Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DIPLOM_POPOVA-27_05 (1).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
419.82 Кб
Скачать

2.2. Організація дослідження

Експеримент складався з двох етапів. На першому етапі (листопад 2012 року) нами було досліджено рівень розвитку гнучкості хлопчиків 9-10 років. До експериментальної групи увійшло 20 хлопчиків, які займались в секції тхеквондо ДЮСШ – 2 м. Харкова (3-5 разів на тиждень). Загальний стаж занять тхеквондо складав 2,9±0,8років. До контрольної групи увійшли їх однолітки (n=20), які навчались у 4-х класах ЗОШ 156 м. Харкова, рухова активність яких обмежувалась заняттями на уроках фізичної культури (3 рази на тиждень) і періодичними заняттями в спортивних секціях при шкілі.

Для визначення впливу занять тхеквондо на рівень розвитку гнучкості дітей 9-10 річного віку застосовувались тести за Л.П. Сергієнком (2010) описані у розділі 2.1.

На другому етапі була розроблена методика розвитку гнучкості для дітей 9-10 років з використанням засобів тхеквондо для застосовання в експериментальній групі (грудень 2012 року). Для проведення другої частини експерименту були задіяні учні 4-х класів ЗОШ №156 М. Харкова. До експериментальної групи увійшли учні 4-А і 4-Б класів, до контрольної – учні 4-В та 4-Г класів.

Досліджувані експериментальної і контрольної груп тестувались за випробуваннями, які застосовувались на першому етапі. У тестуванні приймали участь усі учні 4-х класів, але у підсумковому підрахуванні результатів експерименту було взято по двадцять хлопчиків і дівчаток з кожної групи. Найкращі та найгірші результати були виключені.

Експеримент проводився протягом третьої чверті 2012–2013 навчального року (14 січня – 24 березня 2013 р.) За навчальною програмою у цей період на уроках фізичної культури проводились заняття з баскетболу.

Тестування рівня розвитку гнучкості учнів 4-х класів проводилось на початку експерименту (14-18 січня 2013 року) і у кінці експерименту (18-22 березня 2013 року). Після чого була розрахована динаміка розвитку гнучкості досліджуваних експериментальної і контрольної груп, по підгрупах хлопчиків та дівчаток.

Розділ 3. Результати дослідження

3.1. Результати дослідження впливу занять тхеквондо на рівень розвитку гнучкості хлопчиків 9-10 років

Таблиця 3.1.

Показники рівня розвитку гнучкості дітей експериментальної і контрольної груп

Тест

Х±δ

t

p

ЕГ (n=20)

КГ (n=20)

1

Рухл. плечових сугл.(см)

52,8±11,1

63,0±15,4

2,4

<0,05

2

Актив. розг. плеч. суг.(см)

43,7±9,5

36,3±12,1

2,15

<0,05

3

Нахил тулуба (л) (см)

28,2±4,9

21,8±5,6

3,9

<0,001

4

Нахил тулуба (п) (см)

27,5±4,3

19,3±5,8

5,1

<0,001

5

Нахил вперед (см)

17,1±4,5

5,9±3,8

8,5

<0,001

6

Місток (см)

47,0±8,3

59,3±12,7

3,6

<0,01

7

Пасив. згин. ноги (л) (°)

125,2±13,1

103,7±25,5

3,3

<0,01

8

Пасив. згин. ноги (п) (°)

133,1±14,6

107,5±21,9

4,3

<0,001

9

Актив. згин. ноги (л) (°)

113,0±12,3

80,1±17,5

6,9

<0,001

10

Актив. згин. ноги (п) (°)

120,6±13,2

85,3±15,3

7,8

<0,001

11

Пасив. відвед. ноги (л) (°)

90,8±12,7

79,3±21,1

2,1

<0,05

12

Пасив. відвед. ноги (п) (°)

90,2±11,3

77,1±18,6

2,7

<0,05

13

Актив. відвед. ноги (л) (°)

81,5±9,5

48,1±12,4

9,6

<0,001

14

Актив. відвед. ноги (п) (°)

