2. Значення фізкультурно-оздоровчого виховання для ослаблених та хворих учнів.

Особливо велика увага приділяється в школі оздоровчій роботі з ослабленими та хворими учнями. У позаурочний час з ними проводять спеціальні заняття з лікувальної фізкультури.

Спрямованість навчальної і позакласної роботи з фізичної культури на масове охоплення учнів систематичними заняттями фізичною культурою і спортом великою мірою сприяє зміцненню здоров’я вихованців школи, підвищенню рівня їх фізичної і розумової працездатності.

Гімнастика перед заняттями проводиться в школі за 20 хв. до початку уроків. Вона сприяє розв’язанню певних виховних і організаційних завдань. На відміну від ранкової зарядки для гімнастики перед заняттями існують деякі обмеження (виконується в шкільній формі). Проте, все це не знижує її властивості для розвитку фізичної культури школярів. Адже не секрет, що для більшості учнів загальноосвітніх шкіл ранкова гімнастика вдома не стала обов’язковою.

Лише за умови масового залучення дітей до повсякденного виконання ранкової зарядки відпаде необхідність у гімнастиці перед заняттями.

Фізкульт-хвилинки під час уроків сприяють підвищенню розумової й фізичної працездатності учнів. Видатний російський вчений-педагог К,Д.Ушинський зазначив: “Дайте дитині трохи порухатися, і вона знову подарує вам 10 хвилин уваги, а десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, дадуть вам більше, ніж цілий тиждень напівсонних занять”.

У зв’язку з цим вчені рекомендують відводити на кожному уроці, особливо третьому і наступних, 1-2 хв. для проведення фізькульт-хвилинки. Перед її початком провітрюється класна кімната. Потім під керівництвом учителя учні виконують ряд фізичних вправ. Особлива увага приділяється тим вправам, які допомагають запобігти негативному впливу сидячого способу життя на фізичний розвиток дитини (порушенню постави і деформації будови тіла), сприяють більшому насиченню організму киснем.

Організоване проведення ігор, змагань та фізичних вправ на великих перервах є важливим фізкультурно-оздоровчим засобом у режимі шкільного дня. Відомо, що ефективність відпочинку учнів і підготовки їх до навчання залежить від того, як вони проводять перерви.

Під час великих перерв рекомендується добирати фізичні вправи у відповідності з віковими можливостями школярів.

Перерви мають проводитися на свіжому повітрі і взимку. При цьому дітям слід постійно рухатись, а вправи виконувати більш інтенсивно. Бажано, щоб усі фізкультурно-оздоровчі засоби на великих перервах здійснювалися в ігровій, а якщо рівень підготовленості учнів приблизно однаковий, то і в змагальній формі. На перервах потрібно організовувати тільки вже засвоєні учнями ігри чи рухові дії.

Щоденне проведення в школі гімнастики перед заняттями, фізкуль-тхвилинок, і рухливих перерв сприяє підвищенню не тільки фізичної, а й розумової працездатності учнів.

3. Поняття і значення режиму дня. Його особливості у різних вікових групах.

Важливе значення здоров'ю й фізичного розвитку дітей має режим дня. Постійне час їжі, сну, прогулянок, ігор занять то що І.П. Павлов назвав зовнішнім стереотипом, – обов'язкова умова правильного виховання.

Режим дня – це чіткий розпорядок життя протягом діб, який передбачає чергування неспання і сну, і навіть раціональну організацію різних видів діяльності. Правильний, відповідний віковим можливостям дитини режим зміцнює здоров'я, забезпечує працездатність, успішне здійснення різноманітної діяльності, охороняє від перевтоми.

Физиологической основою, визначальною характері і тривалість діяльності, є рівень працездатності клітин кори мозку, тому дуже важливо не перевищувати межа працездатності центральної нервової системи, і навіть забезпечити повне функціональне відновлення її після роботи. Ступінь морфофункціональної зрілості організму, визначає зміст режиму дні й тривалість основних його елементів, серед яких виділяють такі:

– сон;

– перебування на свіжому повітрі (прогулянки);

– виховна і навчальна діяльність;

– ігрова діяльність й заняття з власний вибір (читання, заняття музикою, малюванням і той творчої діяльністю, спорт);

– самообслуговування, допомогу сім'ї;

– прийоми їжі;

– особиста гігієна.

4. Сон.

Забезпечує повне функціональне відновлення всіх систем організму. Фізіологічна потреба в сні дітей різного віку залежить від особливості їх нервової системи та стану здоров'я. У дошкільному періоді обов'язковий як нічний, і денний сон, незалежно від цього, відвідує дитина дошкільна освітнє установа, групу короткочасного перебування чи ні. Повноцінний нічний сон важливий й у дошкільнят, й у школярів.

Дитині до 5 років належить спати на добу 12,5–12 годин, в 5–6 років – 11,5–12 годин (їх приблизно 10–11 годин вночі і 1,5–2,5 години днем). Для нічного сну відводиться період із 9–9 годин 30 хвилин вечора до 7–7 годин 30 хвилині ранку. Діти дошкільники сплять днем одного разу. Укладають так, що вони прокидалися в 15–15 годин 30 хвилин. Організовувати денний сон пізніше недоцільно – це неминуче викликало би більш пізніше вкладання на нічний сон. Шестичасове неспання у другій половині дня – це саме той проміжок часу, протягом якого дитина досить награється, щоб відчути потреба у відпочинку.