57.Від чого залежать перелік і зміст етапів стратегічного управління?
Спільні складові стратегічного управління будь-якого типу такі: цілі, взаємозв’язок з середовищем, стратегії, способи їх виконання та коригування. Спрощену схему стратегічного управління зображено на рис. 6.3.
Рис. 6.3. Схема процесу стратегічного управління
Різниця в окремих елементах пояснюється своєрідністю рішень, що приймаються відповідно до їхнього змісту.
Наприклад, цілі розвитку підприємства можуть бути різними за змістом, методами розробки та реалізації, однак етап цілевстановлення спостерігається в кожній з відомих моделей стратегічного управління. Відмінності існують і у виборі елементів, з яких потім формується система стратегічного управління. Фактори, що формують особливості систем стратегічного управління, розглядатимуться далі.
3.
139.Наведіть приклади «центрів відповідальності.». Чи підвищується гнучкість системи управління в разі їх створення? Обґрунтуйте відповідь.
«Центр відповідальності» — це узагальнена назва децентралізованих організаційних формувань, які створюються в організації на основі делегування прав, обов’язків та відповідальності.
Автономні децентралізовані формування найчастіше дістають назву за тими показниками, за якими оцінюється їхня діяльність:
«центри прибутків» — за розрахунковим показником прибутків (з урахуванням внутрішніх економічних зв’язків) або в разі самостійного обслуговування певної СЗГ — за комерційним прибутком;
«центри реалізації» — за обсягами реалізації з урахуванням витрат на неї та одержаним доходом;
«центри інвестицій» — для них встановлюється внутрішня плата за фонди та рівень рентабельності, що розраховується відносно інвестиційного капіталу.
«центри вартості» — для них встановлюються показники, притаманні виробничим підрозділам.
«центри видатків» — для них встановлюються показники, характерні для функціональних підрозділів.
«центри обороту» — показники прибутку, обороту, тобто ті, що використовуються для комерційних підрозділів.
Економічна самостійність приводить до зміни взаємовідносин між структурними підрозділами організації. В разі створення центрів відповідальності можуть урівнюватись в правах внутрішні та зовнішні підрозділи, тобто надати керівникам виробничих та управлінських підрозділів право вибирати, з ким із внутрішніх відділів або зовнішніх організацій мати справу. Такі економічні, навіть комерційні відносини дають, зокрема, змогу визначати доцільність існування внутрішніх служб з точки зору якості їхньої роботи у порівнянні з зовнішніми організаціями. Для більш чіткої організації такого процесу можуть розроблятися так звані внутрішні (або трансфертні) ціни, існування яких впроваджує механізм конкуренції ФЕЗ. Такий підхід дає змогу стимулювати підрозділи, окремих виконавців, за якісну роботу з виконання стратегій.
БІЛЕТ14