83,4±10,1

45,6±13,5

10,0

<0,001

15

Пасив. розг. ноги (л) (°)

76,8±9,3

58,2±21,2

3,8

<0,001

16

Пасив. розг. ноги (п) (°)

77,5±8,1

56,9±19,4

4,4

<0,001

17

Актив. розг. ноги (л) (°)

51,7±6,2

35,4±11,1

6,0

<0,001

18

Актив. розг. ноги (п) (°)

54,4±6,9

33,7±10,4

7,4

<0,001

19

Поздовж. шпагат (л) (см)

7,3±2,7

18,6±7,1

6,6

<0,001

20

Поздовж. шпагат (п) (см)

7,0±2,5

15,4±5,8

5,9

<0,001

21

Поперечний шпагат (см)

13,8±5,2

24,7±11,3

3,9

<0,001

Результати дослідження впливу занять тхеквондо на рівень розвитку гнучкості дітей 9-10 років показали перевагу в рівні розвитку даної якості дітей експериментальної групи за усіма досліджуваними показниками (таблиця 3.1).

Найбільша різниця між представниками двох групп, як і очікувалось, виявлена при дослідженні рівня розвитку активної гнучкості у кульшових суглобах. Так, максимальна вірогідна різниця між досліджуваними експериментальної і контрольної груп зафіксована у тестах: активне відведення правої і лівої ніг із положення лежачи боком на гімнастичній лаві, відповідно (t=10,0; p<0,001) і (t=9,6; p<0,001). Значна різниця, підтверджена матиматико-статистичними розрахунками, спостерігається і вінших тестах при дослідженні активної рухливості у кульшових суглобах: активна рухливість в кульшовому суглобі при згинанні лівої (правої) ноги із положення стоячи спиною до стіни, відповідно (t=6,9; p<0,001) і (t=7,8; p<0,001); активна рухливість в кульшовому суглобі при розгинанні лівої (правої) ноги із положення лежачи на животі на гімнастичній лаві, відповідно (t=6,0; p<0,001) і (t=7,4; p<0,001); активна рухливість в кульшових суглобах при виконанні поздовжного шпагату (t=6,6; p<0,001) і (t=5,9; p<0,001); активна рухливість в кульшових суглобах при виконанні поперечного шпагату (t=3,9; p<0,001).

Суттєва різниця, на користь випробуваних експериментальної групи виявлена і при дослідженні пасивної гнучкості в кульшових суглобах: пасивна рухливість в кульшовому суглобі при розгинанні лівої (правої) ноги із положення лежачи на животі на гімнастичній лаві, відповідно (t=3,8; p<0,001) і (t=4,4; p<0,001); пасивна рухливість в кульшовому суглобі при згинанні лівої (правої) ноги із положення стоячи спиною до стіни, відповідно (t=3,3; p<0,01) і (t=4,3; p<0,001); пасивна рухливість в кульшовому суглобі при відведенні лівої (правої) ноги із положення лежачи боком на гімнастичній лаві, відповідно (t=2,1; p<0,05) і (t=2,7; p<0,05).

Значна різниця, при порівнянні рівня розвитку гнучкості між представниками двох групп, спостерігається у тестах, які характеризують рухливість суглобів у хребтовому стовпі: активна рухливість хребетного стовпа при виконанні нахилу тулуба вперед із положення сидячи (t=8,5; p<0,001); активна рухливість в суглобах хребетного стовпа при нахилі тулуба в лівий (правий) бік, відповідно (t=3,9; p<0,001) і (t=5,1; p<0,001); активна рухливість розгинання хребетного стовпа при виконанні гімнастичного мосту (t=3,6; p<0,01).

Вірогідна різниця між випробуваними двох груп, виявлена і при дослідженні рухливості плечових суглобів: активна рухливість у плечових суглобах при виконанні викруту з гімнастичною палицею (t=2,4; p<0,05); активна рухливість у плечових суглобах при розгинанні рук із положення лежачи на животі (t=2,15; p<0,05).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]