Тема 8. Інвестиційна діяльність підприємства

8.1. Суть, класифікація і джерела інвестицій.

8.2. Оцінка ефективності інвестиційних проектів.

8.1. Суть, класифікація і структура інвестицій.

Коли ми говоримо про фінансові ресурси підприємства, часто мова заходить про інвестиції. З одного боку, інвестиції можуть поступати на підприємство. З іншого боку, підприємство само може вкладати вільні фінансові ресурси в перспективні інвестиційні проекти.

Термін «інвестиції» походить від латинського слова «invest», що означає «вкладати».

У класичному розумінні інвестиції є довгостроковим (більше 1 року) вкладенням капіталу в підприємницьку діяльність в цілях отримання прибутку. Разом з тим, інвестиції можуть бути і короткостроковими (наприклад, вкладення в цінні папери, банківські депозити) – це т.з. фінансові інвестиції. У реальній економіці України головною умовою інвестування виступає короткий термін окупності (у харчовій, деревообробній, легкій промисловості, торгівлі). Тому чіткої межі між кратко- і довгостроковими інвестиціями в наший країні не існує.

Згідно Закону України «О інвестиційної діяльності» під інвестиціями розуміються всі види майнових і інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницькою і інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Інвестиції не слід ідентифікувати з терміном «капітальні вкладення». Синонімом КВ є виробничі, реальні інвестиції (у нове будівництво, розширення і реконструкцію підприємства, що діє, технічне переозброєння). Тобто капітальні вкладення є елементом інвестицій, але не ідентичні їм.

Таблиця 7.1. Класифікація інвестицій

Ознака класифікації	Тип інвестицій	Економічний зміст
Правовий статус інвестора	приватні державні
Період вкладення	короткострокові довгострокові	До 1 року Понад 1 рік
Місцерозташування інвестора	Внутрішні (національні): реальні і фінансові Зовнішні (іноземні): прямі і портфельні	Реальні інвестиції прямують безпосередньо у виробництво, фінансові – в банківську сферу і на РЦБ. Прямі іноземні інвестиції аналогічні реальним національним, а портфельні – фінансовим. Прямі інвестиції переслідують мету встановлення контролю над підприємством, а портфельні – спекулятивні цілі.
Об'єкт інвестування	основний капітал; нерухомість; оборотний капітал; цінні папери; НІОКР і так далі

Базовою класифікаційною ознакою є ділення інвестицій на фінансові і реальні.

Фінансові інвестиції – це використання капіталу для придбання акцій, облігацій або інших цінних паперів, які випускаються підприємствами або державою. Реальні інвестиції (= капіталовкладення) – це вкладення капіталу в матеріальні активи (основні і оборотні) і нематеріальні активи.

- Який тип інвестування переважний в наших умовах?

Інвестування в реальний сектор здійснюється шляхом будівництва нових, а також розширення, реконструкції і технічного переозброєння підприємств, що діють, і виробництв. Все вищеперелічене інакше називається «Формами розширеного відтворення основного капіталу».

Нагадаю, що просте відтворення основних фондів – це заміна зношеного устаткування на аналогічне за рахунок накопичених амортизаційних відрахувань.

До нового будівництва відноситься будівництво різних об'єктів на нових майданчиках і за єдиним проектом.

Розширенням діючих підприємств є будівництво додаткових виробничих комплексів і окремих об'єктів, а також будівництво або розширення існуючих цехів. Воно ведеться, як правило, на території підприємства, що діє, або на примикаючих майданчиках.

Реконструкція – це повна або часткова заміна фізично і морально застарілого (зношеного) устаткування або його корінне вдосконалення.

Технічне переозброєння – комплекс заходів щодо підвищення технічного рівня окремих виробництв шляхом впровадження нової техніки, автоматизації виробництва, модернізації устаткування, вдосконалення організації виробництва.

Основними джерелами інвестицій є:

1. власні фінансові ресурси і внутрішні резерви інвестора (чистий прибуток, амортизаційні відрахування і ін.);

2. позикові фінансові кошти (банківські кредити, облігаційні позики);

3. залучені фінансові кошти інвестора (засоби, що отримуються від продажу акцій; пайових внесків власників);

4. засоби державного бюджету;

5. засоби іноземних інвесторів.