
- •Розділ 1.Особливості розвитку гнучкості
- •Гнучкість як рухова якість людини
- •Характеристика гнучкості як рухової якості
- •Засоби і методи розвитку гнучкості
- •Контроль за рівнем розвитку гнучкості
- •1.2. Розвиток гнучкості у молодшому шкільному віці
- •1.2.1. Вікові особливості молодших школярів
- •1.2.2. Особливості розвитку гнучкості у молодшому шкільному віці
- •Методика розвитку гнучкості молодших школярів у процесі занять тхеквондо
- •2.1. Характеристика методів дослідження
- •2.2. Організація дослідження
- •Розділ 3. Результати дослідження
- •3.1. Результати дослідження впливу занять тхеквондо на рівень розвитку гнучкості хлопчиків 9-10 років
- •3.2. Методика розвитку гнучкості молодших школярів з застосуванням засобів тхеквондо .
- •3.3. Результати дослідження ефективності методики розвитку гнучкості з застосуванням засобів тхеквондо у фізичному вихованні дітей 9-10 років
- •Розділ 4. Аналіз результатів дослідження
- •Висновки
- •Практичні рекомендації
- •Список використаної літератури
2.2. Організація дослідження
Експеримент складався з двох етапів. На першому етапі (листопад 2012 року) нами було досліджено рівень розвитку гнучкості хлопчиків 9-10 років. До експериментальної групи увійшло 20 хлопчиків, які займались в секції тхеквондо ДЮСШ – 2 м. Харкова (3-5 разів на тиждень). Загальний стаж занять тхеквондо складав 2,9±0,8років. До контрольної групи увійшли їх однолітки (n=20), які навчались у 4-х класах ЗОШ 156 м. Харкова, рухова активність яких обмежувалась заняттями на уроках фізичної культури (3 рази на тиждень) і періодичними заняттями в спортивних секціях при шкілі.
Для визначення впливу занять тхеквондо на рівень розвитку гнучкості дітей 9-10 річного віку застосовувались тести за Л.П. Сергієнком (2010) описані у розділі 2.1.
На другому етапі була розроблена методика розвитку гнучкості для дітей 9-10 років з використанням засобів тхеквондо для застосовання в експериментальній групі (грудень 2012 року). Для проведення другої частини експерименту були задіяні учні 4-х класів ЗОШ №156 М. Харкова. До експериментальної групи увійшли учні 4-А і 4-Б класів, до контрольної – учні 4-В та 4-Г класів.
Досліджувані експериментальної і контрольної груп тестувались за випробуваннями, які застосовувались на першому етапі. У тестуванні приймали участь усі учні 4-х класів, але у підсумковому підрахуванні результатів експерименту було взято по двадцять хлопчиків і дівчаток з кожної групи. Найкращі та найгірші результати були виключені.
Експеримент проводився протягом третьої чверті 2012–2013 навчального року (14 січня – 24 березня 2013 р.) За навчальною програмою у цей період на уроках фізичної культури проводились заняття з баскетболу.
Тестування рівня розвитку гнучкості учнів 4-х класів проводилось на початку експерименту (14-18 січня 2013 року) і у кінці експерименту (18-22 березня 2013 року). Після чого була розрахована динаміка розвитку гнучкості досліджуваних експериментальної і контрольної груп, по підгрупах хлопчиків та дівчаток.
Розділ 3. Результати дослідження
3.1. Результати дослідження впливу занять тхеквондо на рівень розвитку гнучкості хлопчиків 9-10 років
Таблиця 3.1.
