
- •Розділ 1.Особливості розвитку гнучкості
- •Гнучкість як рухова якість людини
- •Характеристика гнучкості як рухової якості
- •Засоби і методи розвитку гнучкості
- •Контроль за рівнем розвитку гнучкості
- •1.2. Розвиток гнучкості у молодшому шкільному віці
- •1.2.1. Вікові особливості молодших школярів
- •1.2.2. Особливості розвитку гнучкості у молодшому шкільному віці
- •Методика розвитку гнучкості молодших школярів у процесі занять тхеквондо
- •2.1. Характеристика методів дослідження
- •2.2. Організація дослідження
- •Розділ 3. Результати дослідження
- •3.1. Результати дослідження впливу занять тхеквондо на рівень розвитку гнучкості хлопчиків 9-10 років
- •3.2. Методика розвитку гнучкості молодших школярів з застосуванням засобів тхеквондо .
- •3.3. Результати дослідження ефективності методики розвитку гнучкості з застосуванням засобів тхеквондо у фізичному вихованні дітей 9-10 років
- •Розділ 4. Аналіз результатів дослідження
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Список використаної літератури
3.2. Методика розвитку гнучкості молодших школярів з застосуванням засобів тхеквондо .
Сьогодні, на нашу думку, на уроках фізичної культури в школі розвитку гнучкості приділяють найменше уваги з усіх фізичних якостей. В той час, як рівень розвитку рухливості у суглобах має тісний взаємозв’язок з фізичним здоров’ям людини. Ефективність навчального процесу, спрямованого на розвиток гнучкості залежить від правильного вибору вправ з урахуванням усіх складових навчального процесу та вікових особливостей учнів.
Вправи, що пропонуються для розвитку гнучкості, включають різноманітні рухи, які виконуються з максимальною амплітудою. Ці вправи мають підвищувати рухливість в суглобах для успішного вдосконалення в конкретному виді рухів.
Без широкої амплітуди рухів у суглобах неможливе сильне скорочення мускулатури. Гнучкість ефективно розвивати в оптимальному співвідношенні з розвитком м'язових зусиль.
Гнучкість – це рухова якість, яка досить ефективно розвивається, особливо у молодшому шкільному віці, але при постійній увазі до виконання вправ, спрямованих на розвиток цієї якості. На думку багатьох фахівців (Л.П. Матвєєва, 1991; В.М. Платонова, 1986, 1997; В.І. Ляха, 1999; Т.Ю. Круцевич, 2003 та ін.) для ефективного розвитку гнучкості необхідно виконувати спеціальні вправи кожен день.
Ми розробили комплекс вправ спрямованих на розвиток гнучкості з використанням засобів тхеквондо на уроках фізичної культури у молодших класах.
Таблиця 3.2
Засоби тхеквондо, які застосовувались у підготовчій частині уроку
Зображення вправи |
Зміст вправи |
Дозування |
Примітка |
|
|
Винос коліна вперед у русі вперед |
По 10 разів лівою і правою ногою
|
Рух виконується з максимальною амплітудою |
|
|
Винос коліна вперед, виконання удару ап-чагі |
По 10 разів лівою і правою ногою
|
Рух виконується з максимальною амплітудою |
|
|
Винос коліна вперед, виконання удару дольо-чагі |
По 10 разів лівою і правою ногою
|
Рух виконується з максимальною амплітудою |
|
|
Виконання удару неріо-чагі |
По 10 разів лівою і правою ногою
|
Рух виконується з максимальною амплітудою |
Сьогодні у молодших класах планується три уроки фізичної культури у навчальному тижні. На нашу думку, застосування спеціального комплексу вправ спрямованих на розвиток гнучкості на кожному уроці - достатній мінімум для того, щоб підвищити рівень розвитку гнучкості школярів.
Ми вважаємо, що доцільно розділити комплекс вправ для розвитку гнучкості на три частини і включати їх в підготовчій, основній і заключній частинах уроку фізичної культури. Це не заважатиме вирішенню основних завдань уроку і сприятиме акцентованому розвитку гнучкості учнів.
У підготовчий частині уроку ми включили активні динамічні вправи у русі з елементами технічних дій тхеквондо. Комплекс спеціальних вправ виконувався після бігових вправ і вправ у русі спрямованих на розминку м’язів верхнього плечового поясу, тулуба, нижніх кінцівок).
Вправи, які застосовувались у підготовчий частині (таблиця 3.2):
-винос коліна вперед (положення перед виконанням ударів);
-винос коліна вперед, виконання удару ап-чагі;
-винос коліна вперед, виконання удару доліо-чагі;
- виконання удару неріо-чагі.
