1.3.4 Технологія деповського ремонту у всд та у малярному відділенні

Ремонт пасажирських вагонів проводиться по способу заміни несправних вузлів і деталей раніше відремонтованими або новими.

Перед постановкою вагонів на ремонт проводять зовнішнє і внутрішнє миття вагонів, санітарну обробку туалетів і водопостачання, а також складання опису робіт.

Вагони у ВСД ремонтуються на шести позиціях.

На І позиції ВСД проводять:

• знімання вентиляційних решіток, фільтрів, вентиляційного агрегату та відкриття віконних рам;

• перевірка в робочому режимі електрообладнання та опору ізоляції;

• знімання генератора, акумуляторних батарей, деталей і вузлів електрообладнання, замків, деталей внутрішнього обладнання, несправних вузлів систем опалення та водопостачання, кип'ятильника;

• вологе прибирання.

На II позиції ВСД проводять:

• піднімання вагонів і викочування візків;

• ремонт систем опалення та водопостачання, електро - та радіообладнання, замків, деталей внутрішнього обладнання вагона;

• заміна автозчепних пристроїв;

• ремонт приладів арматури гальм, буферних приладів, перехідних площадок, рамок суфле;

• електрозварювальні роботи.

На III позиції проводять:

• підготовку рами, підлоги вагону знизу та деталей гальм до фарбування;

• підкочування відремонтованих візків та опускання вагона;

• перевірку щільності повітропроводу та роботи гальм;

• регулювання важільної передачі;

• постановку на вагон деталей внутрішнього обладнання та замків, приладів систем опалення та водопостачання та закінчення їх ремонту, приладів та вузлів електрообладнання та вентиляції.

На IV позиції проводять:

• підготовку кузова зовні до фарбування, фарбування та сушіння акумуляторних ящиків усередині;

• постановку на вагон акумуляторних батарей;

• перевірку роботи систем, що складені;

• фарбування рами, підлоги, деталей гальм, акумуляторних ящиків зовні, ударно-тягових приладів, рам суфле та перехідних площадок;

• підготовка покрівлі, бокових і торцевих стін до фарбування;

• розчищення, зачищення, ґрунтування, шліфування та шпатлювання внутрішніх поверхонь вагона, шпатлювання зовнішніх поверхонь кузова в другий раз.

На V позиції проводять:

• шліфування, накладення шару на зовнішні поверхні кузова, фарбування покрівлі, звисів, дефлекторів, труб кип'ятильника та котла, вагону всередині, зовнішніх поверхонь кузова перший раз;

• сушіння кузова;

• нанесення декоративних смуг та фарбування віконних рам зовні;

• протирання вікон.

На VI позиції проводять:

• вологе прибирання перед лакуванням;

• покриття лаком деталей внутрішнього обладнання вагона;

• приймання вагонів з ремонту;

• нанесення знаків і надписів з допомогою трафарету;

• фарбування вагонів та сушіння.

1.3.5 Розрахунок розмірів та побудова схеми всд з розміщенням вагонів на потокових лініях

Визначаю довжину ремонтної позиції в малярному відділенні за формулою:

(1.10)

де l_в - довжина вагону по осях зчеплення, l_в = 24, 54 м ;

∆- відстань від осі зчеплення автозчепу до початку (закінчення) ремонтної позиції, ∆ = 1 м.

Визначаю довжину позиції піднімання вагонів за формулою:

, (1.11)

де l_т– довжина візка =4м

l_під =24,54+2∙1+2∙4=36,54м

Обчислюю довжину ремонтно - складального відділення за формулою:

, (1.12)

де l₁– відстань від торцевих стін ремонтно - складального відділення до ремонтних позицій, l₁=3...4 м;

l_тр– ширина поперечного транспортного проїзду, l_тр=6м ;

С_п– кількість позицій піднімання кузова для викочування та підкочування візків;

С_м– кількість позицій у малярному відділенні.

l_рем=2∙4+36,54+6+(6-1-1)∙26,54=156,7м

Обчислюю довжину малярного відділення за формулою:

(1.13)

де l_тш– ширина тамбура - шлюзу між ремонтно - складальним і малярним відділенням, l_тш=6м² ;

l₂– відстань від торцевих стін малярного відділення до ремонтних позицій, l₂ =3...4м.

l_мп– довжина позиції в малярному відділенні.

L_МАЛ =6 + 2∙4 + 26,54 = 40,54м

Обчислюю загальну довжину ВСД за формулою:

(1.14)

L_ВСД =156,7 + 40,54 = 197,24м

Розраховану довжину ВСД узгоджую з кроком встановлення колон, яка дорівнює 6 або 12м. Приймаю L_ВСД=198м.

Визначаю ширину ВСД за формулою:

, (1.15)

де b₁- відстань від внутрішньої грані поздовжньої стіни до осі крайньої колії, b₁= 5 м ;

b ₂ - відстань між осями суміжних ремонтних колій, b₂ = 7... 8м ;

- загальна кількість потокових ліній у BСД.

В_ВСД =2∙5 + (2-1)∙8 = 18м

Для трьохколійного депо приймаю В_ВСД = 30м.