
- •Анотація
- •Розділ 1. Техніко-економічне обгрунтування
- •1.1. Вихідні положення
- •Розміри та шаруватість фанери
- •Розміри лущеного шпону, мм
- •1.2. Аналіз використання деревинних напівфабрикатів
- •Межа міцності під час розтягування лущеного шпону листяних та хвойних порід
- •1.3. Аналіз використання клейових матеріалів
- •Основні фізико-механічні властивості карбамідоформальдегідних смол
- •1.4. Аналіз технологічного процесу виробництва продукції
- •1.5. Обґрунтування доцільності проекту
- •Розділ 2. Технологічний розділ
- •2.1. Виробнича програма
- •2.2. Розрахунок сировини
- •2.2.1. Розрахунок втрат сировини в процентах на етапах технологічного процесу
- •2.2.2. Розрахунок кількості продукції на етапах технологічного процесу
- •2.2.3. Розрахунок об’ємів втрат сировини на етапах технологічного процесу. Відомість використання сировини
- •2.2.4. Розрахунок втрат сировини від об’єму чурбака
- •2.2.5. Розрахунок корисного виходу фанери та питомої витрати сировини. Баланс сировини до об’єму шпону
- •2.2.6. Розрахунок потреб в клейових матеріалах та їх інгредієнтах
- •2.3. Опис технологічного процесу
- •2.4. Вибір і розрахунок основного технологічного обладнання
- •2.4.1. Методика розрахунку кількості обладнання
- •Розрахунок продуктивності і кількості пресів
- •Кількість пресів
- •2.4.3. Розрахунок продуктивності і кількості клеєнаносних верстатів
- •Розрахунок продуктивності і кількості пресів для підпресування
- •2.4.5. Розрахунок продуктивності і кількості охолоджувачів фанери
- •2.4.6. Розрахунок продуктивності і кількості обрізувальних верстатів
- •2.4.7. Розрахунок продуктивності і кількості шліфувальних верстатів
- •2.4.8. Розрахунок продуктивності і кількості верстатів для переобрізування фанери
- •2.4.9. Розрахунок продуктивності і кількості робочих місць пакування
- •2.4.10. Відомість обладнання фанерної дільниці
- •Відомість обладнання
- •2.5. Розрахунок складів
- •2.5.1. Розрахунок складу для добового запасу фанери
- •2.6. Розрахунок потреби в електроенергії
- •2.7. Розрахунок витрати пари
- •2.7.1. Технологічні потреби
- •2.7.2. Потреба пари на опалення і вентиляцію цехів
- •2.7.3. Витрата пари на побутові потреби
- •2.9. Розрахунок потреб у воді
- •Розділ 3. Будівельний розділ
- •3.1. Кліматичні дані для смт. Дзвиняч
- •3.2. Генеральний план
- •3.3. Виробничий режим цеху
- •3.4. Розряди зорової роботи
- •3.5. Архітектурно-конструктивне рішення будинку
- •3.6. Природне освітлення
- •3.7. Санітарна техніка
- •3.8. Адміністративно-побутові приміщення
- •Розділ 4. Охорона праці та безпека життєдіяльності
- •4.1. Характеристика розміщення цеху на території підприємства з позиції безпеки праці та екологічної безпеки
- •4.2. Аналіз технологічного процесу та обладнання з позиції безпеки праці та екології
- •Розрахунок річних валових викидів формальдегіду
- •4.3. Заходи щодо покращення умов праці у фанерному цеху
- •4.3.1. Заходи щодо покращення технологічного процесу
- •4.3.2. Заходи щодо покращення санітарно-гігієнічних умов праці
- •Колір пофарбування конструктивних елементів стін – блідозелений
- •4.3.3. Заходи щодо забезпечення електробезпеки в дільниці
- •4.4. Заходи щодо покращення пожежної безпеки на дільниці
- •Блискавкозахист будівлі цеху
- •Вибір індивідуальних засобів захисту обслуговуючого персоналу
- •Захист довкілля від шкідливих речовин, що виділяються з фанерного цеху
- •Розділ 5. Економічна частина
- •Висновок
- •Висновки
- •Список використаної літератури
4.3.3. Заходи щодо забезпечення електробезпеки в дільниці
Проектом передбачається наступні заходи щодо забезпечення електронебезпеки в лущильній дільниці, зокрема:
застосувати у приміщенні електросвітильники закритого типу;
застосувати на лущильних верстатах масляні вмикачі (вимикачі);
електропровідники в фанерному цеху установити у подвійній ізоляції;
запроектувати нові контури захисного заземлення.