Таблиця 3.3
Засоби тхеквондо, які застосовувались у основній частині уроку
Зображення вправи |
Зміст вправи |
Дозування |
Примітка |
|
|
Розмахування ногою вперед-назад, з вихідного положення стоячи до шведської стінки боком |
По 10 разів у серії лівою і правою ногою |
Рух виконується з максимальною амплітудою |
|
|
Розмахування ногою вліво-вправо, з вихідного положення стоячи до шведської стінки лицем |
По 10 разів у серії лівою і правою ногою |
Рух виконується з максимальною амплітудою |
|
|
Мах ногою убік, з вихідного положення стоячи до шведської стінки боком (імітація удару йоп-чагі) |
По 10 разів у серії лівою і правою ногою |
Рух виконується з максимальною амплітудою |
|
|
Мах ногою назад з вихідного положення стоячи до шведської стінки лицем (імітація удару твід-чагі) |
По 10 разів у серії лівою і правою ногою |
Рух виконується з максимальною амплітудою |
Кожна вправа виконувалась по 10 разів лівою і правою ногою. Учні повинні були намагатись виконувати рухи з максимальною амплітудою.
Нами було помічено, що між виконанням вправ учнями у основній частині уроку фізичної культури виникають пауза (до 2 хвилин). Ми вирішили заповнити ці паузи вправами спрямованими на розвиток гнучкості.
Таблиця 3.4
Засоби тхеквондо, які застосовувались у заключній частині уроку
Зображення вправи |
Зміст вправи |
Дозування |
Примітка |
|
нахил тулуба вперед з вихідного положення сидячи на підлозі, ноги разом (за допомогою партнера, який підштовхував учня під спину) |
10 разів |
Ноги в колінах не згинати |
|
нахил тулуба до лівої ноги, посередині, до правої ноги з вихідного положення сидячи на підлозі, ноги нарізно (за допомогою партнера, який підштовав учня під спину) |
По 10 разів у кожному положенні |
Ноги в колінах не згинати |
|
нахил тулуба вперед з вихідного положення сидячи на підлозі, ноги нарізно (за допомогою партнера, який сидів лицем до учня з упором своїми стопами у внутрішню частину його гомілок)
|
10 разів |
Партнер виконує тягу обережно, щоб не травмувати учня |
|
поздовжній шпагат (почерзі, ліва, права нога попереду) |
30 секунд |
Коліно ноги, що знаходиться позаду, торкається даянгу |
|
поперечний шпагат |
30 секунд |
Таз не відводити назад |
Вправи виконувались з опорою на шведську стінку (таблиця 3.3):
- розмахування ногою вперед-назад, з вихідного положення стоячи до шведської стінки боком (10 раз лівою, 10 раз правою);
- розмахування ногою вліво-вправо, з вихідного положення стоячи до шведської стінки лицем (10 раз лівою, 10 раз правою);
- мах ногою убік, з вихідного положення стоячи до шведської стінки боком (імітація удару йоп-чагі) 10 раз лівою, 10 раз правою;
- мах ногою назад з вихідного положення стоячи до шведської стінки лицеем (імітація удару твід-чагі) 10 раз лівою, 10 раз правою.
В заключній частині уроку застосовувались переважно пасивні вправи на розвиток гнучкості (таблиця 3.4):
- нахил тулуба вперед з вихідного положення сидячи на підлозі, ноги разом (за допомогою партнера, який підштовхував учня під спину);
- нахил тулуба до лівої ноги, посередині, до правої ноги з вихідного положення сидячи на підлозі, ноги нарізно (за допомогою партнера, який підштовав учня під спину);
- нахил тулуба вперед з вихідного положення сидячи на підлозі, ноги нарізно (за допомогою партнера, який сидів лицем до учня з упором своїми стопами у внутрішню частину його гомілок). Вправа виконувалась за рахунок того, що партнер тягнув учня за руки на себе, відхиляючись назад, до того моменту поки учень його не зупиняв командою “стоп”;
- поздовжній шпагат (почерзі, ліва, права нога попереду);
- поперечний шпагат.
Вправи з партнером виконувались у кожному положенні по 10 рухів. Шпагати виконувались з фіксацією у статичних положеннях по 30 секунд.
В заключній частині уроку, вправи на розвиток гнучкості чергувались: на одному занятті виконувались вправи з партнером, на другому – шпагати і т.д..
Таким чином у підготовчій частині спеціальним засобам розвитку гнучкості відводилось 3 хвилини, у основній частині 4-8 хвилин і у заключній частині до 3 хвилин. Взагалі протягом уроку тривалість виконання вправ на гнучкість кожним учнем була близько 10-14 хвилин.
Перед початком експерименту протягом двох тижнів (21 січня – 1 лютого 2013 року) учні експериментальної групи навчались виконувати спеціальні вправи тхеквондистів. Після чого протягом шести тижнів у школярів дослідної групи на уроках фізичної культури застосовувалась експериментальна методика. Усього за шість тижнів було проведено 17 уроків фізичної культури з включенням спеціальних засобів тхеквондо.