5. Перебування на свіжому повітрі (прогулянки)

Найефективніший вид відпочинку, обумовлений підвищеної оксигенації крові, заповненням ультрафіолетової недостатності, дозволяє забезпечити загартовування організму, що збільшення рухової активності. Особливо важливі прогулянки для дітей дошкільного віку: взимку щонайменше 4–4,5 годин, а влітку наскільки можна весь день. Прогулянка не проводиться за нормальної температури повітря нижче -15 °З повагою та швидкості вітру понад п'ятнадцять м/с для дітей до запланованих 4 років, а дітей 5–7 років за нормальної температури повітря нижче -20 °З швидкості вітру понад п'ятнадцять м/с (для середньої смуги).

6. Виховна і навчальна діяльність.

При побудові раціонального режиму занять треба враховувати біоритми функціонування організму дитини. Більшість здорових малюків найбільша збуджуваність кори мозку і працездатність визначаються ранковий період – з 8:00 до 12:00 годині і вечірній – з 16:00 до 18:00 годин.

У режимі дня кожної вікової групи зазначено зразкову час,протікають від включення першої дитини у цей режимний процес до його закінчення останнім дитиною.

Чим менший вік дітей, ніж менш вони самостійні, тим важливіше зберігати принцип поступовості під час проведення всіх режимних моментів.

Важливо вносити сезонні зміни у режим дня. У конкурсній програмі запропоновані режими як холодного, так теплого пори року.

Взимку у зв'язку з особливостями погоди й великою кількістю занять із дітьми кілька скорочується перебування дитини надворі протягом дня.

Тож особливу значення набуває прогулянка, котру вкрай важливо проводити систематично щонайменше 2 разів у день. Влітку й інші теплі періоди року зростає щоденна тривалість перебування на свіжому повітрі, оскільки кількість занять скорочується майже всі режимні процеси з приводу можливості проводяться дільниці. Більшість занять із дітьми – фізкультурні, музичні, з ознайомлення з навколишнім тощо. – слід проводитися свіжому повітрі.

Щоб прогулянка були лише корисною, а й цікавою, слід правильно планувати неї давав: проводити рухливі ігри, спортивні розваги, знайомити дітей із оточуючим, з дикою природою, з роботою дорослих дільниці, надворі, залучати дітей до посильної їм роботі у саду, виходити па екскурсії межі дільниці і т.п.

При здійсненні режиму слід забезпечити своєчасну зміну видів діяльності дітей.

Плануючи роботу, вихователь передбачає, щоб заняття, у яких діти рухаються мало (в розвитку елементарних математичних уявлень, малювання та інших.), змінювалися фізкультурними і музичними заняттями. У разі в дітей віком ознак втоми (порушення, неуважність, рухове неспокій і т.п.) проводиться фізкультурна хвилинка.

7. Організація режиму дні, у умовах домашнього виховання.

У віці 3–4 року, вона поступово виходить поза межі сімейного кола. Його спілкування стає не ситуаційним. Дорослий стає для дитини як членом сім'ї, а й носієм визначеної громадської функції. Бажання дитини виконувати ті ж самі функцію призводить до суперечності з його реальних можливостей. Це природне протиріччя дозволяється через розвиток гри, що стає провідним виглядом діяльність у дошкільному віці.

Головною особливістю гри є його умовність: виконання одних дій зі одними предметами передбачає їх відносність решти діям коїться з іншими предметами. Основним змістом гри молодших дошкільнят є дії та іграшки і предметами-замінниками. Тривалість гри невеличка. Молодші дошкільнята обмежуються грою з однією-двома ролями і простими ,нерозкритими сюжетами. Ігри правила у віці лише починають формуватися.

Уявна діяльність дитини залежить з його поглядів на предметі. У вони лише починають формуватися. Графічні образи бідні. У одних дітей у зображеннях відсутні деталі, в інших малюнки може бути більш деталізовані. Діти вже може використати колір.

Важливе значення у розвиток дрібної моторики має ліплення. Молодші дошкільнята здатні під керівництвом дорослого виліпити прості предмети.

Відомо, що аплікація надає позитивний вплив в розвитку сприйняття. У дітям доступні найпростіші види аплікації.

Конструктивна діяльність у молодшому дошкільному віці обмежена спорудженням нескладних будівель на зразок і за задумом.

У молодшому дошкільному віці розвивається перцептивна діяльність. Діти від використання – індивідуальних одиниць сприйняття – переходять до сенсорним еталонам – культурно вироблених засобам сприйняття. Наприкінці молодшого дошкільного віку діти можуть сприймати до п'ятьох і більше форм предметів і по семи і більше квітів, здатні диференціювати предмети з величині, орієнтуватися у просторі групи дитсадка, а при певної організації процесу творення й у приміщенні всього дошкільного закладу.

Розвиваються пам'ять і увагу. На прохання дорослого діти можуть запам'ятати 3–4 слова 5–6 назв предметів. Наприкінці молодшого дошкільного віку вони можуть запам'ятати значні шматки з улюблених творів.

Продовжує зростати наочно-дійове мислення. У цьому перетворення ситуацій часом здійснюються з урахуванням цілеспрямованих проб з урахуванням бажаного результату . Дошкільники здатні встановити деякі приховані зв'язку й відносини між предметами.

У молодшому дошкільному віці починає розвиватися уяву, що особливо наочно проявляється у грі, коли самі об'єкти виступають заступників інших.

Взаємини дітей обумовлені нормами і правилами. Через війну цілеспрямованого впливу можуть засвоїти щодо дуже багато норм, котрі виступають основою оцінки власних діянь П.Лазаренка та дій інших дітей.

Взаємини дітей яскраво виявляється у ігровий діяльності. Вони радше грають поруч, ніж активно вступають у взаємодія. Проте вже такому віці можуть спостерігатися стійкі виборчі взаємовідносини. Конфлікти виникають переважно щодо іграшок. Становище дитини на групі однолітків багато чому визначається думкою вихователя.

У молодшому дошкільному віці можна спостерігати супідрядність мотивів поведінки у щодо простих ситуаціях. Свідоме управління поведінкою лише починає складатися; багато в чому поведінку дитини ще ситуативно. Разом про те можна бачити й випадки обмеження власних спонукань самим дитиною, супроводжувані словесними вказівками. Починає розвиватися самооцінка, у своїй діти значною мірою орієнтуються оцінку вихователя. Продовжує зростати також їхніх статева ідентифікація, що виявляється у характері вибраних іграшок та сюжетів.