
- •Конспект лекцій з дисциплін
- •6.060103 – «Гідротехніка (Водні ресурси)»
- •1. Склад і властивості стічних вод
- •1.1 Поняття «стічні води». Утворення міських стічних вод
- •1.2 Класифікація забруднень стічних вод
- •1.3 Основні показники ступеня забруднення стічних вод
- •1.4 Визначення концентрації забруднень міських стічних вод
- •2.2 Самоочищення води у водних об’єктах
- •Розрахунок коефіцієнта змішування води водойми зі стічними водами
- •2.4 Визначення необхідного ступеня очищення стічних вод
- •Визначення ступеня очищення за розчиненим у воді киснем
- •3. Методи очистки стічних вод і схеми очисних станцій
- •3.1 Методи очистки стічних вод і обробки осадів
- •3.2 Технологічні схеми очисних станцій
- •4. Споруди для механічнОго очИщення стічних вод
- •4.1 Грати, дробарки, їх розрахунок
- •4.2 Призначення і конструктивні відмінності піскоуловлювачів різних типів
- •4.3 Переваги та недоліки різних типів піскоуловлювачів
- •4.4 Розрахунок піскоуловлювачів різних типів
- •4.5 Видалення і обробка піску
- •4.6 Первинні відстійники. Конструктивні типи відстійників
- •4.7 Розрахунок первинних відстійників
- •5. Інтенсифікація первинного відстоювання стічних вод
- •5.1 Попередня аерація
- •5.2 Освітлювачі з природною аерацією
- •5.3 Біокоагуляція
- •Питання для самоперевірки
- •6.2 Біологічне очищення стічних вод у природних умовах. Поля зрошення і поля фільтрації
- •6.2.1 Поля фільтрації
- •6.2.2 Поля зрошення
- •6.3 Очищення стічних вод у біологічних ставках
- •7. Споруди біологічного очищення стічних вод у штучно створених умовах
- •7.1 Біологічні фільтри, їх класифікація
- •Класифікація біофільтрів
- •7.4 Технологічні параметри роботи біофільтрів
- •7.3 Основні типи біофільтрів з об'ємним завантаженням
- •7.3.1 Особливості конструкції краплинних біофільтрів
- •7.3.2 Розрахунок краплинних біофільтрів
- •7.3.3Високонавантажувані біофільтри (аерофільтри)
- •7.3.4 Розрахунок аерофільтрів
- •7.4 Біофільтри з площинним завантаженням
- •8. Біологічне очищення стічних вод в аеротенках
- •Сутність процесу очищення в аеротенках
- •8.2 Класифікація аеротенків за основними ознаками. Конструкції аеротенків
- •8.3 Основні технологічні схеми очищення стічних вод в аеротенках
- •8.4 Системи аерації в аеротенках
- •8.5 Технологічні характеристики роботи аераційних споруд
- •8.6 Розрахунок аеротенків
- •9. Вторинні відстійники
- •9.1 Класифікація і конструкції вторинних відстійників
- •9.2 Розрахунок вторинних радіальних відстійників
- •10. Знезараження стічних вод
- •10.1 Методи знезараження стічних вод
- •10.2 Змішувачі стічних вод із хлорною водою і контактні резервуари
- •11. Обробка та знешкодження осадів стічних вод
- •11.1 Склад і властивості осадів
- •11.2 Основні методи і споруди для обробки осадів стічних вод
- •Зброджування осадів в метантенках
- •Природне зневоднення осадів стічних вод на мулових майданчиках. Типи мулових майданчиків
- •Механічне зневоднення осадів стічних вод
- •Список джерел
- •Айрапетян тамара степанівна
- •Очистка побутових стічних вод
- •Споруди та обладнання водовідведення (Модуль 2. Очистка стічних вод)
- •6.060103 – «Гідротехніка (Водні ресурси)»
7.3.2 Розрахунок краплинних біофільтрів
Розрахунок біофільтрів полягає у визначенні необхідного об’єму завантажуваного матеріалу для очищення стічної води і розмірів елементів водорозподільних пристроїв, дренажу, лотків для збору й відведення води.
На краплинні біофільтри допускається подавати стічні води з БПКповн не більше 220 мг/л. При більшій концентрації передбачається рециркуляція.
