Кіровоградський державний педагогічний університет

Імені В.Винниченка

Реферат на тему:

«Професійні ризики в соціальній роботі»

Виконала студентка 56 групи

факультету педагогіки та психології

Довженко М.А.

Кіровоград 2014

Зміст

Вступ

1. Сутність і зміст поняття професійний ризик

2. Професійний ризик в соціальній роботі

3.Можливі шляхи вирішення проблеми зниження професійного ризику в соціальній роботі

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Відомо, що праця сприятливо впливає на людську особистість. Проте кожній професії властиві свої умови праці. Праця підрозділяється на працю в звичайних побутових умовах; працю на відкритому повітрі; працю у важких або незвичайних умовах; працю в умовах підвищеного ризику. Професія „соціальний педагог” теж пов’язана зі специфічним ризиком, тому, що в своїй діяльності він має справу з неблагополучними, з тими, що переживають стрес, страждаючими людьми, за здоров’я і життя яких він бере на себе моральну відповідальність.

1. Сутність і зміст поняття професійний ризик

Професійний ризик - ймовірність пошкодження (втрати) здоров'я або смерті застрахованого, пов'язана з виконанням ним обов'язків за трудовим договором (контрактом) та в інших випадках, встановлених Федеральним законом від 24 липня 1998 р. № 125-ФЗ "Про обов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань ".

Розрізняють попередню і остаточну оцінку професійного ризику. Попередня оцінка професійного ризику - оцінка умов праці при атестації робочих місць. Атестація робочих місць за умовами праці є 1-м етапом оцінки професійного ризику.

Управління професійним ризиком в організації розглядають як частину системи управління якістю на базі стандартів серії ISO 9000.

Управління професійним ризиком здійснюється організаційно-технічними, лікувально-профілактичними, адміністративно-правовими та економічними заходами. Переважні технічні заходи щодо попередження, усунення або зменшення небезпеки в джерелі освіти, по шляху розповсюдження та на робочому місці. Обов'язкове страхування від нещасних випадків і профзахворювань - новий важіль управління професійним ризиком. У залежності від класу професійного ризику страхові тарифи на обов'язкове соціальне страхування становлять від 0,2 до 8,5% нарахованої оплати праці по всіх підставах (доходу) застрахованих; з урахуванням стану ВІД страховик встановлює страхувальнику знижки і надбавки до страхового внеску.

Хибність рішення задач з оцінки професійного ризику для нашої країни багато в чому обумовлена ​​тим, що протягом практично 80 років у нас домінувала архаїчна доктрина "нульового ризику" для працюючих, або "абсолютної безпеки" праці за умови досягнення нормативних значень, факторів виробничого середовища. Навіть сам термін "ризик" стосовно до виробничих умов був під забороною.

Гігієнічні нормативи поки залишаються в нас основним інструментом оцінки впливу шкідливих виробничих факторів на здоров'я працівників. Їх перевищення розглядається як порушення санітарного законодавства і враховується при встановленні заходів соціального та економічного характеру: скорочені робочий день і тиждень, достроковий (на 5, 10 і більше років) вихід на пенсію, збільшена тривалість щорічної відпустки, доплати за шкідливі умови праці, надання лікувально-профілактичного харчування та ін При цьому акцент робиться не на профілактиці зниження рівнів ризику, а на компенсаційні заходи. Така політика сприяє розширенню масштабів надання так званих пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, право на які мають близько 40% зайнятих у сфері матеріального виробництва.

Міжнародний і вітчизняний досвід виявив тупиковість доктрини "нульового ризику", тому що вплив факторів професійного ризику, навіть якщо вони знаходяться в межах нормованих величин, здатне викликати порушення здоров'я працівників.Крім того, переважна кількість підприємств не в змозі досягти безумовного дотримання нормативних значень факторів ризику.

Вивчення їх окремих видів неминуче призводило до фрагментарних і недостовірних оцінок з усіма наслідками, що випливають.Тому так важливо перейти до комплексного дослідження ризиків у двох взаємопов'язаних площинах:

-оцінка умов праці на основі аналізу факторів виробничого середовища (гігієнічні та психофізіологічні критерії факторів ризику) ;

-встановлення медико-статистичних критеріїв ушкодження здоров'я через виробничо-обумовлену захворюваність і ступеня втрати працездатності.

При аналізі професійних ризиків надзвичайно важливо передбачити розробку нормативної бази моніторингу якості виробничого середовища, де застосовуються речовини, що володіють мутагенними і канцерогенними властивостями, а також здатні алергічно і імунологічно впливати на організм працюючого.

Як відомо, професійний ризик нерівномірно розподіляється між професійними групами працівників, в результаті суспільство і країни розпадаються на "тих, хто виробляє ризик", і "тих, хто перебуває під впливом ризику".

Так, працівники творчої праці і зайняті на високотехнологічних виробництвах в десятки і навіть сотні разів менше схильні до ризиків професійних захворювань, ніж ті, хто трудиться на підприємствах кольорової та чорної металургії, важкого машинобудування та вугільної промисловості. Відповідно, в країнах, економіка яких базується на добувній промисловості та галузях з первинної переробки сировини, включаючи виробництво хімічних, біологічних і радіоактивних речовин, потенціал загроз здоров'ю та життю значних контингентів населення дуже високий.

У системі управління професійними ризиками можна виділити три групи цих підсистем, кожна з яких вирішує свої завдання:

-моніторинг (спостереження і контроль за джерелами професійного ризику - станом виробничої сфери, технікою і технологією);

-профілактика (конкретні заходи щодо зниження рівнів ризику);

-соціальний захист потерпілих на виробництві за допомогою соціального страхування.

Зниження рівня професійного ризику може бути досягнуте за допомогою заходів безпеки (машини, верстати і агрегати повинні проектуватися, виготовлятися і експлуатуватися з урахуванням вимог техніки безпеки, гігієни праці та ергономіки, піддаватися контролю якості, включаючи перевірку безпеки обладнання і його сертифікацію; речовини, які становлять підвищену небезпека, якщо це можливо, замінюються на менш небезпечні, а при роботі з небезпечними речовинами передбачаються заходи безпеки; трудовий процес організовується з урахуванням медико-біологічних вимог, проводиться відповідний професійний підбір та підготовка персоналу).