БІЛЕТ №1

1.Фінансовий облік- сукупність правил та процедур що забезпечують підготовку й оприлюднення інф. Про результати діяльності підпр. та його фінансовий стан згідно з вимогами законодавчих актів.

Фін. Облік повинен забезпечувати

1)повне й безперервне відображення всіх господарських операцій які відбулися у звітний період.

2)складання встановленої фінансової звітності

3)надання користувачам інформ. Необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

Фін. Облік поширюється на всю діяльність підприємства в цілому а не на окремі його підрозділи.

Обєкт фін. Обліку – це господарська діяльність підпр. що формується з окремих господарських операцій внаслідок здійснення яких змінюється склад господарських засобів майна підприємства та джерел їх утворення.

2.Форми фін. Обліку – це сукупність реєстрів обліку способи реєстрації та узагальнення в них інформації про всі господарські операції з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології обробки облікових даних вручну або з використанням комп’ютера.

За ручним введенням фін. Обліку найпоширенішою є журнально-ордерна – вона вкл.. такі облікові реєстри 1)журнали ордери 2)відомості 3)таблиці 4)головну книгу

Діалогово-автоматизована форма(комп’ютерна). Вона передбачає застосування ПК для автоматизації фін. та управлінського обліку і ств. автоматизованих робочих місць за локальною мережею, бухгалтер, директор та ін.. спеціалісти.

БІЛЕТ №2

1.Операційний цикл — це календарний період часу, упродовж якого вхідні ресурси перетворюються на продукцію підприємства. Скорочення операційного циклу дає змогу кожному підрозділу виконати встановлену програму з меншим обсягом незавершеного виробництва. Це означає, що підприємство отримує можливість прискорити оборотність коштів, виконати встановлений план із меншими витратами цих засобів, вивільнити частину оборотних коштів.  Операційний цикл складається з двох частин: робочого періоду, упродовж якого продукт перебуває у процесі виготовлення, та часу перерв у цьому процесі

Предмет фін. Обліку – це процеси які супроводжують господарську діяльність підпр. Характеризує стан і рух майна у результаті здійснення яких змінюється склад та джерела утворення господарських засобів.

2.принцип обачності – відповідає за нарахування та відповідність зобовязень та витрат

Автономність – кожне підпр. розглядається як окрема юридична особа відокремлена від його власників.

Послідовність - застосовується підпр. вибраної облікової політики принципом, методом та процесом.

Нарахування та відповідність доходів та витрат – потрібно порівнювати доходи та витрати звітного періоду для отримання в майбутньому доходів.

Єдиний грошовий вимірник – це національна валюта Укр. та інші в залежності від підприємства.

Безперервності. 

Билет3

1.Що являють собою засоби довгострокового користування (необоротні)та засоби короткострокового користування (оборотні): Активи- ресурси контрольовані під-вом у результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економ.вигод у майбутньому .Їх є три види: Необоротні активи- нематеріальні активи ,незавершене будівництво, основні засоби, довгострок. фін.інвест., довгострок.дебітор. заборгован., відстрочені податкові активи, інші.Оборотні активи- запаси,векселі одержані, дебітор. заборгованність за товари,роботи,послуги,деб.заборг.за розрах.з буджетом, грошові кошти та їх еквіваленти, поточні фін.інвест.,поточна дебітор.заборгованність.

2.Грошові кошти (Облік грош.кошт.-3 клас) - це кошти, які має підприємство у своєму розпорядженні, вони створюються за рахунок власних та залучених коштів. Предметом обліку грошових коштів є процеси оформлення руху коштів в касі підприємства, господарські операції пов’язані з надходженням і видачею грошових коштів. Усі під-ва незалежно від форм власності повинні зберігати свої кошти в установах банків. В касі дозволено зберігати готівку в межах ліміту залишку. Ліміт залишку готівки в касі встановлюється підприємствам установою банку щорічно протягом першого кварталу. Ліміт залишку готівки - це гранична сума грошових І коштів, яка може знаходитись в касі підприємства. Ліміт для кожного підприємства визначається з урахуванням відстані його від установи банку, розміру касового обороту та домовленності п-ва з банком.Наказ керівника –внутр.док.в якому вказується ліміт готівки.У випадку якщо п-во не встановлює ліміт,то він вважається нульовим. Якщо ліміт касира встановлений з перевищеними граничними розмірами,контролюючі органи вважають його встановлення понад лімітним.

