Міністерство науки та освіти України

Сумський державний університет

Заочний факультет

Контрольна робота

з дисципліни

«Охорона праці в галузях»

Виконала: студентка гр. Ф- 32С

____________________________

Перевірив: Будьоний А.П.

СУМИ – 2008

Питання 1 (1) Причини виробничого травматизму та професійних захворювань, Заходи щодо їх усунення.

Щорічно на виробництві в країні травмується понад 80 тис. працюючих, з них близько 2 тис. чоловік гине, від 5 до 10 тис. чоловік отримують професійні захворювання. Високим є рівень травматизму на підприємствах Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії, Міністерства промисловості, у ряді областей. Значних збитків завдають економіці та посилюють

соціальну напруженість аварії, які супроводжуються значними матеріальними втратами та людськими жертвами.

Протягом тривалого часу не усуваються недоліки в законодавстві про охорону праці і соціальне страхування від нещасних випадків, не забезпечено своєчасного перегляду великої кількості застарілих норм у нормативно-правових актах із цих питань.

Основними причинами аварій, нещасних випадків і грубих порушень технологічної дисципліни є недбальство виконавців, спеціалістів і керівників підприємств, низька кваліфікація та некомпетентність персоналу, відсутність належного контролю за його роботою, ослаблення вимогливості у дотриманні правил безпеки.

Пріоритети у реалізації державної політики в галузі охорони праці, як і раніше, віддаються не профілактичним заходам і мінімізації професійних ризиків, а компенсації останніх. Негативно позначається на стані охорони праці незадовільне вирішення організаційних питань. На багатьох підприємствах не створено дієвої системи управління охороною праці, не визначено функціональних обов'язків посадових осіб, не укомплектовано відповідними спеціалістами служби охорони праці.

Особливо це характерно для галузей машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії. Працівники підрозділів державного нагляду за охороною праці не завжди виявляють принциповість і вимогливість до порушників законодавства про охорону праці, незадовільно використовують надані їм права для притягнення винних до відповідальності.

Таке становище значною мірою є наслідком залишкового принципу фінансування профілактичних заходів з охорони праці як на виробничому, так і на регіональному, галузевому, державному рівнях управління економікою.

На багатьох підприємствах до 50 - 70 і більше відсотків основних виробничих фондів відпрацювали встановлені для них нормативи і експлуатуються з істотними відхиленнями від вимог безпеки, що являє потенційну загрозу не тільки для працюючих, а й для оточення.

Наприклад, у хімічній, нафтопереробній та нафтохімічній промисловості в незадовільному технічному стані експлуатується понад 80% аміачно-холодильних установок, що може призвести до непередбачених негативних наслідків.

Унаслідок значного послаблення уваги органів виконавчої влади й роботодавців, а також профспілкових органів до питань охорони праці стали нормою масові порушення конституційного права працюючих на належні, здорові й безпечні умови праці.

Так, забезпеченість працюючих засобами індивідуального та колективного захисту від шкідливих і небезпечних виробничих факторів на більшості підприємств складає тільки половину від існуючих норм. Навіть шахтарі забезпечені ізолюючими саморятівниками лише на 70 - 80%.

Погіршення умов праці та відсутність відповідних засобів індивідуального й колективного захисту працюючих на багатьох підприємствах призвели до значного зростання кількості професійних захворювань, а отже - інвалідності.

Однією з головних причин погіршення умов праці та незадовільного забезпечення працюючих засобами захисту від шкідливих і небезпечних виробничих факторів є залишковий принцип фінансування профілактичних заходів з охорони праці як на підприємствах, так і на державному рівні.

Не вживається достатніх заходів для усунення істотних недоліків у законодавстві про охорону праці та соціальне страхування від нещасних випадків, яке містить перешкоди в організації і проведенні профілактичної роботи та сприяє численним порушенням прав працівників, зокрема постраждалих на виробництві,

та членів сімей загиблих. Позитивні процеси у сфері охорони праці гальмуються й через застосування великої кількості застарілих правил, норм, інших нормативно-правових актів з цих питань та незадовільну організацію роботи щодо їх перегляду.

Заходи щодо їх усунення причин виробничого травматизму та професійних захворювань потрібно вживати в обов’язкому порядку. По-перше, треба покращити рівень фінансування охорони праці, дотримання її норм та вимог. Кожна людина повинна пам’ятати правила безпеки праці на роботі, яку вона виконує. Забезпечити населення засобами індивідуального захисту. Провести конроль за наданням пільг працівникам з тяжкими та небезпечними умовами праці, за їх оздоровленням, лікуванням.

Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту; в прогнозуванні виробничого травматизму; раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів. Основне завдання нормативно-технічної документації з безпеки праці - сприяти передбаченню небезпеки і прийняттю найбільш ефективних заходів її ліквідації або локалізації при проектуванні виробничих процесів, обладнання, будівель і споруд. Нормативно-технічна документація щодо безпеки праці розробляється з урахуванням характеру потенційно небезпечних факторів, рівня їх небезпечності і зони поширення, психофізіологічних і антропометричних особливостей людини.

Всі заходи по запобіганню виробничому травматизму можна поділити на організаційні та технічні.

Організаційні заходи, які сприяють запобіганню травматизму: якісне проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою; організація раціонального режиму праці і відпочинку; забезпечення робітників спецодягом, спецвзуттям, особистими засобами захисту; виконання правил експлуатації обладнання.

Технічні заходи: раціональне архітектурно-планувальне рішення при проектуванні і будівництві виробничих будівель згідно санітарних, будівельних і протипожежних норм і правил; створення безпечного технологічного і допоміжного обладнання; правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно до норм і правил безпеки та виробничої санітарії; проведення комплексної механізації і автоматизації виробничих процесів, створення надійних технічних засобів запобіганню аваріям, вибухам і пожежам на виробництві; розробка нових технологій, що виключають утворення шкідливих і небезпечних факторів та інше.

Важливим у забезпеченні безпечної праці і запобіганні травматизму на виробництві є фактори особистого характеру - знання керівником робіт особистості кожного працівника, його психіки і особливостей характеру, медичних показників і їх відповідності параметрам роботи, ставлення до праці, дисциплінованості, задоволеності працею, засвоєння навичок безпечних методів роботи, знання норм і правил з охорони праці і пожежної безпеки, його ставлення до інших робітників і всього колективу.