7. Категорії „необхідність” і „випадковість”

А)Категорії — це філософські поняття, які зорієнтовані не стільки на властивості, скільки на зако­номірності розвитку буття. Категорії діалектики можна класифікувати на підставі визначе­ності, обумовленості та цілісності буття. До категорій обумовленості та цілісності відносять категорії „необхідність” і „випадковість”.Люди постійно замислюються над пи­таннями необхідного та випадкового. Вони є співвідносними кате­горіями, котрі конкретизують уявлення про характер залежності дано­го явища, виражають різні типи зв'язку та різну ступінь їх обумовленості. Якщо необхідність демонструє закономірний тип зв 'язку явищ, які визначаються їх внутрішнім змістом, то випадковість - це такий тип зв'язку тих чи інших явищ з оточуючим світом, котрий обумовле­ний зовнішніми причинами.

Б)Було б помилкою думати, що існує тільки необхідність або тільки випадковість. З одного боку, явища виникають під впливом якоїсь причини, з необхідністю, тобто закономірно, а з іншого - їх поява за­лежить від багатьох умов, котрі породжують, обумовлюють випад­ковість. Необхідне прокладає собі дорогу і може реалізуватися через випадкове. Випадковість об'єктивна, вона існує в лоні необхідності і є формою її прояву та її доповненням. Випадковість може прискори­ти процес здійснення необхідного, а може його і гальмувати. Випад­ковість в ході розвитку може перетворитися на необхідність. Правильне розуміння співвідношення необхідності та випадковості допомагає уникнути фаталізму - уявлення про панування в світі тільки необхідності.

8.Категорії: Можливість та дійсність

А)Категорія дійсності вживається у широкому та вузькому сенсі. В самому широкому сенсі дійсність – це реальність буття світу, в менш широкому – реальність структурно організованого буття в світі; у вузькому сенсі – це реальність одиничного буття, на відміну від тих можливостей, котрі воно містить в собі потенційно. Категорія можливості відображає процес розвитку явища із небуття в буття; це те, чого немає в конкретній якісній визначеності, але те, що може виникнути і стати дійсністю за певних умов. Дійсність має свій процес становлення. Спочатку вона заявляє про себе як можливість, як тенденція у розвитку явища, із якого вона з’являється. Щоб можливість стала дійсністю, потрібні два фактори: дія певного закону як прояв необхідності та наявність певних умов.

Б)Можливість перебуває в стані потенційного буття, перехід можливості в дійсність заснований на причинному зв’язку явищ об’єктивного світу. При цьому слід розрізняти реальну та абстрактну (формальну) можливість. Реальна можливість означає наявність низки необхідних умов перетворення даного явища в дійсність. Абстрактна можливість передбачає відсутність умов, котрі породжують явище, а також одночасну відсутність умов, котрі перешкоджають його виникненню. Абстрактна можливість за певних умов може стати реальною і навпаки. Кількісна міра реалізації можливості називається імовірністю. Якщо неможливість позначити як нуль, а дійсність як одиницю, то всі проміжні значення від нуля до одиниці будуть характеризувати ступінь імовірності

9.Закон кількісних змін в якісні

А) Одним із основних законів діалектики є закон переходу кількісних змін в якісні. Він демонструє зміни якості об’єкту, процесу, явища, коли накопичення кількісних змін досягає певної межі. Закон переходу кількісних змін в якісні є об’єктивним за змістом і носить загальний характер. Зміст цього закону розкривається за допомогою відповідних категорій: якість, кількість, міра..Якість – це цілісна характеристика єдності суттєвих властивостей об’єкту, його внутрішньої та зовнішньої визначеності, відносної стійкості, його відмінності, а також подібності з іншими об’єктами. Гегель характеризував якість як “тотожну з буттям визначеність”. Це означає, що якість невід’ємна від предмету. Вона виявляється у сукупності властивостей предмету.Кількість – це характеристика однорідності об’єкту, котрий має свою величину. На відміну від якісної визначеності, кількість характеризується зовнішніми відношеннями. Не випадково Гегель визначив кількість як “бездушну якість”. Кількість знаходиться в єдності з якісною визначеністю об’єкту. Ця єдність являє собою міру – рамки, інтервал, в межах яких кількісні зміни не порушують якісну визначеність предмету. Порушення міри веде за собою зміну якості, а по суті - і зміну об’єкту.

Б)Перехід одного явища в друге є взаємодією кількісних та якісних змін. В плані кількісних змін цей перехід здійснюється у часі, і проходить відносно повільно. В плані якісних змін цей процес переходу проявляється як стрибок, перерва поступовості. Сам процес розвитку являє собою єдність безперервного, котре виражає відносну стійкість системи, її якісну визначеність, та перервного, що означає перехід в нову якість. Таким чином, стрибок – це процес корінної зміни даної якості, перетворення її в нову в результаті кількісних змін. За часом стрибок може тривати від частки секунди в процесах мікросвіту до мільярдів років – в космічних процесах. На кожному рівні “буття в світі” стрибок має свій інтервал.