Показники рівня розвитку гнучкості дітей експериментальної і контрольної груп
№ |
Тест |
Х±δ |
t |
p |
|
ЕГ (n=20) |
КГ (n=20) |
||||
1 |
Рухл. плечових сугл.(см) |
52,8±11,1 |
63,0±15,4 |
2,4 |
<0,05 |
2 |
Актив. розг. плеч. суг.(см) |
43,7±9,5 |
36,3±12,1 |
2,15 |
<0,05 |
3 |
Нахил тулуба (л) (см) |
28,2±4,9 |
21,8±5,6 |
3,9 |
<0,001 |
4 |
Нахил тулуба (п) (см) |
27,5±4,3 |
19,3±5,8 |
5,1 |
<0,001 |
5 |
Нахил вперед (см) |
17,1±4,5 |
5,9±3,8 |
8,5 |
<0,001 |
6 |
Місток (см) |
47,0±8,3 |
59,3±12,7 |
3,6 |
<0,01 |
7 |
Пасив. згин. ноги (л) (°) |
125,2±13,1 |
103,7±25,5 |
3,3 |
<0,01 |
8 |
Пасив. згин. ноги (п) (°) |
133,1±14,6 |
107,5±21,9 |
4,3 |
<0,001 |
9 |
Актив. згин. ноги (л) (°) |
113,0±12,3 |
80,1±17,5 |
6,9 |
<0,001 |
10 |
Актив. згин. ноги (п) (°) |
120,6±13,2 |
85,3±15,3 |
7,8 |
<0,001 |
11 |
Пасив. відвед. ноги (л) (°) |
90,8±12,7 |
79,3±21,1 |
2,1 |
<0,05 |
12 |
Пасив. відвед. ноги (п) (°) |
90,2±11,3 |
77,1±18,6 |
2,7 |
<0,05 |
13 |
Актив. відвед. ноги (л) (°) |
81,5±9,5 |
48,1±12,4 |
9,6 |
<0,001 |
14 |
Актив. відвед. ноги (п) (°) |
83,4±10,1 |
45,6±13,5 |
10,0 |
<0,001 |
15 |
Пасив. розг. ноги (л) (°) |
76,8±9,3 |
58,2±21,2 |
3,8 |
<0,001 |
16 |
Пасив. розг. ноги (п) (°) |
77,5±8,1 |
56,9±19,4 |
4,4 |
<0,001 |
17 |
Актив. розг. ноги (л) (°) |
51,7±6,2 |
35,4±11,1 |
6,0 |
<0,001 |
18 |
Актив. розг. ноги (п) (°) |
54,4±6,9 |
33,7±10,4 |
7,4 |
<0,001 |
19 |
Поздовж. шпагат (л) (см) |
7,3±2,7 |
18,6±7,1 |
6,6 |
<0,001 |
20 |
Поздовж. шпагат (п) (см) |
7,0±2,5 |
15,4±5,8 |
5,9 |
<0,001 |
21 |
Поперечний шпагат (см) |
13,8±5,2 |
24,7±11,3 |
3,9 |
<0,001 |
Результати дослідження впливу занять тхеквондо на рівень розвитку гнучкості дітей 9-10 років показали перевагу в рівні розвитку даної якості дітей експериментальної групи за усіма досліджуваними показниками (таблиця 3.1).
Найбільша різниця між представниками двох групп, як і очікувалось, виявлена при дослідженні рівня розвитку активної гнучкості у кульшових суглобах. Так, максимальна вірогідна різниця між досліджуваними експериментальної і контрольної груп зафіксована у тестах: активне відведення правої і лівої ніг із положення лежачи боком на гімнастичній лаві, відповідно (t=10,0; p<0,001) і (t=9,6; p<0,001). Значна різниця, підтверджена матиматико-статистичними розрахунками, спостерігається і вінших тестах при дослідженні активної рухливості у кульшових суглобах: активна рухливість в кульшовому суглобі при згинанні лівої (правої) ноги із положення стоячи спиною до стіни, відповідно (t=6,9; p<0,001) і (t=7,8; p<0,001); активна рухливість в кульшовому суглобі при розгинанні лівої (правої) ноги із положення лежачи на животі на гімнастичній лаві, відповідно (t=6,0; p<0,001) і (t=7,4; p<0,001); активна рухливість в кульшових суглобах при виконанні поздовжного шпагату (t=6,6; p<0,001) і (t=5,9; p<0,001); активна рухливість в кульшових суглобах при виконанні поперечного шпагату (t=3,9; p<0,001).
Суттєва різниця, на користь випробуваних експериментальної групи виявлена і при дослідженні пасивної гнучкості в кульшових суглобах: пасивна рухливість в кульшовому суглобі при розгинанні лівої (правої) ноги із положення лежачи на животі на гімнастичній лаві, відповідно (t=3,8; p<0,001) і (t=4,4; p<0,001); пасивна рухливість в кульшовому суглобі при згинанні лівої (правої) ноги із положення стоячи спиною до стіни, відповідно (t=3,3; p<0,01) і (t=4,3; p<0,001); пасивна рухливість в кульшовому суглобі при відведенні лівої (правої) ноги із положення лежачи боком на гімнастичній лаві, відповідно (t=2,1; p<0,05) і (t=2,7; p<0,05).
Значна різниця, при порівнянні рівня розвитку гнучкості між представниками двох групп, спостерігається у тестах, які характеризують рухливість суглобів у хребтовому стовпі: активна рухливість хребетного стовпа при виконанні нахилу тулуба вперед із положення сидячи (t=8,5; p<0,001); активна рухливість в суглобах хребетного стовпа при нахилі тулуба в лівий (правий) бік, відповідно (t=3,9; p<0,001) і (t=5,1; p<0,001); активна рухливість розгинання хребетного стовпа при виконанні гімнастичного мосту (t=3,6; p<0,01).
Вірогідна різниця між випробуваними двох груп, виявлена і при дослідженні рухливості плечових суглобів: активна рухливість у плечових суглобах при виконанні викруту з гімнастичною палицею (t=2,4; p<0,05); активна рухливість у плечових суглобах при розгинанні рук із положення лежачи на животі (t=2,15; p<0,05).