Структура сукупних доходів домогосподарств за місяць в розрахунку на одне домогосподарство протягом 2005-2012рр.*

	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
Сукупні доходи, грн.	1321,4	1611,7	2012,1	2892,8	3015,3	3469,1	3841,7	4134,2
Грошові доходи у % до загальної кількості доходів. З них:	86,4	87,6	89,0	87,9	88,5	90,1	89,9	91,6
- оплата праці	46,0	48,4	50,6	49,4	47,9	47,9	49,3	50,9
- доходи від підприємницької діяльності та само зайнятості	4,9	4,6	5,2	5,3	5,1	6,2	4,6	4,1
- доходи від продажу сільськогосподарської продукції	4,6	3,8	3,6	3,3	2,9	3,4	3,2	2,9
- пенсії, стипендії, соціальні допомоги, надані готівкою	24,0	23,7	23,0	23,1	26,0	25,9	25,5	27,1
- грошова допомога від родичів, та інші грошові доходи	6,9	7,1	6,6	6,8	6,6	6,7	7,3	6,6
Вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель	6,0	5,4	4,8	4,0	4,6	4,8	4,5	3,6
Пільги та субсидії безготівкові на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, палива	0,5	0,6	0,7	0,5	0,6	0,5	0,6	0,5
Пільги безготівкові на оплату товарів та послуг з охорони здоров’я, туристичних послуг, путівок тощо, на оплату послуг транспорту, зв’язку	0,6	0,6	0,5	0,5	0,6	0,5	0,5	0,5
Інші надходження	6,5	5,8	5,0	7,1	5,7	4,1	4,5	3,8

Із вище наведеної таблиці чітко видно що номінальна кількість фінансових ресурсів домогосподарств із року в рік зростає. Проте, це зростання відбувається надто повільними темпами, що в свою чергу не дає можливості покращити життєвий рівень домогосподарств та їх членів зокрема. Позитивною тенденцією на нашу думку є зростання розміру частки грошових доходів в структурі усіх доходів, так їх питома вага збільшилась від 86,4% у 2005 році до 90,1% у 2010 році. Доволі незначну частку займають доходи від підприємницької діяльності та само зайнятості і варіюють в діапазоні від 4,9 % у 2005 році до 6,2% у 2011 році. Щодо соціальної допомоги наданої готівкою (пенсії, стипендії) то її частка коливається в межах 24-26%. Проте незважаючи на доволі значну частку в загальній структурі ми вважаємо види такої соціальної допомоги не завжди є ефективними. Значну увагу відносять доходам від продажу сільськогосподарської продукції. Але в Україні вона незначна і не перевищує 4% від загальної суми доходів домогосподарств. Доволі мізерними є доходи у формі безготівкових пільг та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, палива та пільг безготівкові на оплату товарів та послуг з охорони здоров’я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, на оплату послуг транспорту, зв’язку розмір яких в сукупності не перевищує 1,5%. Найбільшу ж частку в загальній структурі фінансових ресурсів домогосподарств складає заробітна плата частка якої сягає 46-50% в загальній структурі сукупних доходів домогосподарств. Тому, пропонуємо приділити її більш значну увагу як основному джерелу доходів домогосподарств.

Так в період 2005-2008 років розмір середньої зарплати зріс на 1000 грн., тобто майже у 2,3 рази. В 2009 році світ охопила світова фінансова криза, відтак зростання зарплати в середньому становило лише 100 грн. і на кінець року становила 1906 грн. Дещо кращою була ситуація в наступних роках так в 2010 році середній розмір офіційної середньої зарплати склав 2249 грн., що на 333 грн. більше за аналогічний показник минулого року. В 2011-2012 роках знову відбулось зростання середньої зарплати на 394 грн. та 393 грн. відповідно. Як ми бачимо приріст розміру зарплатні постійно відбувається причому доволі значним темпами. Проте, це не завжди позитивно впливає на рівень життя населення, відповідно купівельна спроможність домогосподарств не збільшується. Для того, щоб показати як саме впливає ріст зарплати на купівельну спроможність потрібно оцінити не номінальну, а реальну зарплату, а точніше темпи їхнього приросту

Проведені розрахунки показують, що на протязі аналізованого періоду відбувається зростання реальної заробітної плати (виключенням залишається 2009 рік коли реальна зарплата знизилась на 9,2%), проте таке зростання відбувається значно повільнішими темпами, а ніж зростання номінальної зарплати. В 2009 році номінальна зарплата зросла на 5,5%, тоді як розмір реальної зменшився на 9,2% порівняно з 2008 роком. В 2010–2011 роках темпи приросту номінальної зарплати випереджають темпи приросту номінальної, що є основною причиною низької купівельної спроможності домогосподарств. В 2012 році в Україні офіційно не було зазначено інфляції, відтак саме в цьому році темпи приросту номінальної та реальної зарплати були майже ідентичні. Відтак проаналізувавши роль оплати праці у структурі загальних доходів домогосподарств України, зазначимо, що незважаючи на зростання частки цього джерела доходів за останні роки вона доволі незначною за міжнародними стандартами (скажімо в сумарних доходах населення Великої Британії заробітна плата становить 65%, Німеччини –64%, Франції –58%). Тож Україна помітно відстає за цим показником від економічно розвинутих країн світу, що потребує кардинальних змін як безпосередньо в організації оплати праці, так і в процесах розподілу доходів загалом. На думку вітчизняних вчених державі необхідно спрямувати свої зусилля на підвищення добробуту населення, збільшення частки оплати праці в структурі доходів та ВВП, відновлення відтворювальної функції заробітної плати, посилення державних соціальних гарантій з виплати заробітної плати