Тема 8. Подальша розробка фундаментальних основ класичної політичної економії економістами 20-60-х років хгх ст.

Закон народонаселення - специфічний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідний, сталий і суттєвий зв'язок між посиленням процесу нагромадження капіталу та зростанням армії безробітних.

'ождаемость людей или прирост народонаселення происходит в геометрической прогрессии, а производство тредметов потребления. прежде всего, пищи, в арифметической» - Т. Мальтус

Приватна власність — одна з форм власності, що означає абсолютне, захищене законом право громадянина чи юридичної особи на конкретне майно, яка полягає в тому, що ці об'єкти власності належать приватним особам, сім'ям, грхпі осіб.

Абстрактна праця — У якого економіста це є праця товаровиробників, що виступає як затрата людської робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми, властива лише товарному господарству, утворює вартість товару.

Причина кризи V Сісмонді - вбачалась у вузькості ринку виникає недоспоживанням широкими масами трудових мас. насамперед через зменшення доходів робітників, які були не в змозі продати світ товар із-за високих витрат виробництва.

Кризи V Сісмонді - це результат внутрішніх суперечностей капіталізму, результат загального надвиробництва і відповідно недоспоживання, а не диспропорцій в окремих галузях.

Безкоштовний кредит - отримані, таким чином, засоби передбачалося пустити на викуп у капіталістів фабрик і заводів.

Конституйована або синтетична цінність - передбачає злиття, комбінування окремих елементів багатства в одне ціле, синтетичною тому, що знімає протилежність споживної й мінової цінностей, пропорційною, оскільки виникає в результаті встановлення працею пропорцій, що в них відбувається комбінування елементів багатства.

Соціальні реформи - найкращим станом людства було би таке, коли ніхто не бідний, ніхто не прагне стати багатшим, і немає ніяких причин побоюватися бути відкинутим назад через зусилля інших проштовхнутися вперед.

Тема 9. Емпіричне узагальнення закономірностей капіталістичної системи в

ПРАЦЯХ ЕКОНОМІСТІВ 20-Х РОКІВ. Неточно.

Закон Сея Неточно. - закон, обґрунтований Ж.Б.Сеєм, який доводить цілковиту здатність ринку до автоматичного саморегулювання; виходячи з того, що процесі виробництва створюється дохід еквівалентний вартості виробленої продукції, що збут для товарів створюється самим виробництвом, відтак реалізація суспільного продукту в ринковій економіці з гнучкими цінами здійснюється без перешкод, унеможливлюючи кризи перевиробництва.

Закон компенсації та ринків - виробництво не тільки збільшує пропозицію товарів, а й завдяки необхідному покриттю витрат виробництва також породжує попит на ці товари.«Продукти сплачуються за продукти» у внутрішній торгівлі так само, як і в зовнішній.

Теорія трьох факторів виробництва Ж.Б. Сея - найбільш універсальний варіант класичної факторної витратної теорії цінності, згідно з яким три основні фактори виробництва - праця капітал та земля - формують цінність ринкових товарів та визначають доходи власників цих факторів.

Теорія останньої години - теорія англійського економіста Н. Сеніора, згідно з якою прибуток створюється в останню годину робочого дня, відтак скорочення тривалості робочого дня унеможливлює отримання прибутку і підриває стимули підприємництва та розвитку виробництва.

Теорія утримання - розроблений Н. Сеніором суб'єктивно-психологічний підхід до інтерпретації витрат основних факторів виробництва (капіталу і праці) та відповідних доходів (зарплати і прибутку). Витрати на виробництво вчений інтерпретував як виробничі пожертви їх власників, а доходи - як їх відшкодування.

Теорія «Соціальної класової гармонія» Кері передбачає, що суспільство, засноване на принципах індивідуалізму і конкуренції, може забезпечити "гармонію інтересів" шляхом справедливого розподілу, який має точно визначити внесок кожного в суспільне виробництво.

«Соціальна класова гармонія» Бастіа визначає, що прогрес людства пов'язаний з реалізацією інтересів і свободи окремої людини. Узгодження різноманітних інтересів може статися на основі обміну і споживання: кожна людина знаходить собі місце в суспільстві, задовольняючи потреби інших і перебуваючи з ними в процесах обміну діяльністю.