2. "Звірині" союзи молодих воїнів______________________________________________ 173

характеризувалися тим, що захоплювали і викрадали жінок і дочок поселенців (Worterbuch der deutschen Volkskunde, 1974, 79).

Мотиви, що відображають умикання дівчат членами давніх ініціаційних об'єднань мо­лодих воїнів містяться в українських колядках, на що вже звертав увагу М. Грушевський (Грушевський, 1923, 223). Так, у колядці говориться про те, що герой з першими півнями "устав, лучком забрязчав", "братців пробужав":

Вставайте, братци, коней сидлайте

Та поїдемо в поле на вловы *-

Ой там назнав я куну в дерєви - дивку в тереми.

Ой вам же, братци, куна в дерєви А мени, братци (молодому) дивна в тереми.

(Иванов, 1907, 39).

В іншому варіанті герой говорить своїм супутникам-побратимам:

Вам буде, брат я, кунка на шубу, А мені буде панка до шлюбу.

(Грушевський, 1923, 223).

Як відомо, в фольклорі і весільній обрядовості українців куниця, як і лисиця, означає дівчину-наречену. Тому той же смисл захоплення дівчат має в колядках і звертання героя до побратимів їхати на полювання "за лисицями, за куницями" (Иванов, 1907, 39). В іншій колядці розповідається, як герой:

...пойихав на горду войну,

На горду войну по короливну.

Да вернувся ж вин з гордойи войны,

З гордойи войны с короливною.

(Гринченко, 3, 1899, № 12)

Цей же мотив звучить і в колядках російського населення Слобідської України:

Ой рана, рана куры запели, Ещо ранишя братиц вставал,

174_________________________________________________розділ її

Братиц вставал, лучком забрыщал, Лучком забрыщал, братиц возбужал: Вставайтя, братцы, вставантя, купцы, Ой я там назнал девицу-красавицу.

(Иванов, 1907, 39-40}

Про захоплення дівчат вовками говориться в піснях, записаних в наші дні фольклористами Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського па Поліссі і люб'язно повідомлених авторові. Так, в одній пісні дівчина співає про те, як мачуха послала її по воду далеко від села (типовий фольклорний мотив, що відображує ритуальне відокремлення дівчиїш-ішціаптки в жіночих ініціаціях (Див.: Becker, 1990, 62-70), де па неї напали вовки:

Прийшли до мене штпрп вовчейки,

Узяли мене та й під бочейкн,

Поняли мене в темні корчикл,

Почали мною та й ділитися.

(Записано співробітницею відділу фольклористики ІМФЕ Л. Іван-ніковою в Камінь-Каширському р-ні Волинської обл. у 1993 році).

А у весільній пісні, яку співали, коли приїжджали за нареченою говориться:

Набйіглн вовки з лісу, Брязнули коніївками

Та й стали зілля рвати, горішину ламати.

(Зсріисано співробітницею відділу фольклористики ІМФЕ Т. Шевчук в с. Бараші Ємільчинського р-ну Житомирської обл. у 1993 році).

Під горішиною в наведеній пісні, з усією очевидністю, розуміється молода. А взагалі, мотив умикання чітко прослідковується у весільній обрядовості і поезії східних слов'ян. Український етнограф кіпця XIX століття В. Милорадович відзначав: "Свідчення літопису, хороводи, весільні пісні доводять існування шлюбу через умикання у великорусів і мало-русів" (Милорадович, 1897, 126). М. Грушевський обґрунтовує цю тезу, використовуючи ве­ликий фольклорний матеріал (Грушевський 1923, 245). Про це ж пишуть також відомий російський етнограф Д. Зелеиін і білоруський М. Нікольський (Зеленин, 1991, 332; Ни-

175