1.5. Особливості використання

У далекому минулому береги наземних водойм, зокрема річок, найчастіше ставали місцями поселень людей, виникнення міст. Річки були головними шляхами сполучення. Вони використовувалися як транспортні артерії, якими на човнах і кораблях переправляли різні товари, худобу, людей. На річках будували водяні млини, сплавляли ліс. Деякі осередки залежали не лише від наявності річок як таких, а й від їхнього циклу. Зокрема, у Стародавньому Єгипті чітко відстежувався цикл повеней Нілу, люди навіть навчилися передбачати їх наближення завдяки астрономічним спостереженням, оскільки на розливах Нілу ґрунтувався також сільськогосподарський цикл древніх єгиптян.

У наші дні річки набули ще більшого значення. Вони досі використовуються як транспортні шляхи, причому зі зростанням обсягів виробництва та промисловості, обсяги перевезень річковими суднами тільки зростають. Річки також досі залишаються важливими джерелами питної води. Нині вода річок використовується для роботи фабрик і заводів, для систем охолодження (зокрема, на АЕС). На річках будують гідроелектростанції.

На Пслі споруджено невеликі ГЕС, є шлюзи – регулятори, наприклад, в селищі Велика Богачка та селі Сухорабівка. У пониззі Псел судноплавний. Воду використовують для водопостачання та зрошення земель.

У середній течії річки споруджено більше десяти водосховищ, що змінили природній вигляд Псла в цілому. Всі вони руслового типу, з відносно великим водообміном. Слід зазначити, що в водосховищах, розташованих вище за течією річки, дно замулене більше, аніж у водосховищах, розташованих нижче за течією. В останніх переважають донні відкладення, що складаються з піску різного ступеня замуленості.

Слабка течія сприяє тому, що в літній період у водосховищах (особливо у верхніх) відбувається накопичення донних піщано–мулистих відкладень, що сприяє розвитку у прибережній зоні вищої водно – болотяної рослинності. Верхні водосховища грають у цьому відношенні роль відстійників для води, що надходить з водозбірної площі річки.

У нижніх водосховищах заростей вищої водної рослинності менше. Основна її маса представлена рогозом, тростиною, очеретом, лататтям, калиткою, роголистником та іншими.

На ділянках річки нижче гребель, а також на незарегульованих її відрізках спостерігаються досить значні швидкості течії (0,5–0,65 м/с), слабке накопичення мулистих донних відкладень і варіювання розвитку вищої водної рослинності від невеликих відкладень до їх повної відсутності. Переважаючий тип ґрунтів тут – добре помітний річковий пісок.

Розділ іі. Екологічний стан нашої річки

2.1. Забруднення річки та її основні забруднювачі

Сучасний стан Псла характеризується антропогенним тиском суб'єктів господарювання, скидом недостатньо очищених стоків, що щорічно надходять до річки. Також причинами незадовільного стану річки є надходження без очищення зливових (талих) вод із значної території міста Суми.

Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична та моральна застарілість обладнання, несвоєчасне проведення поточних і капітальних ремонтів.

Підприємством хімічної промисловості (ПАТ «Сумихімпром») скинуто у водні об’єкти області 3,193 млн. м³, в тому числі: недостатньо очищених – 2,616 млн. м³, що становить 81,9% від загального обсягу скидів цього підприємства.

За даними лабораторних досліджень Державної екологічної інспекції в Сумській області та даними лабораторних досліджень, які виконуються підприємствами у 2013 році найбільшими забруднювачами поверхневих водних об'єктів в області залишаються ПАТ «Сумихімпром» та КП «Місьководоканал» .

За результатами перевірки інформації, яка була оприлюднена 11.04.2012 року на сторінці газети «Панорама», щодо забруднення річки Псел відходами повідомляємо: за даним фактом конкретної фізичної або юридичної особи, яка допустила це порушення не встановлено. Речовини з вмістом нафтопродуктів потрапили в р. Псел зі зливової каналізації , в яку стікаються поверхневі і талі води, які змивають з вулиць міста бруд, що накопичувався кілька попередніх місяців. Також самі мешканці могли безконтрольно виливати і відпрацьовані паливно–мастильні матеріали та інші речовини.

Забруднення води можна було б уникнути, якби зливова каналізація міста Суми була оснащена системою попереднього очищення зливових і талих стічних вод. З цього приводу Державною екологічною інспекцією в Сумській області ще 15.08.2011 року було направлено припис про проведення капітального ремонту або відновлювальних робіт у системі зливової каналізації. Втім будівництво системи попереднього очищення вод навіть не починалося. Отже, зараз залишається загроза забруднення нафтопродуктами, хімічними речовинами і брудом водних артерій обласного центру.

Зазначене питання перебуває на контролі в Державній екологічній інспекції в Сумській області.