4. Свопи

Своп (swap) - це обмін грошовими потоками між двома сторонами. Першопочатково свопи трактувалися як паралельні чи двосторонні (зворотні), позики (back-to-back loans), які були особливо популярними в 1970-х pp. При двосторонніх позиках компанії обмінювалися позиками в двох різних валютах і за різними відсотковими ставками. Метою такої операції було зниження трансакційних витрат.

Існують такі основні види свопів:

- валютний своп (currency swap);

- відсотковий (процентний) своп (interest rate swap);

- валютно-процентний (currency-interest rate swap);

- своп на акції (equity swap);

- своп облігацій (bond swopping).

Коротко розглянувши суть перелічених видів свопів, детальніше зупинимося на характеристиці свопа (обміну) облігацій, суть якого докорінно відрізняється від інших видів і представляє особливий інтерес в контексті даної теми.

Валютний своп (currency swap) - це обмін зобов'язаннями в двох різних валютах, оформлений в одну трансакцію замість двох окремих позик. Механізм валютного свопу можна пояснити на конкретному прикладі.

Приклад 4.3: Французька компанія хоче позичити американські долари для здійснення інвестування, але вона маловідома за межами Франції. Одночасно американська компанія потребує французьких франків для свого французького дочірнього підприємства, однак вона має значно менший доступ до ринку облігацій США. Банк-посередник (intermediary bank), який спеціалізується на свопах, може організувати зустріч цих компаній і провести "долари США/французькі франки"-своп операцію. Згідно цієї угоди французька компанія зобов'язується сплачувати основну суму і відсотки по боргу американської компанії і навпаки. Контракти взаємообумовлені, тому дефолт однієї сторони звільняє іншу від її зобов'язань.¹ Згідно угоди валютний курс становить 6 FFR за 1 USD, відсоткова ставка по FFR - 10%, по USD - 8% зі строком погашення боргу - 5 років. Основна сума становить 20 млн. дол. США, або 120 млн. французьких франків. Щороку американсь­ка компанія сплачує французькій компанії відсотки обсягом 12 млн. французьких франків (10% від 120 млн.), а французька компанія американській - 1,6 млн. дол. США (8% від 20 млн. дол. США). Якщо валютний курс не зміниться, через п'ять років відбудеться обмін (повернення) зазначених основних сум боргу. Якщо ж курс долара за п'ять років зросте до 6,8 FFR за 1 USD, то сума боргу виражена у французьких франках теж зросте до 136 млн. FFR. На практиці повного обміну не відбувається, здійснюється лише покриття різниці в залежності від того, коли зміниться валютний курс (чи вплине його зміна на відсоткові виплати).

Відсотковий своп (interest rate swap) - обмін зобов'язаннями, рівними за сумою і валютою, але різними за відсотковими ставками. Іншими словами, в свопі на відсоткову ставку одна сторона погоджується здійснити на користь іншої сторони потік платежів, обсяг яких регулярно переглядається на основі певної відсоткової ставки. В свою чергу друга сторона погоджується здійснити на користь першої потік фіксованих платежів, який базується на рівні відсоткових ставок, встановлених на момент підписання контракту. Найпоширенішим є доларовий своп, що передбачає обмін фіксованої ставки на плаваючу. Використовуються також свопи плаваючих ставок (basis-rate swaps). Типовим прикладом є обмін зобов'язання, вираженого в ставці LIBOR, на зобов'язання, вираженого в ставці по казначейських білетах.

Іншим прикладом є обмін зобов'язаннями, вираженими в щомісячній ставці LIBOR на 6-місячну. Часто відсоткові свопи передбачають певну межу, до якої може підніматися відсоткова плаваюча ставка. Відсоткові свопи можуть використовуватися для страхування від зміни відсоткових ставок. Механізм відсоткового свопу пояснимо на прикладі.

Приклад 8.4: Пан Стюарт - менеджер взаємного фонду, що спеціалізується на інструментах з фіксованим доходом, - вважає, що в недалекому майбутньому відсоткові ставки зростуть. Пані Габсбург, управителька аналогічного взаємного фонду, навпаки передбачає, що відсоткові ставки незабаром знизяться. Тому пан Стюарт розглядає питання про продаж довгострокових облігацій на 100 млн. дол. США і купівлю інструментів грошового ринку на ту ж суму. Пані Габсбург збирається продати інструменти грошового ринку й інвестувати отримані кошти (також 100 млн. дол.) в довгострокові облігації. Банк, що спеціалізується на свопах може допомогти їм здійснити ці операції без значних трансакційних витрат. Згідно своп - угоди пані Габсбург щоквартально повинна сплачувати пану Стюарту суму, що дорівнює трьохмісячній ставці LIBOR на кінець кварталу, помноженій на номінал контракту. Водночас пан Стюарт сплачуватиме пані Габсбург суму, що дорівнює 2 % номіналу контракту (див. рис. 8.1). Сторони обумовлюють номінал контракту (100 млн. дол. США) та його тривалість (3 роки), а також сплачують банку комісійні.

Рис. 8.1. Рух грошових потоків при відсотковому свопі

Потоки платежів з врахуванням зміни ставки LIBOR наведені в табл. 8.5.

Таблиця 8.5.