
- •Конспект лекцій з дисциплін
- •6.060103 – «Гідротехніка (Водні ресурси)»
- •1. Склад і властивості стічних вод
- •1.1 Поняття «стічні води». Утворення міських стічних вод
- •1.2 Класифікація забруднень стічних вод
- •1.3 Основні показники ступеня забруднення стічних вод
- •1.4 Визначення концентрації забруднень міських стічних вод
- •2.2 Самоочищення води у водних об’єктах
- •Розрахунок коефіцієнта змішування води водойми зі стічними водами
- •2.4 Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3. Методи очистки стічних вод і схеми очисних станцій
- •3.1 Методи очистки стічних вод і обробки осадів
- •3.2 Технологічні схеми очисних станцій
- •4. Споруди для механічнОго очИщення стічних вод
- •4.1 Грати, дробарки, їх розрахунок
- •4.2 Призначення і конструктивні відмінності піскоуловлювачів різних типів
- •4.3 Переваги та недоліки різних типів піскоуловлювачів
- •4.4 Розрахунок піскоуловлювачів різних типів
- •4.5 Видалення і обробка піску
- •4.6 Первинні відстійники. Конструктивні типи відстійників
- •4.7 Розрахунок первинних відстійників
- •5. Інтенсифікація первинного відстоювання стічних вод
- •5.1 Попередня аерація
- •5.2 Освітлювачі з природною аерацією
- •5.3 Біокоагуляція
- •Питання для самоперевірки
- •6.2 Біологічне очищення стічних вод у природних умовах. Поля зрошення і поля фільтрації
- •6.2.1 Поля фільтрації
- •6.2.2 Поля зрошення
- •6.3 Очищення стічних вод у біологічних ставках
- •7. Споруди біологічного очищення стічних вод у штучно створених умовах
- •7.1 Біологічні фільтри, їх класифікація
- •Класифікація біофільтрів
- •7.4 Технологічні параметри роботи біофільтрів
- •7.3 Основні типи біофільтрів з об'ємним завантаженням
- •7.3.1 Особливості конструкції краплинних біофільтрів
- •7.3.2 Розрахунок краплинних біофільтрів
- •7.3.3Високонавантажувані біофільтри (аерофільтри)
- •7.3.4 Розрахунок аерофільтрів
- •7.4 Біофільтри з площинним завантаженням
- •8. Біологічне очищення стічних вод в аеротенках
- •Сутність процесу очищення в аеротенках
- •8.2 Класифікація аеротенків за основними ознаками. Конструкції аеротенків
- •8.3 Основні технологічні схеми очищення стічних вод в аеротенках
- •8.4 Системи аерації в аеротенках
- •8.5 Технологічні характеристики роботи аераційних споруд
- •8.6 Розрахунок аеротенків
- •9. Вторинні відстійники
- •9.1 Класифікація і конструкції вторинних відстійників
- •9.2 Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •10. Знезараження стічних вод
- •10.1 Методи знезараження стічних вод
- •10.2 Змішувачі стічних вод із хлорною водою і контактні резервуари
- •11. Обробка та знешкодження осадів стічних вод
- •11.1 Склад і властивості осадів
- •11.2 Основні методи і споруди для обробки осадів стічних вод
- •Зброджування осадів в метантенках
- •Природне зневоднення осадів стічних вод на мулових майданчиках. Типи мулових майданчиків
- •Механічне зневоднення осадів стічних вод
- •Список джерел
- •Айрапетян тамара степанівна
- •Очистка побутових стічних вод
- •Споруди та обладнання водовідведення (Модуль 2. Очистка стічних вод)
- •6.060103 – «Гідротехніка (Водні ресурси)»
8.5 Технологічні характеристики роботи аераційних споруд
Якість активного мулу залежить від повноти попереднього відстоювання стічних вод, виду органічних забруднень, повноти їх мінералізації, інтенсивності й тривалості аерації і т. п.
Однією з основних характеристик, що впливає на якість активного мулу є навантаження, що виражається кількістю забруднень, що видаляють зі стічних вод за БПКповн, яке припадає на 1 г сухої беззольної речовини активного мулу на добу.
,
мг БПК/г×добу. (9.1)
(9.2)
де Le„ – БПКповн стічної води, що надходить в аеротенк, мг/л;
s – зольність активного мулу;
– тривалість
аерації, год;
Lex – БПКповн стічної води на виході з аеротенка, мг/л.
Доза активного мулу – кількість активного мулу в одиниці об'єму мулової суміші, г/л. Залежить від навантаження на мул і становить у середньому 2–5 г/л.
Питома швидкість окислювання забруднень
– величина знятої БПКповн (тобто різниця між БПКповн, що надходить в аеротенк, і вихідної з нього величини БПКповн стічної води), віднесена до маси мулу й тривалості аерації.
Навантаження на мул і питома швидкість окислювання пов'язані між собою. При високих навантаженнях на активний мул він може з нею не впоратися й необхідну якість очищення не буде забезпечено. Якщо, навпаки, навантаження на мул мале, то мул буде випробовувати нестачу живлення, і тому може відбутися самоокислення активного мулу й зниження робочої дози мулу в аеротенку.
Розрізняють аеротенки з високими навантаженнями – понад 500 мг БПКповн/(г×добу), середніми навантаженнями в межах 150–500 мг БПКповн/(г×добу) і низьконавантажувані – у межах 65–450 мг БПКповн/(г×добу). При навантаженнях менше за 65 мг БПКповн/(г×добу) має місце так звана «продовжена аерація».
Показником якості мулу є його здатність до осідання. Якісний активний мул здатний добре й швидко осідати. Таку здатність оцінюють муловим індексом J, см3/г, що являє собою об’єм активного мулу в см3 після відстоювання протягом 30 хв, віднесений до 1 г сухої речовини мулу.
Рис. 8.6 Залежність мулового
індексу від навантаження на активний
мул
5. Вік активного мулу – тривалість його перебування у спорудах біологічного очищення, діб.
Ефективність роботи аераційних споруд оцінюється такими показниками, як ступінь очищення за БПКповн (ХПК), приріст мулу, залишкові концентрації в очищеній воді БПКповн, азоту амонійного, нітритів, нітратів, сполук фосфору або якого–небудь конкретного забруднення, завислих речовин після відділення мулу. Оцінка проводиться на основі лабораторних аналізів з визначення якості води, що надходить до споруд біологічного очищення, й вихідної з них стічної води за всіма показниками, а також з визначення дози мулу, концентрації розчиненого кисню, температури, рН й ін.
Робота аеротенків оцінюється також такими енергетичними показниками, як витрата електроенергії на зняття одиниці маси забруднень, наприклад, кВт×год на 1 кг БПКповн (або ХПК); витрата енергії або повітря на очищення 1 м3 стічної води.