Тема 4. Кошторис бюджетної установи його форма та зміст

1. Визначення поняття кошторису.

2. Індивідуальні та зведені кошториси: їх характеристика та взаємозв’язок.

3. Дохідна та видаткова частини кошторису.

4. Періодичність та етапи складання кошторису.

5. Головні розпорядники бюджетних коштів, їх  основні функції.

1. Визначення поняття кошторису.

Бюджетна установа може вести облік самостійно або обслуговуватися централізованою бухгалтерією. Але і в першому, і другому випадках для забезпечення своєї діяльності установа складає індивідуальні кошториси й плани асигнувань за кожною бюджетною програмою (функцією), яку вона буде виконувати, наприклад, для надання медичної допомоги населенню, для контролю за надходженням податків тощо. Якщо маєте уявлення, що таке бізнес-план на підприємствах, то вам буде зрозуміло і поняття кошторису. Тобто це майже (повторюємо, майже) той самий бізнес-план, але який має свої особливості.

Отже, для того, щоб бюджетна установа виконувала свої функції, визначені її Положенням чи Статутом, їй в першу чергу необхідний план, в якому повинні бути визначені доходи, які вона має отримати протягом бюджетного періоду, та відповідні видатки, які будуть здійснені на утримання установи, для здійснення нею своїх повноважень. Так, міській раді необхідно виконувати свої повноваження щодо здійснення відповідного контролю за надходженням податків та місцевих зборів (утримання автостоянок, заробітна плата контролерам, які здійснюють збір за парковку, контроль за повнотою надходження виручки тощо). Управління культури планує, які культурно-масові заходи будуть проведені протягом року, скільки на це піде коштів, яка виручка від них поступить до бюджету за відповідний період.

Згідно з п. 1 Порядком №228 складання, розгляд, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій, затвердженим постановою КМУ від 28.02.2002 р. №228 (надалі – Порядок №228):

Бухгалтер бюджетної установи має безпосереднє відношення до кошторису, як до його планування (надаючи звітні дані за попередній період фінансовому підрозділу), так і до контролю за його виконанням, адже бухгалтер відповідає за всі фінансові операції, які будуть здійснені бюджетною установою протягом бюджетного періоду.

Кожна установа, виконуючи свої функції, повинна мати на це відповідний дозвіл, закріплений законом, та право отримувати та розпоряджатись коштами у визначених обсягах, тобто мати певні повноваження. В свою чергу бухгалтеру необхідно знати:

- які кошти мають поступити до бюджету;

- скільки можна використати на утримання установи;

- як їх правильно використовувати.

Перед початком бюджетного періоду усіма установами на наступний бюджетний рік, на який плануються видатки, складаються кошториси. Навіщо бухгалтеру потрібно знати, що таке кошторис? По-перше, згідно з державним класифікатором управлінської документації баланс виконання кошторису видатків та звіт про його виконання являються фінансовою документацією, яку подає бухгалтер.

По-друге, згідно з кваліфікаційною характеристикою головного бухгалтера, саме бухгалтер бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера. А пунктом 37 Порядку №228 передбачено, що кошториси і плани асигнувань підписуються керівником установи та керівником її фінансового підрозділу або головним (старшим) бухгалтером. У тому випадку, коли в установі не передбачено за штатом посади начальника фінансового підрозділу (наприклад, сільських, селищних, міських радах, територіальних центрах соцзахисту тощо), складання і затвердження кошторису лягає на плечі головного бухгалтера.

Установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджетів, для забезпечення своєї діяльності та виконання покладених на них функцій складають та затверджують кошторис доходів і видатків відповідно з бюджетними призначеннями, які встановлені Законом України «Про Державний бюджет».

Бюджетне призначення являє собою повноваження, яке надається головному розпоряднику бюджетних коштів Законом України «Про Державний бюджет», постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішенням місцевої ради про місцевий бюджет, яке має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє Міністерству фінансів, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.

Бюджетні асигнування в економічній науці визначаються переважно як кошти, виділені розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення, для того щоб головний розпорядник здійснив платіж із конкретною метою у процесі виконання бюджету.

Відповідно до статті 2 БК бюджетне асигнування -- повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій затверджені постановою Кабінету Міністрів України від від 28.02.2002 р. №228

Кошторис -- основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Тобто, кошторис є основним документом, який пов’язаний із отриманням бюджетними установами доходів та здійсненням видатків.