
- •Тема 2. Підприємство як економічна система
- •2.1. Кібернетична модель підприємства.
- •2.2. Ресурси (фактори|фактори| виробництва) та продукція підприємства.
- •2.3. Якість і конкурентоспроможність продукції підприємства.
- •2.1. Кібернетична модель підприємства.
- •Макросередовище|середа| підприємства
- •2.2. Ресурси (чинники|фактори| виробництва) і продукція підприємства. Входи до системи
- •Виходи з|із| системи
- •2.3. Якість і конкурентоспроможність продукції підприємства.
2.3. Якість і конкурентоспроможність продукції підприємства.
Якість продукції - це сукупність властивостей продукції, що дозволяють задовольняти потреби покупців (замовників) відповідно до призначення продукції і прийнятих стандартів.
Якість продукції є чинником, що впливає на такі вартісні показники роботи підприємства, як об'єм виробництва, виручка від реалізації, прибуток. Зміна якості зачіпає перш за все зміну ціни і собівартості продукції. Витрати на виробництво і реалізацію якіснішої продукції як правило, вищі, а її ціна вища.
- абсолютний (порівняно з нормативними документами) і відносний (порівняно з конкуруючими товарами) рівень якості продукції
Для оцінки якості продукції використовують такі методи:
об'єктивний – з використанням лабораторного аналізу і стендових випробувань;
органолептичний – сприйняття властивостей продукту за допомогою органів чуття людини;
диференційований – порівняння окремих показників якості з відповідними показниками продуктів – еталонів.
У різних галузях промисловості для характеристики якості використовуються різні показники.
Наприклад, в харчовій промисловості:
органолептичні показники - це зовнішній вигляд, колір, смак, запах, консистенція;
физико-хімічні показники - характеризують хімсклад харчових продуктів;
естетичні показники - характеризують художнє оздоблення продукції і упаковки;
технологічні показники – вихід продукції з 1 т. сировини (наприклад, по сметані – 1 / 6, по сиру – 1 / 20); коефіцієнт витрачання матеріалів, енергетичних ресурсів на 1 т. готової продукції;
показники зберігання - визначають здатність різних видів харчової продукції зберігати споживчі властивості протягом необхідних термінів (на підприємствах харчопрому виготовлений продукт залишається «на провокацію» - до кінця терміну споживання);
показники безпеки характеризують особливості продукції, пов'язані з її безпекою для здоров'я людини при її використанні, зберіганні або транспортуванні.
Для визначення якості всієї продукції підприємства застосовують систему загальних показників, в яку входять:
частка продукції, відповідної міжнародним стандартам якості;
питома вага продукції, що експортується, зокрема у високорозвинені промислові країни;
частка виробів покращеної якості у загальному обсязі;
частка виробничого браку.
Брак ділиться на виправний і невиправний, внутрішній (виявлений на підприємстві) і зовнішній (виявлений у споживача). Випуск браку веде до зростання собівартості продукції і зниження об'єму товарної продукції, зниженню прибутку і рентабельності. Менеджери підприємства і працівники ВТК вивчають причини зниження якості і допущеного браку продукції по місцях їх виникнення, центрам відповідальності і розробляють заходи щодо їх усунення.
- у авіапромисловості США поширена система «нуль дефектів»
Основними елементами механізму управління якістю продукції на підприємстві є: стандартизація і сертифікація продукції; стандартизація і сертифікація технологічних процесів; держконтроль за дотриманням стандартів; внутрішньовиробничий контроль якості.
А. Стандартізация і сертифікація продукції.
Основою стандартизації є стандарти і технічні умови.
Стандартом називається нормативно-технічний документ, що встановлює вимоги до груп однорідної продукції, а також правила, що забезпечують її розробку, виробництво і застосування.
Стандарти підрозділяються на: державні (ДСТУ), галузеві (ГСТ), стандарти підприємств, міжнародні стандарти.
Технічні умови - нормативно-технічний документ, що встановлює вимоги до конкретної продукції (моделям, маркам).
- ТУ і ТУУ
Сертифікація - це встановлення відповідності продукції конкретним стандартам (в основному міжнародним – ISO серії 9000) або технічним умовам з видачею відповідного документа (сертифікату).
Б. Державний нагляд за дотриманням якості здійснює Державний комітет України із стандартизації, метрології і сертифікації.
В. Внутрішньовиробничий контроль якості.
Внутрішньовиробничий контроль на підприємстві здійснюють 2 служби – ЦЛ і відділ технічного контролю (ВТК). Головним завданням лабораторії є безпосередня перевірка якісних параметрів кожного виробу і дотримання технології, ВТК – приймання готової продукції, організація системи управління якістю, розробка нормативної документації і тому подібне
Розрізняють:
контроль якості вхідного матеріального потоку (вхідний контроль);
контроль за дотриманням параметрів технологічного процесу (технологічний контроль);
контроль якості готової продукції (вихідний контроль);
суцільний (наскрізний) контроль якості, що охоплює всі вищеназвані стадії – найефективніший з-поміж усіх.
Але все таки головний контролер якості – ринок
Основними причинами зниження якості продукції є: погана якість сировини, низький рівень технології і організації виробництва, низький рівень кваліфікації робочих і технічного рівня устаткування, аритмічність виробництва.
------------------------------------------------------------------
В умовах жорсткої конкуренції на ринку якість продукції не може розглядатися ізольовано від якості аналогічних товарів і товарів-замінників.
Конкурентоспроможність продукції – це здатність конкретної продукції витримувати конкуренцію з аналогічною продукцією по всіх параметрах (якість, витрати, ціна, упаковка, реклама, сервіс).
Основні складові конкурентоспроможності товару – якість і витрати на його виробництво і реалізацію. Оптимальний рівень витрат дозволяє оптимізувати і ціну виробу. У свою чергу співвідношення “ціна / якість” лежить в основі спонукальних мотивів більшості покупців.