Розрахунок захисного заземлення
Мета заземлення – понизити до безпечної величини напругу відносно землі, яка може виникнути на металевих частинах обладнання при проходженні ізоляції.
Вихідні дані для розрахунку:
глибина залягання контура h = 65 см;
довжина заземлювача, l = 250 см;
матеріал заземлювачів – металеві труби діаметром 4 см;
ширина з’єднувальної смуги b = 5 см;
допустимий опір Rд = 4 Ом.
Рис. 4.1. Схема захисного заземлення
Визначаємо питомий опір ґрунту
Омсм
Визначаємо підвищуючі коефіцієнти для трубчастих заземлювачів Ктр і для смуги Ксм, які враховують зміну опору ґрунту в різні пори року в залежності від опадів
Ктр = 2,5 Ксм = 1,4
Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту для труб з врахуванням Ктр і з’єднувальної смуги з врахуванням Ксм:
роз.тр.=таблКтр, Омсм;
роз.см.=таблКсм, Омсм;
роз.тр.=2,51104=2,5104 Омсм;
роз.см = 1,41104=1,4104, Омсм;
3. Визначаємо опір розтікання струму трубчатого заземлювача.
(4.22)
де
- питомий опір грунту,
-
відстань від поверхні землі до середини
заземлювача, см
,
см (4.23)
см
визначаємо потрібну кількість трубчастих заземлювачів без врахування коефіцієнта екранування
шт (4.24)
Приймаємо 12 заземлювачів.
5. Визначаємо відстань між заземлювачами
м
де с = 1 – для стаціонарних занурених заземлень.
Визначаємо коефіцієнт екранування трубчастих заземлювачів при числі заземлювачів 12 і відношенні с = 1.
е.тр.=0,55
7. Визначаємо необхідну кількість трубчастих заземлювачів з врахуванням коефіцієнта екранування
шт (4.25)
де Rmp - опір заземлення, Ом
Приймаємо 21 заземлювач.
По прийнятій кількості трубчастих заземлювачів визначаємо розрахунковий опір розтікання струму
,Ом (4.26)
9. Визначаємо довжину з’єднувальної смуги
(4.27)
см
10. Визначаємо опір з’єднувальної смуги
(4.28)
де
-
довжина смуги, см;
- питомий опір розтікання струму всієї
системи заземлювача, Ом·см.
Визначаємо опір розтікання всієї системи заземлювача
(4.29)
Система заземлення забезпечує надійний захист і відповідає вимогам ПУЕ.
4.4. Заходи щодо покращення пожежної безпеки на дільниці
Проектом передбачається впровадити автоматично діючі спрінклерні установки. В даний час на дільниці функціонує водопровідна система з гідрантами.
Крім цього передбачаємо для гасіння зовнішньої пожежі дільниці мотопомпу М 600, яка буде подавати воду з водопровідної мережі або з критого водоймища.
Об’єм водоймища, де зберігається недоторканий запас води для гасіння зовнішніх пожеж, визначають за формулою
,
м3 (4.30)
де n – кількість можливих пожеж, вибираємо при площі дільниці Sц 2 га n = 1; g – секундна витрата води, вибираємо в залежності від будівельного об’єму будівлі (Vб= 15552 м3) і категорії пожежної безпеки В. Для цих даних маємо g = 20 л/с; Т – розрахунковий час гасіння пожежі = 3 год.
м3
Для гасіння пожежі на початковій її стадії на дільниці передбачаємо пінні та вуглекислотні вогнегасники ОПХ-10 і ОУ-8
Загальну кількість вогнегасників визначаємо в залежності від площі цеху і нормативної площі, на якій умовно можна загасити пожежу (Sн=50…100 м2)
% (4.31)
Приймаємо 29 вогнегасників, з яких 15 пінних і 14 вуглекислотних вогнегасників.