17. Цивільне будівництво 14- 16 ст.

Порівняно з давньо­руським періодом, одно- та двокамерне дерев'яне житло з усталеним складом при­міщень не зазнало суттєвих змін. традиційною лишилася зрубна конструкція оселі з дво- або чотирисхи­лим дахом. Житлові палаци в замках мали значно складні­ший план, отже, й об'єм. Вони були багатозрубовими, з при­міщеннями різного призна­чення, оздоблені галереями на різьблених кронштейнах. високі пластичні ґон­тові дахи.

Розглядуваний період ціка­вий тим, що в західних регі­онах уже в XIV ст. з'явив­ся новий тип житла — му­рована міська кам'яниця. збереглися у Львові та Кам'янці-Подільському. Первісна готична житлова за­будова центру Львова зни­щена пожежею 1527 р. Про давнє розпланування житла заможних городян можна су­дити на основі частково збе­режених підвалів і фрагмен­тів стін першого поверху. Тут розмір цегли, система муру­вання, кам'яне обрамлення ві­кон, фрагменти готичних пор­талів і оздоблення фасадів характерне.

Львова кам'яниці розташову­вались на вузькій і дуже ви­тягнутій углиб кварталу ді­лянці. Житло мало з боку головного фа­саду найчастіше одне або два приміщення, вузький про­хід углиб ділянки та невелике внутрішнє подвір'я.

Житлову забудову цен­тральної частини Кам'янця- Подільського, характеризує вільне розташу­вання — кам'яниці зводились як на червоній лінії вулиці, так і з відступом від неї, в глибині ділянки. Первісно вони були невеликі, дво- і трикамерні, одно-, іноді двоповерхові, з підвалами, інколи з арковими підсіннями. Торговельно-ре- місничі приміщення влашто­вувались у передній частині будинку, житлові — у дворо­вій.

Громадських споруд. Символом міського самовря­дування була споруда в цен­трі площі Ринок у Кам'янці - Подільському, де містився польський, а згодом поль- сько-український магістрат. готичні кам'яні обрамлення дверей з характерним профілюванням.

Криму освітнім закладом стали релігійні школи — ме­дресе, що були, як правило, частиною ансамблю мечетей. Одна з таких шкіл — "Зін- джирли-медресе" в Бахчиса­раї (1500 р.). Це квадратна в плані, мурована однопо­верхова споруда з внутріш­нім прямокутним подвір'ям, з трьох боків якого розміщені навчальні приміщення. Подібний композиційний принцип = медресе біля мечеті Узбека у Старому Криму (по­чаток XIV ст.). Прямокутна в плані одноповерхова будівля з глухими зовнішніми стінами теж мала велике внутрішнє подвір'я, навколо якого гру­пувались житлові й навчальні приміщення, перекриті скле­піннями.

громад­ської лазні. турецька лазня XV— XVI ст. в цитаделі Генуезької фортеці у Феодосії. Однопо­верхова квадратна в плані бу­дівля відзначається надто ла­конічним об'ємом і чітким планом. Функціонально необ­хідні приміщення (передпокій, роздягальня, основний зал, допоміжне приміщення) по­вторені двічі; розміщені вони на паралельних осях і мають ідентичні розміри й систему перекриттів. Над обома квад­ратними в плані залами для миття — сферичні куполи; пе­редпокої та роздягальні також перекриті півсферами, але мі­ніатюрними.

За іншим композиційним принципом вирішено лазню "Сари-Гюзель" поблизу спо­руд ханського палацу в Бах­чисараї (1533 р.). Вона відзначається розвиненим пла­ном і мальовничим об'ємом. І тут в основу покладено ідею квадратного в плані кубічного об'єму, перекритого півсфе­рою на пандативах. Кілька та­ких компонентів різного роз­міру об'єднано в складну аси­метричну композицію.