
- •Обов’язкове домашнє завдання
- •1 Теоретична частина
- •1.1 Соціально-економічне значення заходів з охорони праці
- •Економічне значення охорони праці
- •Методика оцінки соціальної і соціально-економічної ефективності заходів щодо покращення охорони праці
- •1.2 Безпека праці в ковальсько-пресовому виробництві
- •1.3 Токсичність хімічних речовин, промислова отрута
- •Промислові отрути та їх вплив на працівників
- •1.4 Безпечна організація будівельного майданчика
- •2 Практична частина
- •3 Список використаної літератури
1.3 Токсичність хімічних речовин, промислова отрута
Промислові отрути класифікуються і умовно поділяються на 9 груп відповідно до переважної дії їх на організм і зовнішніх ознак отруєнь.
1 Нервові отрути - вуглеводні, спирти, сірководень, тетраетил свинець - викликає розлад функцій нервової системи, м'язові судоми, паралічі.
2 Подразнюючі - хлор, аміак, двоокис сірки, оксид азоту - подразнює верхні і глибокі дихальні шляхи.
3 Отрути, які пропалюють і подразнюють шкіру і слизові оболонки - неорганічні кислоти, луги - пошкоджують шкірний покрив із утворенням наривів та виразок.
4 Ферментні - синильна кислота та її солі, миш’як і його з’єднання, солі ртуті - порушують структуру ферментів, руйнують їх.
5 Кров'яні - окисел вуглецю, ароматичні смоли, свинець і його неорганічні солі - взаємодіють із гемоглобіном крові.
6 Печінкові - хлоровані вуглеводні, фосфор, селен - викликають структурні зміни тканин печінки.
7 Мутагенні - окисел етилену, з’єднання свинцю, ртуті - впливають на генетичний апарат клітини.
8 Алергенні - деякі з’єднання нікелю - викликають зміни в реактивній здатності організму людини.
9 Канцерогенні – шестивалентний хром у складі зварювального аерозолю, кам'яновугільна смола, бензαпирен - викликає утворення злоякісних пухлин.
Промислові отрути та їх вплив на працівників
У повітрі виробничих приміщень, крім пилу, можуть міститися інші шкідливі домішки — хімічні речовини, або промислові отрути. Вони можуть бути у вигляді газів або парів. Найпоширенішими промисловими отрутами є цинк, окис вуглецю, марганець, хром, бензол, свинець, ртуть, ефіри оцтової кислоти та ін.
В організм працівника хімічні речовини попадають через дихальні шляхи, шкіру, органи травлення. Найбільш небезпечним є попадання їх в організм через органи дихання, оскільки отрута зразу ж попадає у велике коло кровообігу, зумовлюючи токсикацію всього організму.
Хімічні речовини, які розчиняються у жирах (анілін, нітробензол) проникають в організм через шкіру. На шкіру діють кислоти і луги, які можуть викликати опіки, дерматити, сухість, огрубіння рогового шару на долонях.
Кожна промислова отрута справляє специфічний вплив на організм. Так, ртуть діє на центральну нервову систему, фтор — на кістковий обмін, хлор — на верхні дихальні шляхи. Багаторазове попадання в організм невеликих концентрацій отрути характеризується як хронічне отруєння. При попаданні в організм великої кількості токсичних речовин виникає гостре отруєння.
Санітарними нормами для кожного виду домішок встановлені гранично допустимі концентрації, дотримання яких запобігає професійним захворюванням і отруєнням працівників.
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони — це такі концентрації, які при щоденній восьмигодинній роботі протягом всього робочого періоду не можуть викликати у працівників захворювання або відхилень у стані здоров’я.
Фізіологогігієнічна оцінка виробничого середовища виходить з того, що сприятливими вважаються такі умови, за яких концентрація нетоксичного пилу у повітрі не перевищує 60 %, а концентрація токсичних речовин — 35 % гранично допустимих норм.
Оздоровлення повітряного середовища досягається завдяки вдосконаленню технологічних процесів, герметизації обладнання і апаратури, ізоляції дільниць і процесів з інтенсивним утворенням пилу і виділенням отруйних речовин, застосування агрегатів, що вловлюють і виводять шкідливі речовини, використанню дистанційного управління виробничими процесами, забезпеченню працівників засобами індивідуального захисту.
До найбільш небезпечних (надзвичайно і високо токсичних) хімічних речовин відносяться:
- деякі сполуки металів (органічні і неорганічні похідні миш'яку, ртуті, кадмію, свинцю, талію, цинку та інших);
- карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза та інші);
- речовини, що мають ціанисту групу (синільна кислота та її солі, нітрили, органічні ізоціанати);
- сполуки фосфору (фосфорорганічні сполуки, хлорид фосфору, фосфін, фосфідин);
- фторорганічні сполуки (фтороцтова кислота та її ефіри, фторетанол та ін.); хлоргідрони (етиленхлоргідрон, епіхлоргідрон);
- галогени (хлор, бром);
- інші сполуки (етиленоксид, аліловий спирт, метил бромід, фосген, інші).
До сильно токсичних хімічних речовин відносяться:
- мінеральні й органічні кислоти (сірчана, азотна, фосфорна, оцтова, інші);
- луги (аміак, натронне вапно, їдкий калій та інші);
- сполуки сірки (диметилсульфат, розчинні сульфіди, сірковуглець, розчинні тіоціанати, хлорид і фторид сірки);
- хлор- і бромзаміщені похідні вуглеводню (хлористий і бромистий метил);
- деякі спирти та альдегіди кислот;
- органічні і неорганічні нітро- і аміносполуки (гідроксиламін, гідрозин, анілін, толуїдин, нітробензол, динітрофенол);
- феноли, крезоли та їх похідні; гетероциклічні сполуки.
Характеристика СДОР за ступенем токсичності
Клас токсичності |
ГДК в повітрі, мг/м3 |
Середні смертельні |
|
Концентрація мг/л |
Доза при внутрішньому надходженні, мг/ кг |
||
Надзвичайно токсичні |
0,1 |
< 1 |
< |
Високо токсичні |
0,1-1 |
1-5 |
1-50 |
Сильно токсичні |
1,1-10 |
6-20 |
51-500 |
Помірно токсичні |
Теж |
21-80 |
501-5000 |
Мало токсичні |
>10 |
81-160 |
5001-15000 |
Практично не токсичні |
|
>160 |
>15000 |