Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
готово12.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
362.91 Кб
Скачать

Донецький юридичний інститут мвс України

_____________________________________________________________________________________________

(повне найменування вищого навчального закладу)

Теорії та історії держави і права

(повна назва кафедри, циклової комісії)

Курсова робота

З Теорії держави і права

(назва дисципліни)

На тему: «Теорія розподілу влади на законодавчу,виконавчу та судову»

Курсанта 1 курсу 108 взводу

напряму підготовки__________________

спеціальності_______________________

___ Дюльдін Є.О.______________

(прізвище та ініціали)

Керівник ___________________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

Члени комісії ________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

М. Донецьк- 2013 рік Тема № 10: «Теорія розподілу влади на законодавчу,виконавчу та судову»

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………...3-4

1. Загальні положення теорії розподілу влади в працях вчених (Дж. Локк, Ш.Л. Монтеск’є, Ж.Ж. Руссо.…………………………………………….…….5

1.1. Ідеї Дж. Локка про розподіл влади…………..……………………….…..5-6

1.2. Ш.Л. Монтеск’є про розподіл влади …………………………………….6-9

1.3. Ж.Ж. Руссо про розподіл влади …..……………………………………..9-11

2. Здійснення розподілу влади у зарубіжних країнах Європи. …………….12

2.1. Розподіл влади в парламентарних монархіях і республіках ………...12-16

2.2. Розподіл влади в країнах зі змішаною формою правління. Принцип розподілу влади у практиці конституціоналізму України. ….………………..…..….16-22

3. Органи державної влади України

3.1. Президент України …………………………………………………..…23-25

3.2. Законодавча влада ………………………………………….………..…26-28

3.3. Виконавча влада ……………………………………………………..….28-31

3.4. Судова влада ………………………………………..………………..….31-32

Висновки …………………………………………………………………….31-35

Список використаної літератури ………………………………………..36-37

Вступ

На даний момент у політичній та державно-правової теорії важливе місце займає концепція розподілу влади. Якщо поглянути на західну академічну і популярну літературу, то побачимо, що вона відвіку вважається традиційною. До поданої концепції інтерес, у міру розвитку суспільства, не тільки не згасає, а, навпаки, ще більш зростає. Ми маємо всі підстави вважати, що подібна тенденція збережеться і в майбутньому. Причин для цього досить багато. Головні з них зводяться до наступного: незаперечної дієвості і значущості теорії розподілу влади; життєвості багатьох її концептуальних положень і вимог; перспективності її як засобу запобігання концентрації влади в руках однієї особи або групи осіб і можливості встановлення їх диктатури або таранення.

Якщо кажучи про важливість і перспективність теорії розподілу влади, не слід, проте, перебільшувати її можливості, ідеалізувати і абсолютизувати її значення. Не можна також забувати те,що показує історичний і сучасний політичний і правовий досвід багатьох держав, далеко не всі вони офіційно сповідали і сповідають в своїй повсякденній життєдіяльності принцип розподілу влади.

Коли мова йде про концепцію розподілу влади і її значення, не слід упускати з виду:

* по-перше, те, що вона застосовна лише до формально-юридичного, а не до реального, фактичного рівня функціонування властей і що в цьому виявляється один з елементів її обмеженості

* по-друге, при розгляді концепції розподілу влади і оцінці її значення слід мати зважаючи на те, що іноді визнання її як демократичної доктрини на словах зовсім не означає реалізації основних її вимог на ділі.

Пояснюється вибрана тема саме постановкою питання – як(ким) повинна управлятися країна, що або хто здійснює перехід від тоталітарного до демократичного ладу, які органи повинні утворюватися, щоб управляючі імпульси, що приходять від одних органів до інших і до народу, були б дієвими, близькими до оптимальних і приводили б до поступового усунення проблем, що стоять перед країною.

Видатні вчені з усіх періодів людства здавна шукали відповіді на всі ці питання. Від Аристотеля, Платона і Сократа людська думка перейшла і у вісімнадцяте століття, до Джефферсона, Локка, Монтеск’є і Гегеля, до класиків ліберальної ідеї, що сформулювали "якнайкраще з найгірших" на сьогоднішній день як побудувати держави через систему правильного розподілу влади.

Держави, що вважаються цивілізованими країнами, якщо вони хочуть обрати для себе найкращій політичний устрій, прагнуть заглянути в глибину своєї історії, такі держави також використовують цивілізаційний досвід минулого, що був накопичений іншими народами.

Саме так, на досвіді багатьох з нечисленних тоді ще демократичних країн, перш за все США і Швейцарії, в цілому світі, де зовсім ще недавно панували і безупинно розвивалися один з одним великі тиранічні імперії, намагалися деякі країни стати на цивілізований шлях, це продовжувалось ще після першої світової війни. Але на жаль, в багатьох з таких країн відбувалися боязкі і незграбні спроби перенесення на свій ґрунт таких інститутів демократії привели до негативного результату. Криза,що відбулася на початку століття, що йде, криза не тільки в економіці і політиці, але, перш за все, ментальна,яка підвела багато провідних країн Європи до встановлення ще жорстокої і кривавої тоталітарної системи влади.

Розподіл тоталітарної влади між політичним устроєм та іншими механізмами інтеграції політичних гілок в одне, загальнодержавне рішення, є важливими і початковими причинами, з якими зазвичай стикається демократична влада на первинних стадіях свого становлення.

Визначивши актуальність теми, варто перейти до визначення об’єкту та предмету дослідження. Об’єкт – державна влада, яка представлена у трьох напрямах законодавчому, виконавчому та судовому. Предмет – філософські та теоретичні концепції, що визначають сутність розподілу влади.

Мета

Завдання

Методологія