Віруси гепатиту в Будова вірусів гепатиту в

 

 

 

Незважаючи на те, що ВГВ належить до відносно малих за розмірами, за своєю будовою він дуже складний. Геном його - незвичайна дволанцюгова ДНК, що має форму кільця, один з ланцюгів якої дефектний. Повний ланцюг у кільці представлено “мінус-ланцюгом” L (англ. long - довгий) з 3200 нуклеотидів, тоді як “плюс-ланцюг” S (англ. short - короткий) становить лише 50-80 % “мінус-ланцюга”. Кільцева структура геному підтримується завдяки зєднанню основи двох ланцюгів на одному з кінців. У серцевині віріону знаходиться ДНК-залежна ДНК-полімераза, яка добудовує дефектну ДНК до повністю дволанцюгової молекули в процесі репродукції вірусів і має властивості зворотної транскриптази.

Геном ВГВ - це “диво компактності”. Він складається з чотирьох генів, названих S, C, P, X, які у значному ступені перекриваються. Встановлено, що до цих кодуючих послідовностей належать й регуляторні послідовності, які керують синтезом вірусних білків і циклом реплікації. Геном ВГВ має чотири відкриті рамки зчитування.

Будова геному вірусу гепатиту в

 

Антигенна будова. ВГВ мають декілька антигенів. Поверхневий антиген (зовнішній білок) вірусів (HBsAg - англ. hepatitis B surface antigen) за морфологічними, фізико-хімічними та імунологічними властивостями неоднорідний. Завдяки електронно-мікроскопічному дослідженню сироватки крові, де він може міститись у концентрації до 10¹³ часток в 1 мл, виявлено три типи структур HBsAg: сферичні (діаметром 22 нм), тубулярні (діаметром 22 нм і завдовшки 200-400 нм) і великі сферичні (діаметром 42 нм), які є віріонами ВГВ. Хоча хімічна будова HBsAg до кінця не вивчена, встановлено, що до його складу входить 7-9 поліпептидів (Р1-Р9) з молекулярною масою 13-120 кД. Основний компонент, що має найбільшу імунологічну активність, представлено глікопротеїдом з молекулярною масою 23-26 кД. Таким чином, зовнішня оболонка вірусу складається з вуглеводів, ліпідів та зовнішнього білка HBsAg, якій кодується геном S, ділянками пре-S1, пре-S2, так званим геном env.

 

Антигенна будова hbv

 

До складу HBsAg входять вуглеводи (3,6-7,5 % маси) як стабілізатор його імуноактівності, ліпіди (20-30 % маси). Вважають, що вуглеводи і ліпіди HBsAg бере з плазмолеми під час виходу з клітини.

У складі HBsAg є ряд детермінант, за допомогою яких виділяють 10 субтипів цього антигену. Детермінанта “а” є спільною. Крім неї виявлено дві взаємовиключні детермінанти - d та y, а також дві додаткові - w та r. Таким чином, чотирма основними субтипами є adw ayw adr ayr. Описано також інші антигенні специфічності - f, g, j, n, t, x.

HBsAg високостійкий до дії фізико-хімічних факторів. Він не руйнується під час багаторазового розморожування та заморожування, довго зберігається у висушеному стані. Дія температури 60 °С протягом 21 год його не руйнує, частково втрачається активність антигену тільки після 30-хвилинного прогрівання при температурі 98 °С. Повна інактивація досягається завдяки 15-хвилинній паровій стерилізації при 121 °С. HBsAg стійкий до дії багатьох хімічних агентів. Часткова або повна його інактивація відбувається при обробці 3-5 % хлораміном, 5 % фенолом, етиловим і бутиловим спиртами тощо.

HBsAg виявляють практично в усіх біологічних рідинах людини.

HBcAg (англ. core - серцевина) - серцевинний або ядерний антиген, входить до складу нуклеокапсиду ВГВ. Цей антиген виявляється в ядрах гепатоцитів людей, хворих на гострий або хронічний гепатит В. Його виділено як з часток Дейна, що циркулюють у крові, так і з ядер гепатоцитів хворих, де він перебуває у вільній формі.

HBeAg (англ. enzyme - фермент) відкрили L. Magnius i J. Espmark (1972) у сироватці крові хворих на гострий або хронічний гепатит В та у здорових носіїв HBsAg. За допомогою методу імунофлюоресценції HBeAg виявлено у цитоплазмі та ядрах гепатоцитів інфікованих ВГВ людей. Було висловлено припущення, що HBeAg знаходиться у частці Дейна між зовнішньою оболонкою, утвореною HBsAg та HBcAg. Дані свідчать, що HBeAg - компонент серцевини віріону, він - ензим з ДНК-полімеразною активністю.

Він термолабільний і чутливий до сульфгідрильних реагентів.

Деякі дослідники висловлюють припущення про існування ще одного антигену - HBxAg. Він практично не досліджений, але вважається, має відношення до ракової трансформації гепатоцитів.

ВГВ в заражених клітинах і механізм їх реплікації. Вірус гепатиту В не репродукується ні в культурах тканин, ні в курячих ембріонах. Відомо, що HBcAg присутній тільки в ядрах гепатоцитів, в той час як HBsAg - в цитоплазмі і на клітинній поверхні. Відповідно до цього під електронним мікроскопом частки, подібні до серцевини віріонів, знайдено тільки в ядрах гепатоцитів. Частки, що нагадують HBsAg в клітинах виявити не вдалось, і морфогенез їх та повних віріонів остаточно не відомий. Встановлено, що вірусна ДНК існує в клітинах у декількох формах: в ядрах у вигляді кільцевої замкнутої молекули (форма 1), релаксованої кільцевої молекули (форма 2), лінійної молекули (форма 3), одноланцюгових фрагментів з 3200 нуклеотидів і молекул вірусних гібридів ДНК-РНК.