
- •9. Будівельна діяльність Ярослава Мудрого. Обор Св. Софії, Ірининська церква…
- •10.Початок децентралізації політ. Влади і дроблення давньорус. Земель. Поширення монастирського буд. Формув. Місцевих архіт. Шкіл …
- •11. Подальша автономізація руських земель. Зростання значення Чернігова, Володимира-Вол., Галича…
- •12. Київські храми Богородиці Пирогощі та Кирилівський.
- •13. Містобуд та арх. На Галицько-Волинських землях 10-13 ст. Розвиток буд.Техніки
- •14. Укр землі в складі Польщі та Великого князівства Литовського. Суспільні умови розвитку містобудування та архітектури…
- •15. Українська арх. 14-16 ст. Замки….
- •16. Українська арх.. 14- 16 ст.Храми та монастирі. Основні віро віро визначення на теренах України…
- •17. Цивільне будівництво 14- 16 ст.
10.Початок децентралізації політ. Влади і дроблення давньорус. Земель. Поширення монастирського буд. Формув. Місцевих архіт. Шкіл …
Засновуються монастирі. в них зводяться нові кам'яні храми. У Києві це собори Дмитрівського (пізніше Михайлівського Золотоверхого), Михайлівського, Видубицького, Печерського, Кловського монастирів. Був вироблений новий тип монастирського храму, який став типовим для всієї Русі 12 ст. Перший - Успенський храм Печерського монастиря (1078) — хрестовобанна, шестистовпна тринефна споруда,1 купол. фрески і мозаїки, різьблені плити, фасад декоровано неглибокими нішами. За його подобою почали зводити храми.
Печерська будівельна школа, збудувала кілька кам'яних споруд монастиря. у 1082 р.- будують поруч з собором Іоанно-Предтеченську хрещальню, а у 1106—1108 рр. трапезну палату з церквою, каплицю.. У 1108 р. на замовлення князя Святополка Ізяславича будують собор Михайлівського Золотоверхого монастиря. (близький до Успенського за арх..). шестистовпний хрестовобаневий храм, 1 купол, у плані 2 : 3. Фасади: пілястри і фризи.
на околиці Києва — Клові (1091-1108 рр.). Храм Богородиці 5 нав, з трьох боків - галереї і з зх.. — дві вежі. центральне ядро — восьмистовпна хрестово-купольна схема (22x13 м) без апсид. Купол спирався на чотири стовпи.
Переяславщина. близько 1089 p. споруджено єпископський двір. Домінанта Михайлівський храм, оздоблений мозаїками і фресками, майоліковою плиткою. Поруч єпископський палац. Опорядження: мармур, інкрустовані шиферні плити. Двір оточувала кам'яна стіна, в ній були в'їзні ворота з надбрамною церквою св. Федора.
Впливи київського арх.. стилю помітні в храмах XII ст. міст Суздаля, Новгорода, Чернігова. У Новгороді, зведені Миколо-Дворищенський храм (1113), церкви Антоніївого (1117) і Юріївського (1119) монастирів. (нагадували Успенський собор Києво-Печерського монастиря, але мали і свої місцеві особливості)
З 30рр XII ст. культова арх.. набуває нових рис. У князівств зростали їхні столиці. У них розгортається монументальне будівництво. Кількість культових споруд зростала, але їхні розміри зменшились, а опорядження стало менш вишуканим. Шестистовпні храми поступаються місцем чотиристовпним. Зникають башти, а сходи вбудовують в товщу стін. хори стають невеликими. Змінилась техніка кладки стін: порядкова система кладки, видозмінюється і формат та товщина плінфи.
формуванням місцевих арх.. шкіл: Київська, новгородська, у другій пол.. XI — на поч.. XII ст., була переяславська.
Церква Спаса- Преображення на Берестовому, 1113— 1125 рр,
Михайлівська церква (або Юрієва божниця) в Острі частково збереглася . одноапсидна двостовпна церква. Вузенькі бокові нефи перекривалися чвертьциркульним перекриттям. пристосована до оборони. В апсиді- фресковий розпис.