Билет 4

1.Управлінський облік надає керівництву підприємства різноманітну інформацію, насамперед про виробничий процес з метою оперативного управління ним та контролю за собівартістю продукції (місце і роль управлінського обліку розглянуто далі).

Статистичний облік- вивчає та контролює масові суспільно економічні та типові явища і процеси.Обьектом статист.обліку можуть бути окремі під-ва,галузі окремі та народне господарство в цілому.Предметом стат.обліку є соц.економ.явища. Мета всіх видів обліку своєчасне і без перебійне забезпечення інформ.для управління.

Фінансовий (бухгалтерський) облік надає інформацію про фінансовий стан підприємства керівництву. Оперативний облік вик. для спостереження та контролю за окремими операціями (отримання відомостей про виконання плану виробництва, використання робочого часу, фонду ЗП, реаліз.прод.)Його ведуть рахівники, табельники, бухгалтери.

2. Критерії визначення доходів та витрат. Дохід(7 клас)-збільшення економ.вигоди за рахунок надходження активів та збільшення власного кап.(за винятком збільшення кап.за рах.внесків власників).Критерії визнання: 1.Збільшення активу, або зменш. зобов’язань.2..Оцінка доходу може бути достовірно визначена. Витрати звітнього періоду – витрати визначаються шляхом зменшення активів,або збільшення зобов’язань,що призводить до зменшення власного кап.(за винятком зменшення кап.внаслідок вилучення або розподілу власників) за умови,що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Критерії:1.Витрати визнач.в бух.обл.одночасно зі зменшенням активів,або збільш.зобов-нь.2. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.3.Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.4.Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.( Облік витрат зд. У 8-9 класі)витрати поділ.на виробничі,операційні та інші.

билет 5

1 питання

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК господарське зобов'язання - це зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та

іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Кодексом, в силу якого один суб'єкт

(зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського

характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо),

або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати

від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З цього визначення випливають наступні ознаки господарського зобов'язання:

а) особливий суб'єктний склад учасників господарського зобов'язання. Господарське зобов'язання виникає між суб'єктом господарювання й іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання. Суб'єкти господарського зобов'язання - зобов'язана сторона й управлена сторона - це не лише боржник і кредитор, які традиційно характерні для цивільно-правових (майново-господарських - за ГК) зобов'язань, але й суб'єкти організаційно-господарських повноважень;

б) особлива сфера суспільних відносин, в якій виникають господарські зобов'язання - сфера господарювання;

в) особливі підстави виникнення господарських зобов'язань. Господарське зобов'язання виникає з підстав, передбачених ГК;

г) особливий характер дій, що їх зобов'язаний вчинити (або утриматися від певних дій) один суб'єкт на користь іншого. Це дії господарського чи управлінсько-господарського характеру.

Господарські зобов'язання поділяються на два види: майново-господарські зобов'язання; організаційно-господарські зобов'язання.

Майново-господарські зобов'язання - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути:

а) суб'єкти господарювання, зазначені у ст. 55 ГК;

б) негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи;

в) органи державної влади і органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Організаційно-господарські зобов'язання - це господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 176 ГК).

2 питання

Для відкриття поточного рахунку підприємство надає установі банку такі документи:

1. Заяву на відкриття поточного рахунку встановленого зразка. Заява підписується керівником та головним бухгалтером підприємства.

2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади або в іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію.

3. Копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально.

4. Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік.

5. Картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підпису платіжних документів. У картку включається також зразок відбитку печатки, присвоєної підприємству.

6. Копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, що видав відповідний документ.

Між банком і підприємством укладається угода на здійснення розрахунково-касового обслуговування, в якій зазначається номер відкритого рахунку, передбачені зобов'язання та права сторін щодо виконання операцій за рахунком, умови закриття рахунку, строк дії угоди, порядок та періодичність видачі виписок з рахунку тощо

билет 6

1 питання

Ліміт залишку готівки — її граничний розмір, що може залишитися в касі підприємства на кінець робочого дня.

