
- •Предмет психології вищої школи, її завдання та основні категорії.
- •Психологічна характеристика студентства як періоду ранньої дорослості.
- •Адаптація студента до навчання у вищій школі, види адаптації, умови ефективності.
- •Типологічні особливості сучасних студентів.
- •Навчально-професійна діяльність як провідна в студентському віці
- •Організація самостійної навчально-пізнавальної та творчої діяльності студентів
- •Психологічні передумови і показники успішності та причини неуспішності студентів у навчально-професійній діяльності
- •Труднощі та бар'єри в професійно-педагогічному спілкуванні викладачів і студентів .
- •Авторитет викладача. Типологія викладачів.
Організація самостійної навчально-пізнавальної та творчої діяльності студентів
Одним із найважливіших завдань реформування вищої освіти в Україні є посилення ролі самостійної навчальної роботи студентів.
Навчальна самостійність виявляється в уміннях студента систематизувати, планувати, контролювати й регулювати свою навчально-професійну діяльність, власні пізнавально-розумові дії без безпосередньої допомоги й керівництва з боку викладача.
На заваді самостійної роботи студентів можуть стояти психологічні бар’єри, які знижують її ефективність і негативно позначаються на мотивації навчання.
На розвитку креативних якостей ґрунтується розвиток процесів творчості. Творчість студента – це одержання чогось нового передусім у своєму внутрішньому досвіді. Творчість не синонім мисленню. Мислення – це інтелектуальна обробка матеріалу, акцент на розумінні матеріалу, на процесі обробки окремих деталей, із якого народжується новий продукт. Творчість виявляється в різних стилях обробки інформації
(конспект, тези тощо). Творчість – завжди спонтанність і раптовість (проте вона корелює з креативністю) у вирішенні завдання.
Психологічні передумови і показники успішності та причини неуспішності студентів у навчально-професійній діяльності
Причини неуспішності студентів:- недооцінка студентами теоретичних знань; - прагматична спрямованість на близьку мету (здати залік, екзамен тощо);- недостатній розвиток вольової сфери (низький самоконтроль і недостатня довільність психічних функцій); - недисциплінованість і неорганізованість; - несистематична робота, що знижує її ефективність; - лінощі, пасування перед труднощами; - емоційна нестабільність і високий рівень тривожності; - не ідентифікація з роллю студента; - великі прогалини в знаннях, у т. ч. і через недостатню шкільну підготовку; - надання студентом переваги відпочинку, веселощам тощо. Причинами неуспішності студентів можуть бути також нейрофізіологічні: загальна ослабленість організму (перевтоми, неякісне харчування, екологія, недостатня рухова активність та ін.); слабкий тип ВНД; порушення зору, слуху, артикуляції; мікропошкодження кори головного мозку (у т. ч. і через токсичний вплив нікотину, алкоголю і наркотиків).
Педагогічні причини: низька інтенсивність навчальної діяльності («від сесії до сесії»); низька її ефективність (невміння вчитися); пропуски занять; відсутність індивідуального, диференційованого підходу з боку викладачів; незадовільні побутові умови проживання, важкий матеріальний стан, відсутність допомоги й підтримки від батьків.
Мета і зміст виховання студентської молоді
Становлення моральної свідомості та критерії моральної вихованості студента. Напрямки реалізації виховних функцій у ВЗО.
Функції педагогічного спілкування
Психологічна характеристика педагогічної взаємодії
Умови ефективного педагогічного спілкування.
Педагогічне спілкування - це професійне спілкування викладача-педагога з вихованцями на занятті і після зайняття, що виконує певні педагогічні функції і спрямоване (якщо воно повноцінне і оптимальне) на створення сприятливого, здорового психологічного клімату, на оптимізацію навчальної діяльності і стосунків між педагогом і студентом та в студентському колективі.
Педагогічне грамотне спілкування знімає у вихованців негативну емоційну напругу (страх, невпевненість); воно має викликати радість, бажання спільної діяльності. Оптимальне педагогічне спілкування - це спілкування, яке створює найкращі умови для розвитку мотивації студента, творчого характеру діяльності, для формування його особистості, забезпечує сприятливий психологічний клімат, попереджує створення психологічних бар'єрів, дозволяє максимально використовувати у навчальному процесі особистісні та професійні якості викладача.