5. . Категорії „сутність” і „явище.

А)Категорії — це філософські поняття, які зорієнтовані не стільки на властивості, скільки на зако­номірності розвитку буття. Категорії діалектики можна класифікувати на підставі визначе­ності, обумовленості та цілісності буття. До категорій визначеності буття відносять категорії „сутність” і „явище”. Сутність - філософська категорія, яка фіксує внутрішній зміст предмету, сталі, глибинні, необхідні зв'язки елементів предме­ту як системи. Через сутність виявляється основне, головне, визна­чальне в предметі - фундаментальні властивості, зв'язки, протиріччя та тенденції його розвитку. Явище - категорія, котра фіксує зовнішні сторони існування дійсності, виражає форму прояву сутності.

Б)Сутність та явище завжди нерозривно пов'язані між собою: немає сутності, яка ніяким чином не проявлялась би, не існує і явища, котре не було б пов'язане з сутністю. Сутність передбачає явище, а явище -сутність. Сутність являється, явище суттєве.Явище відрізняється від сутності. Якби вони співпадали, то усілякі зусилля в пізнанні були б зайвими. Пізнання сутності - якісний стрибок від чуттєвого образу явища до раціонального пізнання його сутності, від емпіричного до теоретичного. Рух пізнання від явища до сутності і від сутності до явища доповнюють один одного і складають два не­роздільних моменти єдиного процесу пізнання. Знання сутності позбавляє нас від не­обхідності досконало аналізувати всі одиничні явища, в яких вона проявляється

6. Категорії „причина” і „наслідок”

А)Все в світі взаємопов'язане та взаємообумовлене. Явища та проце­си, різні події в природі, суспільстві обумовлені іншими подіями, процесами, тобто певними причинами. Вже в античності під причиною розуміли явище, дія якого викликає, породжує інше явище –наслідок.Втім, в історії філософії ставлення до цієї категорії було різним. Французький вчений Лаплас запропонував механістичний детермінізм - таке бачення світу, де немає місця випадковості. Всі речі та події в такому світі складаються з причинних зв'язків. Він вважав, що причина породжує наслідок, який можна передбачити однозначноДе­терміністські вчення: теологічний детермінізм виступає як вчен­ня про зумовленість розвитку світу Богом, космологічний - стверджує однозначність розвитку природи, антропологічний - виключає свобо­ду людини, стверджуючи фатальність долі. Засилля детермінізму породило його протилежність - індетермінізм. Ця методологічна позиція заперечує як об'єктивність, так і цінність причинних пояснень в науці. Індетермінізм, таким чином, стверджує, що існують такі стани та події, для яких причина або не існує, або її не можна визначити.

Отже, детермінізм і індетермінізм - це крайнощі.

Б) У світі мають місце і динамічні (однозначні), і вірогідні причинно-наслідкові зв'язки та відношення. Категоріям "причина" та "наслідок", притаманний об'єктивний зміст; ланцюг причинно-наслідкових зв'язків об'єктивно необхідний та універсальний. Він не має ні початку, ні кінця, не переривається ні в просторі, ні в часі. Таке положення фіксується законом (або принципом) причин­ності. Закон причинності не знає виключень. Причинно-наслідкові зв'язки існують у всіх формах буття у світі. Між причиною та наслідком існує досить складний механізм взаємодії. Існує положення про те, що причина передує наслідку.Взаємодія причини та наслідку може також характеризуватися прин­ципом зворотного зв'язку, який діє в усіх самоорганізуючих систе­мах. Зворотній зв'язок несе в собі можливість того, що причина та наслідок міняються місцями. Причина стає наслідком, а наслідок -причиною. Але при цьому зберігається часова спрямованість процесу розвитку