- •3.1 Декоративно-прикладне мистецтво та його види.
- •3.2 Жанри образотворчого мистецтва. Твори міфологічного, портретного, пейзажного та анімалістичного жанрів.
- •Колорит і його значення у створенні тематичної картини.
- •3.4 Тональність та її значення в передачі зображувальної дійсності
- •3.5. Символіка кольору. Навести приклад творів де колір викликає відповідні асоціації і є основним засобом виразності
- •3. 6 Етапність роботи над натюрмортом. Назвіть п’ять основних етапів.
- •3.7 Метод зображення голови живої людини. Основні типи поворотів для зображення голови. Назвіть м’язи голови.
- •3.8 Доцільність і послідовність довгострокового малювання голови з гіпсового зліпку.
- •Засоби виразності образотворчого мистецтва. У чому полягає принцип роботи над малюнком «від загального до часткового» і «від часткового до загального»?
- •3.10 Українські майстри пейзажу в. Орловський, с. Васильківський, с. Світославський та їхні твори.
- •3.11 Живописне та графічне надбання т. Шевченка.
- •3.12. Стиль та його види в мистецтві xіx-XX ст.
- •3.13 Жанри образотворчого мистецтва. Твори історичного, батального та мариністичного(море) жанрів.
- •Намалюйте схематично вирази обличчя: сміх, подив, гнів, увага, печаль тощо.
- •3.15 Архітектурні ордери. Дати характеристику кожного з них.
- •1.16. Графіка, її види. Відомі художники-графіки та їхні твори.
- •3.17. Розкрийте поняття «стилізація» та її доцільність.
- •3.18 Основні закони композиції. Закон цільності, типізації, контрастів. Закон підпорядкованості усіх закономірностей та засобів композиції сюжетному задуму твору.
- •3.19 Творча спадщина в.А. Тропініна та використання його творів у фаховій підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
- •3.20 Творча спадщина і.Ю. Рєпіна. Назвіть і дайте характеристику його творам історичного жанру.
- •3.21 Система п.П. Чистякова.
- •Структура візуального мистецтва.
- •3.23 Г. Нарбут – засновник нової школи української графіки.
- •3.24. Різновиди живописних технік. Види живопису. Закономірності колориту.
- •3.26 Сутність поняття станковий живопис, монументальний живопис.
- •3.27 Композиційна діяльність у процесі малювання портрета від задуму до виконання.
3.21 Система п.П. Чистякова.
Педагогічна система Павла Петровича Чистякова
Саме в методиці малюнка особливо великі заслуги Чистякова. Малюнок , по Чистякову , це серйозна , напружена , вдумлива робота, пов'язана з майже геометричним абстрагированием в пошуку найбільш великих обрисів і форм , а також взаємозв'язку різних елементів натури. Звідси його парадоксальна фраза: « Малюючи очей , дивись на вухо» - тобто , пам'ятай про їх взаємовідносини. Наскільки б складної форми не був зображуваний об'єкт , його силует зводиться лініями , дотичними до його крайнім виступам , до відносно простій формі. Пошук цієї узагальнюючої форми - одна з основ суворого академічного малюнка. Настільки ж принциповий пошук взаємин ( нахилів сполучних ліній ) між різними елементами, що визначають структуру об'єкта.
Далі йде виявлення його форми , що розуміється як об'єм. Чистяков розглядає форму як поєднання великого в підсумку кількості площин різноманітної форми , « виліплює » основний об'єм. Вгадати межі цих площин ( спочатку максимально узагальнених , а в ході роботи дробящихся на більш дрібні складові ) - і є завдання малюнка. Лише напружене відчуття форми (яке полегшується при контрастному освітленні) дозволяє знайти і зафіксувати на папері цей лінійний просторовий каркас об'єкта. Недарма Чистяков говорив : « Малювати - значить міркувати ». робота з початку і до кінця ведеться за чітко осмисленого плану - від найбільших форм до найдрібніших деталей , які в підсумку ставляться на чітко обумовлене місце. Живопис , по Чистякову , також визначається точним малюнком , так як по-різному повернені « площині » об'єкта по- різному сприймають колірне оточення - « мозаїчна »
Структура візуального мистецтва.
Поняття "образотворчі мистецтва" утворюють візуальні — призначені для зорового сприймання — його види. Це найбільш ранні види художності.
3.23 Г. Нарбут – засновник нової школи української графіки.
Гео́ргій (Ю́рій) Іва́нович На́рбут (1986-1920) - український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Видатний художник Георгій Нарбут (1886 – 1920), автор “Української абетки” – неповторного графічного твору мистецтва, родом з хутора Нарбутівка Глухівського району. Оригінальними художніми засобами він створює різноманітні персонажі, в яких розкриває душу українського народу з його веселою відвертою вдачею. Вишукані візерунки рослинного орнаменту створюють у кожній літері цілу симфонію поліфонічного звучання. Один з засновників і ректор Української Академії Мистецтв.
З 1917 р. жив в Україні. Був одним із засновників Української академії мистецтв (згодом її ректором), організатором музею на підставі колекції Ханенків (зараз Київський музей західного та східного мистецтва). Талант Г.Нарбута виявився в книжковому мистецтві. Новий український стиль Г.Нарбута виявився в оформленні книг "Давня архітектура Галичини", "Старовинні садиби Харківської губернії" Г Лукомського, "Українська абетка". В 10-ті рр. XX ст. він ілюстрував книжки "Малоросійський гербовник" В Лукомського й В.Модзалевського та "Герби гетьманів. За його проектом були виготовлені грошові банкноти Української держави.