
- •Автомобільні дороги
- •3 Терміни та визначення понять
- •4 Загальні положення
- •4.2 Розрахункова швидкість руху
- •5 Технічні норми на проектування основних елементів автомобільних доріг
- •5.1 Поперечний профіль
- •5.2 План і поздовжній профіль
- •9.2 Розв'язки доріг
- •9.2.1 Загальні положення
- •9.2.2 Розв'язки доріг в одному рівні
- •9.2.3 Розв'язки доріг у різних рівнях
- •12 Велосипедні і пішохідні доріжки та пішохідні переходи
- •12.1 Велосипедні доріжки
- •12.3 Пішохідні переходи
- •15 Об'єкти дорожнього сервісу
- •Загальні вимоги
- •Планування і забудова міських і сільських поселень
- •3 Сельбищна територія
- •Додаток 6.3
- •5 Ландшафтно-рекреаційна територія
- •Зона відпочинку
- •6 Установи та підприємства обслуговування
- •7 Транспорт і вулично-дорожня мережа
- •Зовнішній транспорт
- •Мережа вулиць і доріг
- •Мережа громадського пасажирського транспорту і пішохідного руху
- •Додаток 7.1
- •Додаток 8.1
- •Текст зміни
- •Вулиці та дороги населених пунктів
- •1 Загальні положення
- •Класифікація вулиць, доріг і площ та основні
- •2 Елементи вулиць і доріг
- •3 Вузли вулиць і доріг в одному та різних рівнях
- •Основные термины и определения понятий
- •4 Загальні положення
- •6 Вимоги до об'ємно-планувальних рішень гаражів Загальні вимоги
- •Основные типы гаражей
- •Габариты приближения
6 Установи та підприємства обслуговування
6.2 Установи й підприємства обслуговування у сільських поселеннях слід розміщувати з розрахунку забезпечення жителів кожного поселення послугами першої необхідності у межах пішохідної доступності не більше 30 хв. Забезпечення об'єктами більш високого рівня обслуговування треба передбачати на групу сільських поселень.
Для організації обслуговування необхідно передбачати, крім стаціонарних будинків, пересувні засоби і споруди сезонного використання, виділяючи для всіх відповідні майданчики.
6.3 При визначенні кількості, складу і місткості установ і підприємств обслуговування у містах-центрах системи розселення слід додатково враховувати населення, що приїжджає з інших міських і сільських поселень, розміщених у зоні, обмеженій витратами часу на пересування в міжобласний центр - не більше 3 год.; обласний центр - не більше 2 год.; у міжрайонний - 1,5 год.; у районний - не більше 1 год.; у міжгосподарський центр - не більше 30 хв. (додаток 6.1).
В історичних містах необхідно враховувати також туристів, у курортних - неорганізовано відпочиваючих.
Для орієнтовних розрахунків кількість і місткість установ і підприємств загальнокурортного обслуговування на 1000 чоловік, що лікуються й відпочивають, треба приймати за додатком 6.2.
Радіус обслуговування населення установами й підприємствами, які розміщуються у житловій забудові, приймають не більшим за той, що вказано у додатку 6.3 (таблиця 1 і 2).
7 Транспорт і вулично-дорожня мережа
7.1 При проектуванні міських і сільських поселень слід передбачити єдину дорожньо-транспортну мережу поселень і районів, які тяжіють до них, для забезпечення зручних і безпечних зв'язків з усіма функціональними зонами, з іншими поселеннями системи розселення, місцями заміського відпочинку, з улаштуванням зовнішнього транспорту і автомобільними дорогами загальної мережі.
Витрати часу на пересування від місць проживання до місць прикладення праці для 90% трудящих (в один кінець), як правило, не повинні перевищувати: у містах з населенням понад 1 млн.чол. - 45 хв., від 500 тис. до 1 млн.чол. - 40 хв., від 250 до 500 тис.чол. - 35 хв., до 250 тис.чол. - 30 хв.
Примітка 1. Для тих, хто щоденно приїжджає на роботу у місто-центр з інших поселень, вказані норми витрат часу допускається збільшувати, але не більше ніж у два рази.
Примітка 2. Для жителів сільських поселень витрати часу на трудові пересування (пішохідні або з використанням транспорту) у межах сільськогосподарського підприємства, як правило, не повинні перевищувати 30 хв.
7.2 Пропускну здатність мережі вулиць, доріг і транспортних пересікань, кількість місць зберігання автомобілів слід визначати, виходячи з прогнозованого рівня автомобілізації на розрахунковий термін, автомобілів на 1000 чол.: 280-350 легкових автомобілів, включаючи 4-5 таксі, 2-3 прокатних і 3-4 відомчих автомобілів, та 25-40 вантажних автомобілів залежно від складу парку. Кількість мотоциклів і мопедів на 1000 чол. треба приймати 50-100 одиниць для міст з населенням понад 100 тис.чол. і 100-150 одиниць - для решти поселень.
Мототранспортні засоби повинні враховуватися з приведенням їх до одного розрахункового типу (легковому автомобілю) з використанням наступних коефіцієнтів:
легковий автомобіль – 1 (1 умовне машино-місце зберігання);
мотоцикли та моторолери з колясками, мотоколяски – 0,5 (2 одиниці на 1 умовне машино-місце зберігання);
мотоцикли та моторолери без колясок – 0,25 (4 одиниці на 1 умовне машино-місце зберігання);
мопеди, велосипеди – 0,1 (10 одиниць на 1 умовне машино-місце зберігання).
Коефіцієнти приведення інших транспортних засобів до легкового автомобіля при визначенні розрахункової інтенсивності руху на вулицях і дорогах приймаються згідно з ДБН В.2.3-4.
Рівень автомобілізації на першочерговий період визначається розрахунком, в основу якого закладаються досягнутий рівень автомобілізації, тенденція росту кількості автомобілів у даному місті, соціально-економічні передумови розвитку міста та регіону в цілому.
Примітка 1. Кількість автомобілів, які прибувають у місто-центр з інших поселень системи розселення і транзитних, визначається спеціальним розрахунком.
Примітка 2. Вказаний рівень автомобілізації допускається зменшувати або збільшувати залежно від місцевих умов, але не більше як на 20%.