2.Організація перевезень на регулярних маршрутах

Відкриття руху на регулярних міжнародних маршрутах регламентується двосторонніми урядовими угодами. Організація транзитних перевезень через треті країни потребує дозволу у комітету по транспорту Європейської економічної комісії 00Н. Для спрощення договорів на міжнародні перевезення ухвалено Женевську "Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу" (1 березня 1973 р.). Гаазьку декларацію з туризму (1989 р.) та ІІІенгенську угоду для членів Євросоюзу.

У європейських країнах, у СШЛ та Канаді діє "Положення про ліцензування перевезень автомобільним транспортом пасажирів і вантажів у міжнародному сполученні", які затверджуються урядами країн. Відповідно до Європейської угоди про нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів автобусами (ЛСОР), що була прийнята у м. Дубліні 26 травня 1982 р., для нерегулярних міжнародних пасажирських перевезень у країнах Східної та Західної Європи використовуються контрольний документ - листи поїздок, що повинні знаходитись на борту автобуса.

Згідно із загальними правилами використання цього документу при всіх міжнародних перевезеннях, що виконуються у відповідності з АСОР. комплект листів поїздки не підлягає передачі третім особам, перевізник несе відповідальність за правильність заповнення листів поїздки. Крім того, вказаний комплект документів з оригіналами листів поїздки, який постійно знаходиться у водіїв-перевізників пред'являється у країні пере­бування на першу вимогу осіб, які вповноважені проводити перевірку. У комплекті повинен знаходитись лист, що містить текст титульної сторінки контрольного документу державною мовою країн - учасниць АСОР з поясненнями символів, що використовуються, та інструкція щодо заповнення самого листа поїздки.

При вступі країни до Європейської конференції міністрів транспорту (ЄКМТ) реалізується можливість отримання багато­разових ліцензій на діяльність із перевезення та перетинання кордонів інших країн. Такі багаторазові дозволи діють протягом календарного року.

Особливості організації міжнародних рейсів автотранспортом

Відповідно до міжнародних угод розроблені й спеціальні вимоги до рухомого складу на міжнародних маршрутах, що включають у себе:

• відповідність міжнародним стандартам з екологічної безпеки (рівень шуму, токсичності викидів, вібрації, шкідливих випаровуваннь та ін.

• відповідність міжнародним стандартам за вагою, габаритах та наванта­женню на осі;

• відповідність нормам безпеки;

• наявність символу (знаку) міжнародних перевезень і знаку країни;

• вимоги до комфортабельності тощо

При організації міжнародних перевезень автомобільним транспортом також потрібно вирішувати наступні питання: технічної допомоги, ремонту і технічного обслуговування на шляху прямування і в кінцевому пункті за кордоном: стоянки, організації заправки, відпочинку, харчування, медичного обслуговування; організації зв'язку на трасі маршруту тощо.

Послуги з надання пасажирського автомобільного транспорту в Україні здійснюються на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. N° 176 із змінами та допов. від 18 жовтня 1999 р. № 1919. Цією постановою затверджені "Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту". "Правила" визначають порядок здійснення міських, приміських, міжміських га міжнародних перевезень пасажирів і багажу, пере­везень організованих груп дітей та туристів, а також обслуговування населення і пасажирів на автостанціях, автовокзалах і є обов'язковими для виконання перевізниками на автостанціях усіх форм власності замовниками, водіями та пасажирами

При організації міжнародних перевезень рейсовими автобусами туристичні компанії, як правило, укладають агентські угоди з компаніями-перевізниками. Для забезпечення перевезення людей туристична компанія резервує квитки на відповідні рейси. Квитки бувають груповими та індивідуальними, прямого руху або з пересадкою