9. Будівельна діяльність Ярослава Мудрого. Обор Св. Софії, Ірининська церква…

чіткі національні риси. 30 — 50рр 11 ст. Час будівництва Ярослава Мудрого. Розширюється територія міст, зводяться міцні укріплення, створюються ансамблі князівських центрів, будуються палаци в Києві, Новгороді, Полоцьку, зводяться великі собори. Особливістю споруд стає об'ємнопросторовий центричний характер їх композицій і багатоповерхове завершення. Територія Києва значно збільшилася, її обнесли земляним валом заввишки 11 м, поверх якого знаходилися дубові стіни. довжиною 3,5 км. Оборонними спорудами давньоруських міст, фортець були рови, вали, стіни, ворота, башти.

З південного боку — Золоті ворота, але в 17 ст. вони були у вигляді руїн. укріплена башта з широким (7,5 м) проїздом. З бо­ків прилягали земляні вали, а над бойовим майдан­чиком розміщувалась церква. Стіни в змішаному му­руванні. Шари каміння чергу­ються з 2-3 рядами плінфи. оборонна споруда та парадна міська брама.

З сх.. боку «города Ярослава» - Лядські ворота, а з зх.. — Львівські.

Софійський собор у Києві, ( 1037 р.. Ярослав Мудрий). ширина 54,6 м, довжина 41,7 м, висота 28,6 м.. 5 нав, завершених на сході апсидами. 13 куполів, покритими свинцевими листами, 2 ряди відкритих галерей.. Стіни з граніту й рожевого кварциту, ряди яких розділені рядами плінфи. вапняно-цем'янковий розчин. Первісно не був зовні потинькований і побілений.

Спаський собор у Чернігові (побудував Мстислав), схожий на Десятинну церкву. тринефну восьмистовпну споруду, 5 куполів. До пн..зх. кута - башта, з протилежного — хрещальня. Відсутність галерей. Хрещата форма внутрішніх стовпів. Майже повністю, зберігся до наших днів.. зміша­ній техніці: з цегли й темно-сірого пісковику. Склепіння та арки — з цегли.

Близькі за типом, але мен­ших розмірів, порівняно з Со­фійським собором, три інші храми міста Ярослава: Св. Ірини та Св. Георгія (1051—1053 рр.), тре­тій розміщувався на вул. Стрілецькій. схожі розпланувальні схеми- невеликі хрес­тово-купольні храми.

Ірининська церква (1030-і роки) зруйнований у 1240 році. 5 нав, триапсидною, п'ятиверхою або тринавовою з галереями

Київський Софійський собор стає зразком для: Софійського собору в Полоцьку (1044—1066 рр.) та Софійського собору в Новгороді (1045—1052 рр.) найдавнішим збереженим храмом на території Росії. п'ятинефні хрестово-купольний храм. три апсиди. З трьох сторін двоповерхові галереї.. Стіни храму з вапняку різних відтінків. Камені не оброблені, скріплені вапняним розчином з домішками товченої цегли (цем'янка).

Із дерева зводились укріплення міст — кліті, заборола, башти, а також церкви.. З літопису: 600 київських храмів, які знищені пожежею 1124 p.. Дерев'яними були перші Софійські собори у Києві і Новгороді, церкви часів Володимира. Сільські храми з дерева. Традиційна дерев'яна арх.. згодом втратила свою престижність.

ансамбль монументальних споруд князівського центру в Києві (в кінці 10 — поч 11 cт). З Два палаци (розмірами 45х11 м) з видовженими фасадними галереями. Двоповерхові, з аркадами і службовими приміщеннями на нижньому поверсі і житловими на верхньому. з високими баштами з чотирискатними дахами, вкритими черепицею. Трикамерні. Нижній поверх мав вигляд аркади. Захід­ний палац, завдовжки 72 м, що склада­лася з центрального, (10x10 м), двох дов­гих бічних частин і значно ко­ротших приміщень на кінцях. Інший палац, трикамер­ний, розміщувався на пів­день від Десятинної церкви. Він був видовжений у плані (44x11,5 м) і мав квадратної форми приміщення на тор­цях. ще два палаци, так звані Східний і Північно-за­хідний