11. Подальша автономізація руських земель. Зростання значення Чернігова, Володимира-Вол., Галича…

Інтенсивно забудовуються столиці земель

Галицька земля . споруди повністю зведені із світло-сірого вапняку. За Ярослава Осмомисла розбуд. Столиця – Галич, формується князівський двір, до якого входив білокамінний Успенський собор (1157), палац. Центральний храм Галича не зберігся. Білокамінні храми споруджувались й в інших містах Галичини

У XII ст. головні Київська, Чернігівська і Переяславська землі.

. Київ залишався столицею усієї Русі. Поруч з Києвом великі міста — столиці князівств — Чернігів, Переяслав, Володимир-Волинський, Галич.

У Київській землі, за літописом 44 міста і населених пунктів, на півночі - 11 міст. На пд.. — безліч княжих і боярських осель, замків і стратегічних фортець, з яких складалася лінія оборони від степовиків. Характерні замки-центри невеликих феодальних володінь.

У Чернігівській землі - 54 міста, найбільше - Чернігів. Розбудова центрів Сіверської землі — Новгород-Сіверського, Путивля, Трубчевська, Рильська і Курська — інтенсивно відбувається лише з другої пол 12 ст. Чернігівська волость була заселена дуже густо, Чернігів сягає розмірів Києва, набуває столичних рис: забудовуються "Окольний град", "Третяк" і "Передгороддя", де поряд з ремісничими кварталами розбудовуються боярські садиби, У дитинці - церкви, хороми і кам'яні тереми. У декорі споруд - різьблені білокам'яні деталі. Збереглися три споруди стилю XII ст.: Борисоглібський і Успенський собори та Іллінська церква.

Переяславській землі. найбільше м.Переяслав. Інші 36 міст - переважно замки.

Волинська земля заселена рідше, особливо на Поліссі. Літопис: 34 волинські міста. Найбільше Володимир-Волинський, інтенсивно розбуд. з сер XII ст., коли стає столицею Волинського князівства. Значними містами Волині були Лучеськ, Дорогобуж, Пересопниця.

У 30-х роках XII ст. характерно: перехід до техніки мурування з місцевих будівельних матеріалів. Спорудження білокам'яних будівель у Володимиро-Суздальській та Галицькій землях. На Придніпров'ї, включаючи Смоленську землю і Волинь, де не завжди є виходи каменю, розвивається техніка цегляного будівництва без застосування каміння.

Андрій Боголюбський хотів, щоб його стольний град Володимир нічим не поступався Києву: заклав нову фортеця, побудував Золоті Ворота з церквою на зразок київських, кам'яні собори. У Володимирі з'явилася своя споруда Десятинної церкви.

12. Київські храми Богородиці Пирогощі та Кирилівський.

XII ст. мурування з місцевих будівельних матеріалів. складаються Місцеві архітектурні школи, а візантійські змінюються під впливом романської арх... спорудження білокам'яних будівель (Владимиро-Суз­дальській землі та Галичі). На Придніпров'ї, включаючи Смоленську землю і Волинь, розвивається техніка цегляного будівництва.. У конструкціях споруд, по­ряд з коробовими та куполь­ними, поширюються хрестові склепіння; відходять в минуле візан­тійські традиції змішаного му­рування. Архітектура схожа на романську. Споруди за розмірами ста­ють меншими, а композиції — простішими. шести- та чотиристовпні хрестово-купольні храми з одним верхом, трьома апсидами, ку­бічним об'ємом.. Жи­вописні риси поступаються графічним. Оздоблення : Зникає мозаїка.. Зникають вежі зі сходами на хори, їх заміняють вузькі проходи зі сходами у внутрішніх стінах.

Кирилівська церква в Києві, (середині XII ст.)... шестистовпний хрестовобаневий храм, (15 м x 20,5 м). В пропорціях плану ("20 мір в ширину і 30 мір в довжину"), що й в Успенському соборі. Буд. київські майстри. . хрещальня з невеликою апси­дою. Хори П-подібної форми витягнені на схід. Сходи у пн.. стіні.

Успенський (Юріївський) собор у Каневі 1144 року, тип малого шестистовпного хрестовокупольного одноверхого храму, схожий до Кирилівської і Богородиці Пирогощі.

Висока будівельна майстерність на Чернігівській землі. У Чернігові збереглися споруди стилю XII ст.: Борисоглібський і Успенський собори та Іллінська церква - не мають зафіксованої дати. Михайлівська церква 1174 р. і Благовіщенська церква 1186 р.. Всі ці споруди збудовані типовим муруванням , лише останні дві з малоформатної цегли, а перші три — з широкоформатної, що свідчить про їх ранішу будову. Характерні хрестові склепіння, півколони на фасадах, аркатура.

собор Федорівського монастиря (1129—1133 рр.) стіни лише з цегли, без про­шарків каменю.

Церква Богородиці Пирогощі в Києві на Подолі (1131 — 1135 рр.) — шестистовпний, тринавовий храм 25,2x16,8 м... порядкове цегляне муру­вання, з трьома апсидами й чітко виявленим нартексом. Фасади: півколонами на лопатках пі­лястр із квадратної цегли.

Храми Чернігова:

Спасо-Преображенський собор (XI ст.);

Борисоглібський собор (XII ст.);

Успенський собор Єлецького монастиря (XII ст);

Іллінська церква (XII ст.);

П'ятницька церква ( XII ст. - XIII ст.).

Василівська церква (м. Овруч) , входить в Свято-Василівського жіночого монастиря.. 1190 р князем Рюриком Ростиславовичем) на місці стпрого дерев'яного храму

Храми Володимира-Волинського: Василівська ротонда( 12-13ст), Успенський собор (за часів князя Мстиславом Ізяславичем у 1160р ).