1.2.2. Особливості розвитку гнучкості у молодшому шкільному віці

Гнучкість - це здібність людини виконувати рухи з великою амплітудою.[61] Гнучкість природно зростає до 14-15 років, але у річних суглобах вона мас річну динаміку розвитку. При ньому у дрібних суглобах розвивається швидше, ніж у великих.

Амплітуда рухів у кульшових суглобах гетерохронно зростає до 13-ти років. Найвищий темп Ті приросту спостерігається з 7 до 8 та з 11 до 13 років.

Високі темпи її природного приросту у дівчат спостерігаються від 7 до 8, під 10 до II та ч 12 до 14 років, а в хлопців від 7 до 11 та від 14 до 15 років. Якщо не застосовувати вправи з розвитку, то уже в юнацькому віці амплітуда рухів практично в усіх суглобах починає поступово зменшуватись.

Враховуючи сенситивні періоди розвитку рухових якостей, цілеспрямовано розпивати гнучкість доцільно від 7-8 до 14-15 років. Водночас застерігаємо, що форсований розвиток гнучкості без належного зміцнення м'язів, зв'язок і сухожиль може викликати розхлябаність у суглобах і, зрештою, порушення постави, яке зустрічається саме з цієї причини навіть у художніх гімнасток. Звідси випливає необхідність оптимального поєднання розвитку гнучкості та сили.

За даними професора Сермеєєва навантаження під час виховання гнучкості хребетного стовпа повинно диференціюватися залежно від віку. У хлопців воно досить значне від 7 до 10 років, коли середньорічний приріст активної рухливості досягає 5 - 7 градусів. У 11 - 13 років обсяг навантаження слід зменшити, бо приріст рухливості уповільнюється; з 14 років знову починається найактивніший приріст, що досягає найвищої величини у 15 років. Після цього рухливість хребетного стовпа знижується.

У дівчат рухливість хребетного стовпа досягає своєї найвищої точки в 10 - 14 років, а в 7 - 10 років приріст незначний до 24 градусів.

У середньому рухливість хребта у хлопців знижується з 15 до 17 років на 33 градуси, у дівчат з 14 до 17 на 23 градуси.

Під час пасивних рухів рухливість хребта у школярів менша на 25 - 30 градусів. Встановлено, що у дівчат, які займаються спортом рухливість хребетного стовпа більша у середньому на 4 - 6 градусів.

У рухливості кульшового суглоба у хлопців 7 - 11 років спостерігається щорічний приріст показників активного згинання випрямленої ноги в середньому на 2,7 градусів, а пасивного на 3,5 градусів. У віці 12 - 15 років приріст в активному згинанні ноги становить усього 6 градусів, а показники пасивного залишаються без змін. У 16 - 17 років величини згинання ноги значно зменшуються.

У дівчаток до 12 років спостерігається досить рівномірне зростання цих показників, а потім величина згинання ноги також зменшується.

Зростання рухливості плечового поясу безперервне, але нерівномірне. Зростання рухливості спостерігається у школярів до 12 - 13 річного віку. Рухливість під час активних рухів збільшується у хлопців на 21 градус, у дівчаток на 9 градусів, а під час пасивних - відповідно на 17 і 14 градусів.

Дані, вказують, що обсяг навантаження спрямований на розвиток гнучкості слід збільшувати в молодшому шкільному віці.

За даними дослідження Л.П. Сергієнко (2001) виявлено, що значний вплив на розвиток гнучкості в суглобах людини має спадковий фактор, але він має більший вплив на жіночій організм. Темп розвитку гнучкості знаходиться під рівним впливом спадковості і середовища. Активність генів, які знижують розвиток гнучкості, знижується у процесі онтогенезу. Виявлені структури, які визначають задатки до розвитку гнучкості.

До шкільної програми з фізичної культури щодо оцінювання розвитку фізичних здібностей учнів 1 - 11 класів введено тестування такої фізичної якості як гнучкість .Рівень розвитку гнучкості визначається вимірюванням у різних суглобах опорно - рухового апарату. Найбільш простий спосіб - це метод контрольних вправ та гоніометрія ( вимірювання кутів ) (В.М. Платонов, М.М. Булатова, 1995)