Об’єм фільтруючого завантаження визначають за окислювальною потужністю. Під окислювальною потужністю розуміється кількість забруднень по БПКП0вН чи БПК5, що може бути видалена зі стічних вод протягом доби з 1 м3 завантажуваного матеріалу біофільтра.
Окислювальна
потужність біофільтрів знаходиться у
широких межах і залежить від складу
стічних вод, температури Т,
гідравлічного навантаження (
),
робочої висоти біофільтра (Нbf=1,5–2
м) і способу подачі повітря.
Параметри краплинних біофільтрів визначаються за табл. 37 СНіП [5] відповідно до заданої розрахункової температури стічних вод T і визначеним значенням коефіцієнта біофільтра Kbf:
. (7.1)
де Lеп і Lех – відповідно БПКП0ВН неочищених і очищених стічних вод, мг/л.
Загальну площу біофільтрів визначають залежно від добової витрати стічних вод і прийнятого гідравлічного навантаження qbf:
, м2 (7.2)
де Q – добова витрата стічних вод, м3/доб.
Висоту шару завантаження краплинного біофільтра приймають в межах 1,5–2 м.
Залежності від прийнятої висоти завантаження фільтруючого матеріалу Haf і отриманої площі біофільтру визначають об’єм фільтруючого матеріалу:
Розроблені типові проекти біофільтрів різних розмірів.
Кількість
надлишкової біоплівки, що утворюється
на станціях очищення із краплинними
біофільтрами, визначають залежно від
норми на 1 люд., що складає 8 г за сухим
залишком на добу, і вологості плівки
=
96 %.
7.3.3Високонавантажувані біофільтри (аерофільтри)
Аерофільтри відрізняються від краплинних висотою завантаження фільтруючого матеріалу й застосуванням штучної вентиляції.
Конструктивними відмінностями високонавантажуваних біофільтрів є більша, ніж у звичайних краплинних біофільтрах, висота шару завантаження, більша крупність його фракцій й особлива конструкція днища й дренажу, що забезпечує можливість штучної продувки матеріалу завантаження повітрям. Завантаження має робочу висоту 2–4 м, крупність матеріалу завантаження становить від 40 до 70 мм.
Високонавантажувані біофільтри (аерофільтри) використовують на станціях потужністю до 50000 м3/добу для повного або часткового очищення стічних вод і розміщують на відкритому повітрі. Допустиме значення БПКповн стічних вод без рециркуляції становить 300 мг/л. Гідравлічне навантаження становить 10–30 м3/(м2 на добу).
Розрізняють аерофільтри і біофільтри з площинним завантаженням. Аерофільтри відрізняються від краплинних висотою завантаження фільтруючого матеріалу і застосуванням штучної вентиляції.
Поверхня аерофільтра зрошується рухомим реактивним зрошувачем або спринклерами. На відвідних лотках влаштовується водяний затвор висотою 0,2–0,25 м, який щільно закриває міждонний простір з усіх сторін. Повітря у міждонний простір подається вентиляторами.
Аерофільтри завантажують сипучими (гравій, шлак, керамзит, галька та ін.) і зблокованими (піноскло, шифер та ін.) фільтруючими матеріалами.
Рис. 7.3 – Високонавантажуваний біофільтр
1 – корпус; 2 – завантаження; 3 – реактивний зрошувач; 4 – дренажні грати; 5 –гідравлічний затвор; 6 – суцільне днище; 7 – вентиляційна камера
Переваги: 1) більша продуктивність, більша окисна потужність, що обумовлено незамулюваністю таких фільтрів і кращим обміном повітря в них. Досягається завдяки крупному завантажувальному матеріалу й підвищеному в кілька разів навантаженню по воді; 2) підвищена швидкість протікання стічних вод по поверхні завантаження завдяки безперервному зрошенню. Підвищена швидкість руху стічних вод забезпечує постійний винос затриманих важкоокислюваних нерозчинених домішок і біоплівки, що відмирає. Кисень повітря, що надходить у тіло біофільтра витрачається переважно на біологічне окислювання частини забруднень, не винесених з тіла біофільтра.
Ступінь очищення в аерофільтрах залежить від висоти фільтруючого завантаження, температури стічної рідини Т, питомої кількості повітря, що подається, qa та гідравлічного навантаження qaf. Максимальна БПКповн для стічних вод, що подаються на аерофільтри – 300 мг/л.