3. Зовнішня структура управління в системі середньої освіти

Аналіз зовнішньої структури управління у системі середньої освіти передбачає розгляд того, в яких векторах, напрямах, рівнях розгортатиметься у просторі внутрішня структура управління. Зовнішня структура управління має досить і об'ємний характер і може бути диференційована за такими критеріями:

- рівень управління у системі середньої освіти загалом [Міністерство

освіти і науки — обласні управління — міські (районні) відділи (управління) освіти — навчальні заклади];

- рівень управління в конкретній освітній організації (наприклад, на рівні ніколи: директор, заступники директора, вчителі, учні та їхні батьки; на рівні районного відділу освіти:

- завідувач відділу освіти, заступники завідувача відділу освіти,

спеціалісти, працівники методичного кабінету тощо);

- певний напрям управлінської діяльності в конкретній освітній організації (наприклад, у школі: добір учителів, організація навчально-виховного процесу, контроль знань; у районному відділі освіти: розроблення навчальних програм, обмін педагогічним досвідом, підвищення кваліфікації педкадрів, проведення атестації вчителів тощо).

Якщо йдеться про різні рівні управління в конкретному навчальному закладі (школі, ліцеї, гімназії), то доречно, на наш погляд, розглядати насамперед поняття «управління» у вузькому розумінні, яке стосується взаємодії директора школи зі своїми заступниками, окремими вчителями та педагогічним колективом у цілому, тобто мова йде про взаємодію між собою найвищих рівнів управління (директор - заступники директора — вчителі). І саме на цих рівнях можна говорити про власне управлінську діяльність директора навчального закладу.

Разом з тим, необхідно говорити і про поняття «управління» в широкому розумінні, яке стосується не лише взаємодії директора школи з його заступниками, вчителями, а й взаємодії директора навчального закладу (заступників директора), а також педагогічного колективу (окремих вчителів) з учнями та їх батьками, тобто в даному випадку мова йде про взаємодію між собою представників усіх рівнів управління, які існують у навчальному закладі (директор — заступники директора —- вчителі — учні та їх батьки). І тоді говорять про організацію не лише власне управлінської, а п навчально-виховної діяльності. Часом, коли йдеться про планування, організацію та контроль у сфері навчально-виховної діяльності, використовується також термін «педагогічне управління» (в системі «педагог — учень»). У вітчизняній та зарубіжній літературі існує навіть спеціальний напрям менеджменту освітніх організацій — управління роботою з класом (аудиторією), або педагогічний менеджмент.

Необхідно також підкреслити, що розгортання управління в системі середньої освіти на зазначених управлінських рівнях та напрямах управлінської діяльності передбачає зазвичай реалізацію «внутрішньої» структури, тобто «зовнішня» і «внутрішня» структури управлінського процесу нерозривно пов'язані і тісно взаємодіють між собою. У нашій роботі основна увага буде надаватися розгляду власне управлінської діяльності, тобто аналізу управління у вузькому розумінні слова, а також висвітленню саме «психологічного зрізу» управлінського процесу, проте будуть розглядатися й інші аспекти управління.