13. Містобуд та арх. На Галицько-Волинських землях 10-13 ст. Розвиток буд.Техніки

Перші муровані храми — із кінця 9ст.

У ХІІ—ХІІІ ст. сформувалися Волинська і Галицька архітектурні школи. Відчутний вплив справила Київська школа. Використов. традиції Київської Русі і надбання західноєвропейських майстрів.

початкового пе­ріоду галицького зодчества — це строгі кубічні об'єми чотиристовпних тринавових хра­мів, в яких майже не викорис­товувалось різьблення по ка­меню.

XII ст. За князювання Ярослава Осмомисла розбудовується столиця — Галич. Навколо Галича виникають численні міста (Холм). Спорудження білокам'яних будівель .

У формах візантійські традиції зникають, з'являються романські риси, які в цей час домінують в арх.. Європи. Перспективні портали. Фасади: вузькі високі вікна з прямими відкосами, графічні форми на відміну від живописного принципу стилю XI ст.

Головна пам'ятка дру­гого етапу —Успенський собор у Галичі (1157 р.) зберігся у вигляді руїн. Чотиристопний однокупольний храм, оточений галереями і прикрашений білокам’яною різьбою. Неподалік - двоповерховий князівський палац, з'єднаний переходом з палацовою Спаською церквою.

Рисою будівельної техніки кінця 12- 13 ст. є тенденція до раціоналізації будівництва (перехід на мурування з малоформатної плінфи (27 x 19 x 5 см), що було зручніше, ніж стара великоформатна плінфа ). Починає розповсюджуватися брущата цегла, потім - жолобчаста. Нова система перекрить, при якій напівциркульним склепінням перекривалися тільки рамена архітектурного хреста. Бокові ж частини перекриваються склепінням формою в чверть кола. Значно скорочується термін будівництва.

Збережені собори: Успенський собор у Володимирі-Волинському (1160 р.) київськими майстрами за наказом Мстислава Ізяславовича. Ця шестистопна однокупольна будівля.

У м. Галич та його околицях виявлено 30 давніх споруд.

Будівельна техніка Галича Мурування з обтесаних брил сірого дністровського вапняку, алебастру . Облицювання стін керамічними рельєфними плитками із зображенням грифонів, орлів, воїнів, із рослинними та геометричними орнаментами.

Третій етап галицької архі­тектури - церк­вою Св. Пантелеймона (близько 1200 р.) У плані це традиційна для Русі чотиристовпна цен­трально-купольна структура з трьома апсидами.Перспективні портали прикрашено коринфськими капітелями та багатим різьбленням з візерунками. Різьблення романського стилю, фасади церкви не завершувалися закомарами.

XII ст.- бу­дівництвом цегляних собо­рів у Суздалі і Владимирі (Спаський собор у Переславлі-Залеському,

Волинська земля заселена рідше, особливо в Поліссі.. Найбільше Володимир-Волинський, розбудовується з срXII ст., коли стає столицею Волинського князівства. міста: Лучеськ, Дорогобуж, Пересопниця, Ізяслав.