- •Державна мова система норм і стилів.
- •Дайте визначення офіційно діловому стилю та назвіть його головні ознаки.
- •Мовний етикет основні вимоги мовного етикету
- •Мова і професія. Особливості проф. Спілкування.
- •Публічний виступ. Жанри публічного виступу.
- •Етапи і компоненти публічних виступів.
- •Форми проведення дискусії. Виступ під час дискусії.
- •Культура мовлення під час дискусії.
- •Термінологія галузі.
- •Багатозначні слова і контекст.
- •Особисті перекладу текстів укр. Мовою.
- •Документ – основний вид офіційно ділового стилю.
- •Реквізит елемент документа.
- •Вимоги до документів.
- •Класифікація документів.
- •Складіть доручення , вкажіть реквізити доручення.
- •Зразки доручень
- •Акт. Допишіть текст відповідно до вимог його оформлення .
- •Оформіть пояснювальну записку про порушення трудової дисципліни студентами вашого курсу.
- •Договір. Вкажіть реквізити договору.
- •Укладення довідково-інформаційних документів.
- •Що повинно бути викладено в тексті статуту. До яких типів документів він належить.
- •Ділова телефонна бесіда.
- •Правила скорочення у ділових документах.
Мова і професія. Особливості проф. Спілкування.
Мова нації - універсальна система, яка є національною душею кожного народу, його світом, духовністю.
Мова як інструмент здобуття знань, який допомагає людині жити, має велике значення для всіх. Оскільки мова не лише активно використовується у сфері духовної культури, а й пов'язана з виробництвом, його галузями та процесами, з соціальними відносинами, отже, вона - елемент соціальної сфери.
Знати мову своєї професії - вільно володіти, послуговуватися лексикою свого фаху. Знання мови - один із основних компонентів професійної підготовки. Оскільки вона виражає думку, є засобом пізнання й діяльності, то правильного професійного спілкування людина вчиться все своє життя. Знання мови своєї професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися на виробництві та в безпосередніх наукових і ділових контактах.
Одним із найголовніших лексичних масивів професійної мови є термінологія. Слова "термін, термінологія" походять від імені латинського божества меж і кордонів - Термінуса. Термін - це слово чи словосполучення, що вживається для точного вираження поняття у різноманітних галузях знань.
Спілкування це обмін інформацією тобто передавання інф-ї однією людиною іншій.
Обов’язковим учаснико спілкування крім мовця має бути слухач.
Публічний виступ. Жанри публічного виступу.
ПУБЛІЧНИЙ ВИСТУП - це один з видів усного ділового спілкування. Залежно від змісту, призначення, способу проголошення та обставин спілкування виділяють такі основні жанри публічних виступів:
1) громадсько-політичні промови (лекції на громадсько-політичні теми, виступи на мітингах, на виборах, звітні доповіді, політичні огляди);
2) академічні промови (наукові доповіді, навчальні лекції, наукові дискусії);
3) промови з нагоди урочистих зустрічей (ювілейні промови, вітання, тости).
Кожен з перелічених видів має відповідне призначення, тобто переслідує певну мету -- проінформувати, переконати чи створити настрій у відповідної аудиторії.
Інформативними бувають найчастіше доповіді, лекції. Будуються вони за схемою: що, для чого, як, у який спосіб. У вступі викладається проблема, окремі її складові; виклад розвивається від простого до складного. Закінчення містить як теоретичні висновки, так і практичні пропозиції.
Переконання як мета виступу виникає під час обговорення певної теоретичної чи практичної проблеми. Промовець ставить перед собою завдання переконати аудиторію, звертаючись і до розуму, і до почуттів своїх слухачів. Успіх його залежить від добору аргументів і вміння розташувати їх у порядку наростання переконливості. У кінці виступаючий, як правило, ще раз наголошує на головних аспектах теми й закликає до певних дій чи до прийняття певних рішень.
Етапи і компоненти публічних виступів.
Публічний виступ - це усне монологічне висловлення з метою досягнення впливу на аудиторію. У сфері ділового спілкування найбільш часто використовуються такі жанри, як доповідь, інформаційна, привітальна і торгова промова.
В основі класичної схеми ораторського мистецтва лежить 5 етапів: 1)добір необхідного матеріалу, змісту публічного виступу , 2)Складання плану, розподіл зібраного матеріалу в необхідній логічній послідовності, 3)»Словесне вираження», літературна обробка мови , 4)Завчання, запам'ятовування тексту, 5)Проголошення .
Сьогодні в ораторській діяльності виділяють 3 основних етапи: докомунікативний , комунікативний і посткомунікативний.
Підготовка до будь-якого ораторського монологу починається з визначення його теми і мети. Тему визначає або сам автор, або ті, хто запрошує його виголосити промову. Назва виступу повинна бути зрозумілою , чіткою , по можливості короткою. Вона повинна відбивати зміст промови і привертати увагу слухачів (Наприклад: « Чи потрібні нам атомні електростанції?», «Стан охорони праці і техніки безпеки », «Про підготовку до проведення сертифікації виробів». При розробці порядку денного для нарад необхідно особливу увагу звертати на формулювання тим доповідей і повідомлень. Теми повинні орієнтувати людей на участь в обговоренні конкретних проблем. Тому доцільно «розшифровувати» пункт порядку денного «Різне»- людина буде мати можливість заздалегідь підготувати і продумати свій виступ. Деякі промови не мають назв: привітальна, мітингова й інші.
