1. Становлення та розвиток нових психологічних шкіл

На межі XIX – XX століть відбувається розділення єдиної психології на різні школи. Це пов’язано з тим, що вчені відмовились від єдиного підходу щодо предмету психології та методів дослідження психіки. Відбувається зміна усталеної думки про свідомість як особливий замкнутий світ. При цьому увагу вчених привертали пізнавальні процеси, хоча у різних школах їм відводилось різне місце в загальній картині психічного життя.

2. Структуралізм

Представники: Е. Тітченер (1867-1927).

Структуралізм – це напрям в американській психології, метою якого є знаходження психічного першоелементу й структури цих першоелементів в певному психічному процесі. Цей напрям був логічним продовженням вундтівської теорії психічного. Лідером цього напряму був єдиний вірний послідовник В. Вундта – Едвард Тітченер (1867 - 1927). В межах цієї школи предметом психології вважалась свідомість, яка може вивчатися шляхом розчленовування на елементи того, що дано суб’єкту в процесі інтроспекції, з подальшим з’ясуванням законів, згідно з якими складається структура - «матерія свідомості» з цих елементів.

Предмет психології для Тітченера - це елементи свідомості, що виникають у людини в процесі його самоспостереження.

Основні питання науки по Тітченеру: що?, як? і чому? В зв'язку з цим мета|ціль| психології: а) аналізувати конкретний даний душевний стан|стан|, розклавши його на прості складові|складові||; б) знайти, яким чином сполучені|з'єднані| ці складові частини та закони, що управляють їх комбінацією (наприклад|, винайдення| закону злиття| тонів| чи| контрасту кольорів|); у) привести ці закони в зв'язок з|із| фізіологічною організацією (яким| чином нервова| тканина| й фізіологічні| процеси| в ній| породжують| психічні| процеси|).

Е.Тітченер вважав, що свідомість має свій власний матеріал та його структуру, що можна вивчати шляхом інтроспекції. Вчений виокремлює і обгрунтовує вимоги до інтроспекції: 1) відстороненість (інакше спостереження може бути помилковим); 2) "ми повинні управляти нашою увагою. Увага не повинна ні розсіватися, ні блукати". Для цього потрібна практика; 3) "При самоспостереженні тіло і душа мають бути свіжі". Стомлення, фізична втома заважають|мішають| зосередженню уваги; 4) наявність сприятливого загального стану|стану|. "Ми повинні почувати|почувати| себе добре|, бути у хорошому настрої і з цікавістю відноситися до свого предмету". Окрім|крім| дотримання цих умов, необхідно використовувати "метод середніх величин".

Крім того, у процесі дослідження, досліджуваний має бути тренованим, щоб отримувати «чистий матеріал свідомості». Він має відокремлювати у досліді ті складові, що йдуть від об’єкту (досліджуваного предмету) від власних суб’єктивних станів. Власне ці суб’єктивні переживання і є предметом дослідження у структурній школі психології. Згідно висунутої їм "контекстній теорії значення" уявлення про який-небудь об'єкт будується з сукупності чуттєвих елементів, частина яких може покидати свідомість, утворюючи контекст, а "сенсорна серцевина", що залишилася в свідомості, де велику роль грають м'язові відчуття, достатня для того, щоб відтворити всю сукупність цих елементів.

Описання досліду в термінах об’єкта, Тітченер називав помилкою стимулу. Наприклад, якщо досліджуваний спостерігаючи яблуко, описує його як яблуко, він припускається помилки стимулу. Досліджуваний повинен описувати свій досвід у термінах поточного сприйняття (колір, блиск поверхні, форму, переходи світла й тіні і т. д.).

Важливо пригадати, що Тітченер називав своїх дослідних реагентами (це хімічний термін, що означає речовину, яка додається до основної речовини, щоб проявились властивості останньої).

Певним ітогом роботи вченого було описання близько 44000 елементарних відчуттів, з яких 32820 зорових та 11600 слухових. Ці елементи і можуть об’єднуватися у складні сполуки. Ці елементи (як хімічні) є базовими і характеризуються: якістю (модальність відчуттів – червоний, гарячий), інтенсивністю (сила, яскравість, гучність), тривалістю (у часі), виразністю (включенністю уваги).

Структуралізм фактично перестав існувати після смерті свого лідера. Основною причиною став обраний метод дослідження – інтроспекція.