7. Форми проведення дискусії. Виступ під час дискусії.

Ділова дискусія – це обмін думками стосовно певного питання з більш менш дотримання правил процедур і за участю всіх або окремих її учасників.

Групова дискусія – характеризується тим що спеціально підгот група дискутує перед аудиторією тобто обговорює певні питання.

У гру дискусії можуть брати участь від трьох до 10 осіб.

Число учасників може збільшуватись або зменшуватись залежно від обговорюваного питання.

Основний комунікаимвний засіб діалог.

Голова дискусії участі не бере. Він стежить за порядком, регламентом, мовним етикетом регулює хід дискусії.

В суперечці як в різновиду комунікації властиві такі характеристики

1. Наявність принаймі 2 субєктів тобто опонента і пропонента.

2. Учасники суперечки мають однакові права під час обміну думками.

3. Предметом суперечки є положення щодо якого кожен із учасників має свою думку, це полож наз тезою.

4. Будь яка суперечка це поверхневе обговорення питання.

5. Суперечка має відкрито запереч характер.

6. Вона не регламентована ні в часі ні в просторі.

8. Культура мовлення під час дискусії.

Ділова дискусія – це обмін думками стосовно певного питання з більш менш дотримання правил процедур і за участю всіх або окремих її учасників.

Групова дискусія – характеризується тим що спеціально підгот група дискутує перед аудиторією тобто обговорює певні питання.

Важливе місце після логіки та організації дискусії має культура мовлення. Адже не так вже й багато людей у ході суперечки вміють дотримуватися елементарної культури мовлення. Це в першу чергу стосується використання необразливих, дипломатичних формулювань і т.п., це стосується вмінню висловлювати лаконічно свою думку, не припускатися двохзначного трактування своїх висловлювань і позицій.

Важливе місце також слід приділити часу виступів сторін, які ведуть дискусію. Не можна, щоб одна сторона мала більше часу для виступів.

Не можна, щоб хтось зі сторін переходив на силові методи ведення дискусії. Сила голосу – це ще не вирішення проблеми, це не наближення до найкращого розв’язання суперечки.

Не можна у жодному разі під час дискусій використовувати недозволені методи ведення суперечок: ображати один одного, натякати на якісь певні негативні сторони один одного, не маючи конкретних доказів чи відносячи до суперечки речі, які не мають логічного відношення до розглядуваних питань.

9. Термінологія галузі.

10. Багатозначні слова і контекст.

Багатозначність - це один із найважливіших шляхів розвитку словникового складу мови. Багатозначні слова є джерелом вираз­ності, до якого активно звертаються письменники і публіцисти. Але в окремих сферах існують певні обмеження щодо функціонування багатозначних слів. Так, зважаючи на те, що науковий та офіційно-діловий стилі вимагають максимально точного позначення понять, у наукових працях та офіційних документах переважають одно­значні слова, а багатозначні (чи потенційно багатозначні) вживають­ся лише у прямому значенні, що забезпечує правильне сприйняття тексту.

Необхідно пам'ятати, що першим правилом вибору слова у будь-якій сфері спілкування є чітке знання мовцями його значення. При вживанні слова у неправильному значенні зміст висловлювання стає перекрученим, спотвореним, незрозумілим, отже, спілкування може втратити свою ефективність.