Ліміт каси встановлюється на весь термін дії договору за розрахунково-касового обслуговування, укладеного підприємством з установою банку. Підставою для затвердження загального ліміту каси (з урахуванням потреб відокремлених підрозділів, термінів і порядку здачі готівкової виручки) є складена у двох примірниках у вигляді додатку до договору заявка-розрахунок. Вона оформлюється на основі фактичних показників діяльності підприємства, наприклад за три будь-які місяці з останніх дванадцяти, що передують місяцю встановлення (перегляду), в яких був найбільший обсяг касових операцій.

Форми бухгалтерського обліку — це певна система взаємопов’язаних облікових регістрів встановленої форми і змісту для відображення наявності та руху активів, капіталу, зобов’язань і процесів господарської діяльності, а також способів і технічних засобів запису операцій в облікових регістрах.

Ознаками форм бухгалтерського обліку є:

зовнішній вигляд і будова регістрів хронологічного і систематичного (синтетичного й аналітичного) обліку;

взаємозв’язок облікових регістрів;

способи і технічні засоби запису господарських операцій в облікові регістри.

Сучасними формами бухгалтерського обліку, що використовуються на підприємствах, установах і організаціях України, є: меморіально-ордерна, журнально-ордерна, спрощена, автоматизована (комп’ютерна).

2 питання

В Україні такий порядок визначає Національний банк України.

Банки можуть відкривати рахунки зареєстрованим у встановленому чинним законодавством порядку:

юридичним особам;

фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності;

філіям;

представництвам;

відділенням та іншим відокремленим підрозділам підприємств, у тому числі структурним підрозділам, що виокремлені в процесі приватизації;

представництвам юридичних осіб — нерезидентів;

іноземним інвесторам;

Лише один рахунок може бути відкритий клієнту для формування статутного фонду господарського товариства і один (в іноземній та/або національній валюті) за кожною угодою сумісної (спільної) діяльності без створення юридичної особи.

Відкриття рахунку супроводжується підписанням угоди між установою банку та власником рахунку. Умови угоди не повинні суперечити вимогам зазначеної інструкції.

Про відкриття, а також закриття рахунку або зміну номерів відкритих рахунків установа банку зобов’язана повідомити податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку та Національний банк України протягом трьох робочих днів. Копії повідомлень з документальним підтвердженням про його відправлення залишаються у справі про відкриття рахунків.

Б -9. 1.Що таке бухгалтерський баланс, система бухгалтерських рахунків?

Бухгалтерський баланс – це документ у формі 2-стороної таблиці, в лівій частині якої відображається майно підприємства за складом та розміщенням (активи), а в правій за джерелами утворення та цільовим призначенням (пасиви). План рахунків – систематизований перелік рахунків і схем реєстрації, групування на них фактів, фінансово-господарської діяльності в бухгалтерському обліку.

2.Які витрати збільшують зобов’язання підприємства?

До витрат, що збільшують зобов’язання належать такі нарахування:

1)з/п – працівникам, які перебувають з підприємством у трудових відносинах (на певний термін);

2)Податки, збори та обов’язкові платежі;

3)добровільне страхування;

4)Орендна плата, комунальні послуги, витрати зв’язку та послуг з реклами;

5)послуг сторонніх організацій (юридичних, медичних консультацій)

Б-10. 1.Що таке ліквідаційна вартість, строк корисного використання?

Ліквідаційна вартість – розуміють суму грошових коштів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідацію) основних засобів після закінченого терміну корисного використання.

Корисний термін використання – це проміжок часу, який заплановано використовувати даний об’єкт основних засобів, що вливає на розмір корисного терміну використання.

Термін використання залежить:

1.Від частоти використання.

2.Потужності та якості об’єкта основних засобів.

3.Від фінансового стану підприємства.

2.Як ведеться облік статутного капіталу підприємства?

