
- •1.Світогляд.
- •2.Історичні типи світогляду.
- •3.Філософія як світогляд
- •5. . Категорії „сутність” і „явище.
- •6. Категорії „причина” і „наслідок”
- •7. Категорії „необхідність” і „випадковість”
- •8.Категорії: Можливість та дійсність
- •10. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •11.Закон заперечення заперечення.
- •12. Сутність пізнавального процесу( обєкт та субєкт)
- •13. Сутність пізнавального процесу (Єдність чуттєвого та раціонального рівнів пізнання).
- •14.Людина як предмет. Філ. Осмисл( Індивідуальність)
- •15.Людина як предмет. Філ. Осмисл( Біологічне та соціальне)
- •17. Свідомисть як фундаминатльна властивість
- •18. Суспільна свідомість
- •19. Основні категорії етики добро та зло
- •20. Основні категорії етика свобода та відповідальность
1.Світогляд.
а) Світогляд –це сукупність поглядів, принципів, оцінок, які визначають цілісне уявлення про світ , місце людини в ньому, розуміння та оцінку людиною сенсу свого життя та діяльності. це сукупність узагальнених наукових, філософських, соціально-політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних орієнтацій, переконань, ідеалів. Структура світогляду:пізнавальний-це узагальнене знання про світ,картину світу;ціннісно-нормативний-цінності, тобто поширені у суспільстві уявлення про основні життєві цілі та способи їх досягнення,ідеали,норми;емоційно-вольовий-особисті переконання, вірування, що спонукають людину до дії.
Б)Основне питання світогляду-питання про відношення людини і світу.Внаслідок тривалого усвідомлення зв’язку між людиною та світом зароджується світоглядна потреба, а з нею - первісний світогляд. Рівень узагальнення первісної свідомості був невисоким, переважала емоційно-психологічна сфера світогляду, тобто світовідчуття, світосприйняття, світоспоглядання. І для людства взагалі, і для окремої людини характерне прагнення визначити, що таке світ, яким він є і яким він повинен бути. Спочатку таке уявлення про світ було виражене більше на рівні чуттєвого сприйняття, ніж за допомогою раціонального мислення. Відбувалась фіксація взаємозв’язку процесів та явищ, їх тотожність та різниця між ними. З появою понятійного рівня осягнення світу, формується світогляд, здатний розкрити закономірності й сутність явищ та процесів. Світогляд набуває характеру раціонального, теоретичного світорозуміння. Саме його і репрезентує філософія.
2.Історичні типи світогляду.
А).Історії відомі такі форми світогляду: міфологія, релігія, філософія. Між ними не існує чітких граней, зате простежуються взаємозв'язок. Міфологія — це вчення про легенди, сказання, оповідання про діяння (вчинки) богів та героїв, у яких відображалось первинне уявлення про світ. Передумовами міфологічної свідомості стала нездатність людини виділити себе із навколишнього середовища.. Релігія є така форма світогляду, яка грунтується на вірі в існування богів, священної основи, що знаходиться за межею природного, недосяжного розумінню людини.Осн.ознака релігії—віра у надприродне.Осн. ознакою релігійного світогляду є наявність у свідомості людей образів надприродних сил та істот Та між релігією і філософією є і суттєві відмінності. Релігія ділить світ на земний, природний та небесний, надприродний. Ф. виходить із єдності об'єктивного природного світу. Філософський світогляд — інтелектуальним аспектам. Прагнення людей до знання обумовило потребу у ф.
Б).Ф,-теоретично-сформульований світогляд, система найбільш загальних теорт. поглядів на світ, місце в ньому людини, виявлення різних форм відношення людини до світу.Ф. відноситься до рефлексивного типу світогляду, що характеризується міркуваннями над власними уявленнями про світ і місце людини в ньому.Ф. відрізняється від інших форм світогляду не тільки предметом, скільки способом осмислення світоглядних проблем, ступенем їх інтелектуальної розробленості..Вона будує свої висновки на доказі відбуваючи зростаючу в суспільстві потребу в розумінні світу і людини з позиції знання.Ф. зароджується в 7-6 ст. до н.е. в Ін, Кит, Дав Греції.Ф. перш за все виникає як засіб раціонального осягненні світу, бо міф і релігія не могли задовольнити зростаючий інтерес людини до пізнання.