- •3.1 Декоративно-прикладне мистецтво та його види.
- •3.2 Жанри образотворчого мистецтва. Твори міфологічного, портретного, пейзажного та анімалістичного жанрів.
- •Колорит і його значення у створенні тематичної картини.
- •3.4 Тональність та її значення в передачі зображувальної дійсності
- •3.5. Символіка кольору. Навести приклад творів де колір викликає відповідні асоціації і є основним засобом виразності
- •3. 6 Етапність роботи над натюрмортом. Назвіть п’ять основних етапів.
- •3.7 Метод зображення голови живої людини. Основні типи поворотів для зображення голови. Назвіть м’язи голови.
- •3.8 Доцільність і послідовність довгострокового малювання голови з гіпсового зліпку.
- •Засоби виразності образотворчого мистецтва. У чому полягає принцип роботи над малюнком «від загального до часткового» і «від часткового до загального»?
- •3.10 Українські майстри пейзажу в. Орловський, с. Васильківський, с. Світославський та їхні твори.
- •3.11 Живописне та графічне надбання т. Шевченка.
- •3.12. Стиль та його види в мистецтві xіx-XX ст.
- •3.13 Жанри образотворчого мистецтва. Твори історичного, батального та мариністичного(море) жанрів.
- •Намалюйте схематично вирази обличчя: сміх, подив, гнів, увага, печаль тощо.
- •3.15 Архітектурні ордери. Дати характеристику кожного з них.
- •1.16. Графіка, її види. Відомі художники-графіки та їхні твори.
- •3.17. Розкрийте поняття «стилізація» та її доцільність.
- •3.18 Основні закони композиції. Закон цільності, типізації, контрастів. Закон підпорядкованості усіх закономірностей та засобів композиції сюжетному задуму твору.
- •3.19 Творча спадщина в.А. Тропініна та використання його творів у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
- •3.20 Творча спадщина і.Ю. Рєпіна. Назвіть і дайте характеристику його творам історичного жанру.
- •3.21 Система п.П. Чистякова.
- •Структура візуального мистецтва.
- •3.23 Г. Нарбут – засновник нової школи української графіки.
- •3.24. Різновиди живописних технік. Види живопису. Закономірності колориту.
- •3.26 Сутність поняття станковий живопис, монументальний живопис.
- •3.27 Композиційна діяльність у процесі малювання портрета від задуму до виконання.
3.17. Розкрийте поняття «стилізація» та її доцільність.
Стилізація – це декоративне об’єднання предметів за допомогою ряду умовних прийомів, спрощення малюнка і форми, об'ємних і колірних співвідношень. В такому натюрморті можна спростити чи ускладнити форму, колір, деталі об’єкту, а також відмовитися від передачі об’єму. Спрощення можна зробити за рахунок підкреслення самих виразних якостей предмету, а ускладнити – наприклад, додавши орнамент, який відсутній в натурі.
Відхід від натури буває інколи дуже значним. Так квіти, фрукти, овочі та предмети побуту можна трактувати майже як геометричні форми або зберегти природні плавні обриси. Такий сильний відхід від натури називається абстракцією.
Стилізований образ того чи іншого предмета зберігає лише найхарактерніші його ознаки, деталі ж виконуються умовно. Візерунок чи група візерунків, які прикрашають той чи інший предмет, повинні відповідати його призначенню, підкреслювати форму й матеріал, з якого цей предмет зроблений. У залежності від матеріалу й призначення виробів, візерунки можуть бути виконані різними техніками: вишивкою, аплікацією, різьбленням, ліпленням, мозаїкою, розписом, трафаретом тощо.
Отже, виявлення орнаментально-стилізованої структури та її розвиток у декоративній формі є важливою складовою методу лінійно-графічної розробки образотворчого мотиву, трансформації об’ємних натурних форм у площинні, силуетні стилізовані зображення.
3.18 Основні закони композиції. Закон цільності, типізації, контрастів. Закон підпорядкованості усіх закономірностей та засобів композиції сюжетному задуму твору.
Композиція (лат. сompositio) – співрозміщення. З одного боку, композиція — це побудова художнього твору, яка обумовлена його змістом, призначенням і характером. А з другого боку композицією називають і сам твір, тобто кінцевий результат діяльності художника.
Підпорядкування компонентів композиції та композиційних засобів ідейному задуму твору.Цей закон зобов'язує художника, щоб його композиція в усіх деталях підпорядковувалась ідейному змісту, розкривала його ставлення до зображуваного, його захоплення, визначення гармонійного співвідношення сюжетно-композиційного центру до розміру картини та інших її пропорційних образів. Згідно з ним художник повинен ураховувати співвідношення об'ємів, кольорів, світла, тону і форми, щоб твір справляв враження єдиного цілого, відповідав ідейному задуму. Цілісність композиції. Цей закон вимагає, щоб композиція сприймалася єдиним і неподільним твором мистецтва, в якому кожна зображена мета доповнює зміст, його цілісність. Та вимагає виявлення в композиції головного, сюжетно-композиційного центру, якому підпорядковані другорядні образи. типізація – загострення образів, які можна назвати типовими. Це, як правило, збірний образ певного типу краєвидів або людей. Наприклад, у полотні В.Тропініна “Українська дівчина” на суд глядача представлена не конкретна людина, а типовий для країни образ національної жіночої краси. Карикатури. закон контрасту Якщо в природі закон контрасту діє невідворотно, як одночасна боротьба протилежностей і їх діалектична єдність, то в мистецтві художник вільний у виборі тотожностей, нюансу чи контрасту.