Бухгалтерський облік статутного капіталу - починається від дня реєстрації підприємства та закінчується днем вибуття підприємства з державного реєстру.

Згідно закону України «Про господарські товариства» встановлено мінімальний розмір статутного капіталу для різних видів товариств: 1)акціонерне товариство – 1250 мінімальних з.п.; 2)для товариств з обмеженою відповідальністю – 100 мінімальних з.п.

Сальдо на рахунку 40 «Статутного капіталу» має відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах.

Зміни на цьому рахунку роблять в разі збільшення або зменшення розміру статутного капіталу.

11 білет

Питання 1: Фінансова звітність. Звіт про власний капітал.

Фінансова звітність-складається з балансу,звіту про фінансові результати,звіту про рух грошових коштів,звіту про власний капітал та приміток до звітності.

До фін.звітності вкл..показники діяльності,філій представництв,відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства.

Звіт про власний капітал-звіт,що відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Питання 2:яке завдання обліку основних засобів?

Правильне і своєчасне відображень надходження,вибуття та переміщення о.з.;

Контроль за їх наявністю та збереження в місцях експлуатації;

Своєчасність і точність обчислення зносу(амортизація)і правильне відображення його в обліку.

Визначення витрат на ремонт, а також контроль за раціональним використанням коштів виділених з цією метою.

Виявлення об’єктів,які не використовуються.

Контроль за ефективністю використання пошуки резервів підвищення ефективності о.з.

Оперативне забезпечення керівником підприє.необхідною інформ. Прпо стан о.з через атооматизацію,обліково- обчислюваних робіт на базі сучасних засобів обчислювальної техніки.

12 білет

1пит. Що таке статутний і неоплачений капітал?

Неоплачений капітал- це капітал який формується внаслідок діяльності підприємства.До нього належать такі елементи:нерозподілений прибуток,резервний капітал,додатковий капітал.Статутний капітал. Бух.облік статного капіталу починається від дня формування та закінчується днем з держ.реєстра вилучається.Мінімальний розмір статутного капіталу для різного виду товариств.1 акціонерне тов. 1050 мінімальних заробітних плат;2.для товариств з обмеженою відпов.100 мінімальних з/п.

2 пит. Яке документальне оформлення руху основних засобів?

Для обліку наявності та руху о.з необхідні певні документи:

Акт приймання/передачі(внутрішнього перміщення о.з.)

Акт приймання/передачі відремонтованих реконструйованих та модернізованих об’єктів .

Акт списання о.з.

Акт списання автотранспортних засобів

Акт про установку пуск і демонтаж машин

Інвентарна картка

Опис інвентарних карток

Картка обліку руху о.з.

Інвентарний список о.з.

Розрахунок амортизації о.з.

Кожному об’єкту о.з. при прийманні за первинною вартістю присвоюється я свій інвентарний номер.В подальшому цей інвентарний номер проставляється в всіх документах, якими оформлюється рух об’єкта о.з. та зберігається протягом всього корисного терміну використання.На кожен об’єкт відкривається інвентарна картка, яка є реєстром аналітичного обліку.В картці міститься інфо. Про назву,номер об’єкту, номер акту та дату зарахування на баланс,первинну вартість,норму амортизації,коротка характеристика,а також роблять відмітки про ремонт та переміщення.

На однотипні об’єкти не великої вартості,які надйшли на підприємство в одному місяці та мають однакову вартість дозволяється відкривати одну загальну інвентарну картку.Щомісячно підсумкові дані інвентарних карток на об’єкти о.з..Що надійшли або вибули записуються в картці обліку та руху о.з.(1 клас).При прийманні о.з. складається акт в 1 примірнику,при передачі іншому підприємству в 2примірниках.при передачі іншому підрозділу в 2 примірниках.Для списання непридатних об’єктів комісія складає акт в якому зазначаються наступні реквізити:1.найменування об’єкта2.інвентарний номер.3.дата введення в експлуатацію.4. останнє місце експлуатації.5.первинна вартість.6. сума нарахованого зносу за час експлуатації.7.обгрунтування необхідності списання збалансу.

О.з. взяті в оренду інвентарна картка не відкривається.

13білет