
- •3.1 Декоративно-прикладне мистецтво та його види.
- •3.2 Жанри образотворчого мистецтва. Твори міфологічного, портретного, пейзажного та анімалістичного жанрів.
- •Колорит і його значення у створенні тематичної картини.
- •3.4 Тональність та її значення в передачі зображувальної дійсності
- •3.5. Символіка кольору. Навести приклад творів де колір викликає відповідні асоціації і є основним засобом виразності
- •3. 6 Етапність роботи над натюрмортом. Назвіть п’ять основних етапів.
- •3.7 Метод зображення голови живої людини. Основні типи поворотів для зображення голови. Назвіть м’язи голови.
- •3.8 Доцільність і послідовність довгострокового малювання голови з гіпсового зліпку.
- •Засоби виразності образотворчого мистецтва. У чому полягає принцип роботи над малюнком «від загального до часткового» і «від часткового до загального»?
- •3.10 Українські майстри пейзажу в. Орловський, с. Васильківський, с. Світославський та їхні твори.
- •3.11 Живописне та графічне надбання т. Шевченка.
- •3.12. Стиль та його види в мистецтві xіx-XX ст.
- •3.13 Жанри образотворчого мистецтва. Твори історичного, батального та мариністичного(море) жанрів.
- •Намалюйте схематично вирази обличчя: сміх, подив, гнів, увага, печаль тощо.
- •3.15 Архітектурні ордери. Дати характеристику кожного з них.
- •1.16. Графіка, її види. Відомі художники-графіки та їхні твори.
- •3.17. Розкрийте поняття «стилізація» та її доцільність.
- •3.18 Основні закони композиції. Закон цільності, типізації, контрастів. Закон підпорядкованості усіх закономірностей та засобів композиції сюжетному задуму твору.
- •3.19 Творча спадщина в.А. Тропініна та використання його творів у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
- •3.20 Творча спадщина і.Ю. Рєпіна. Назвіть і дайте характеристику його творам історичного жанру.
- •3.21 Система п.П. Чистякова.
- •Структура візуального мистецтва.
- •3.23 Г. Нарбут – засновник нової школи української графіки.
- •3.24. Різновиди живописних технік. Види живопису. Закономірності колориту.
- •3.26 Сутність поняття станковий живопис, монументальний живопис.
- •3.27 Композиційна діяльність у процесі малювання портрета від задуму до виконання.
Засоби виразності образотворчого мистецтва. У чому полягає принцип роботи над малюнком «від загального до часткового» і «від часткового до загального»?
Систематичне використання матеріалів, що дають змогу широко і вільно,швидко, лаконічно й ефектно виконувати начерки великого розміру, не тільки сприяє освоєнню технічних можливостей цих матеріалів. До таких матеріалів можна віднести вугілля, сангіну, крейду,одноколірну пастель, а також акварель, гуаш, туш.
Працюючи на великих листах паперу, можна швидко закривати фарбувальною речовиною широкі поверхні і створювати узагальнені контури об'єктів задопомогою бічної поверхні палички вугілля або сангіни. У цих випадках вдається отримати товсті штрихи, які, зливаючись в єдину тональну пляму, створюють уявлення про узагальнену форму предметів .
Застосовуючи сірий папір великого розміру, вдається швидко і ефектно зображатирізні об'єкти, вводячи при необхідності крейду для підкреслення рельєфу виступаючих,найбільш опуклих місць .На сірому і чорному паперу зручно виконувати педагогічні малюнки,використовуючи як білу, так і кольорову крейду. Особливої виразності і ефектності вирішення великих начерків можна досягати, працюючи м'якою кистю і акварельними фарбами на сирому, недавнозмоченому водою паперу.
При умілому використанні цього методу роботи зображення виходить м'яким,узагальненим, естетично привабливим. Технічні особливості виконання таких начерків примушують діяти швидко й упевнено. Адже треба встигти прокласти основні тональні або колірні плями, поки папір не просох остаточно. Робота пензлем — одна з головних технік художника-педагога, і володіти нею треба досконало. Ця техніка дозволяє переконливо і лаконічно зображатирізні об'єкти, дає можливість передавати об'ємну форму, силует, характерніособливості предмета.
Вчені підкреслюють важливість і необхідність дотримання методичної послідовності виконання педагогічних малюнків. За діями вчителя пильно спостерігають школярі. Не можна працювати безсистемно, не зважаючи на прийнятів методиці принципи послідовного виконання малюнків: від загального — дочасткового, від головного — до другорядного. Пояснювальне, показове малювання,що проводиться вчителем, активно впливає на школярів, і виконувати таке малювання слід відповідально, враховуючи, що весь процес роботи над малюнком, кожний його етап є педагогічною дією. Можна відмітити своєрідну динамічність педагогічних малюнків, яка полягає в тому, що протягом дуженетривалого часу вчитель поступово створює малюнок в присутності учнів, якібачать весь процес малювання в динаміці: від перших штрихів до останніх.
3.10 Українські майстри пейзажу в. Орловський, с. Васильківський, с. Світославський та їхні твори.
Сергію Васильківському Він народився 7/19 жовтня 1854 року. Маючи веселу вдачу, дошкуляв своїм співучням талановитими, дотепними карикатурами. Основу її складали українські краєвиди. „Весна на Україні» – зразок ранніх пейзажів художника, де композиційний лад строго продуманий, мотив – узагальнений. В своїх численних невеличких пейзажах етюдного характеру майстер відтворив мальовничий образ України, в якому органічно переплелося ліричне й епічне, життєво-буденне та історично значиме. Часто художник вводить у краєвиди жанрові мотиви з селянського побуту чи сцени з героїчної давнини часів запорізької вольниці, як то бачимо на картині „Козаки в степу». Захоплення С.Васильківського історичною темою втілилося у багатьох живописних творах, що позначені рисами життєвої достеменності та оповиті духом піднесеного романтизму.
В. Орловський Народився у Києві 20 січня 1842 року. Вивчав сучасне мистецтво у Франції, де близько познайомився з творчістю майстрів так званої барбізонської школи.Велика заслуга В. Орловського в тому, що він, перейнявши досвід барбізонців, одним із перших серед українських художників почав розвивати тему українського національного пейзажу. Такого яскравого і чистого світла мало кому вдавалося домогтися в своїх творах. Раннім творам Орловського притаманні риси романтичного сприйняття навколишнього світу, дещо умовне, академічне, композиційне й колористичне розв'язання сюжетів:«Вид села Кокоз у Криму», «Кримський пейзаж»,«Перед шквалом», «Захід сонця»
С. СвітославськийНародився 24 вересня 1857 року у Києві; Світославський — майстер поетичного пейзажу з тонким кольоритом. Головні твори в цьому жанрі:«Дніпровські пороги», «Миргород» З іменем Сергія Світославського пов’язаний розквіт національного пейзажного живопису. Головним критерієм світосприйняття художника був реалізм та щире прагнення в оволодінні законами пленерного живопису, що сприяло насиченню полотен митця сонячним світлом, повітрям, яскравою багатобарвністю кольорів. Краса і духовність мистецтва Світославського – у ліричному сприйнятті буденного і прозаїчного. Художник представляє природу як світле поетичне начало в житті людини, що приносить їй відчуття спокою і гармонії. Його роботи «На березі», «Дворик», «Осінь», «Річка» Українські пейзажі у творчості Світославського найчисленніші. В них відображено природу в усі пори року