2. Кількість ліхтарів 8 шт

3. Розмір одного ліхтаря 6000  2720 мм

4. Світловий пояс ІV

5. Розряд виконуваних робіт ІV

6. Матеріал скління скло віконне, товщиною 3 мм, прозоре

7. Характер скління вертикальне, подвійне

8. Колір пофарбування конструктивних елементів стін – блідо­зелений

підлога – сірий

стеля – білий

9. Ступінь забруднення скла вікон середній.

Вихідною формулою для перевірочного розрахунку верхнього освітлення є:

% (4.16)

де S_л – загальна площа ліхтарів, м²

м² (4.17)

де b_л – ширина ліхтаря; h_л – висота ліхтаря; n_л – кількість ліхтарів.

м²

де ₀ – загальний коефіцієнт світлопропускання, який приймаємо ₀ = 0,31 (див. ф-лу 4.11); Z₂ – коефіцієнт відбиття світла, орієнтовно приймаємо: Z₂ = 1,05; _л – світлотехнічна характеристика ліхтаря, визначається за таблицею 2,14 [9] залежно від типу ліхтаря, кількості прольотів, відношення довжини приміщення до ширини прольоту та відношення висоти приміщення до ширини прольоту : _л = 5,6; К – коефіцієнт затемнення знаходимо з таблиці 3.1 [9] , К = 1,0; е_н – нормативний коефіцієнт природного освітлення, знаходимо за формулою

, % (4.18)

де е_ф – коефіцієнт природного освітлення від ліхтарів, для робіт середньої точності приймаємо: е_ф = 4 %. (див. таблицю 2.1 [9] ); m = 0,7; c = 0,8 .

%

Визначаємо площу підлоги, що освітлюється ліхтарями S_п. Вона визначається як добуток довжини ліхтаря на ширину прольоту приміщення мінус 1 м з кожної сторони від осей колон

, м² (4.19)

де L_л – довжина ліхтаря, м (вона рівна довжині цеху); b_пр – ширина прольоту, м.

, м²

Підставивши значення у формулу (4.16), отримуємо:

%

Сумуючи коефіцієнти природного бокового і верхнього освітлення: 0,07 + 15,8 = 15,87 % , бачимо, що в усіх приміщеннях пресової дільниці освітлення набагато вище ніж нормативне, що створює досить нормальні світлові умови праці.

Перевірочний розрахунок електричного освітлення

Перевірочний розрахунок електричного освітлення зводиться до визначення фактичної освітленості поверхні робочих місць лущильної дільниці і порівняння її з нормою.

Вихідні дані для розрахунку:

1. Розміри приміщення довжина – L=48 м

ширина – В=54 м

висота – Н=8 м

2. Кількість електросвітильників 250 шт

3. Відстань між електросвітильниками L = 3,5 м

4. Тип електролампи лампи розжарювання

5. Відстань світильників до поверхні робочого місця Н_р = 4 м

6. Потужність електроламп N = 300 Вт

7. Тип світильника ВН

8. Світловий пояс ІV

9. Розряд виконуваних робіт ІV

10. Колір пофарбування конструктивних елементів стін – блідо­зелений

підлога – сірий

стеля – білий

Вихідною формулою для перевірочного розрахунку є наступна формула [9]

, % (4.20)

де Е_ф – фактична освітленість поверхні робочих місць, лк; n – кількість електроламп, n = 250 шт.; z – коефіцієнт нерівномірності освітлення робочих місць, z = 1,15 (СНиП ІІ – 4 – 79);  – коефіцієнт використання освітлювальних установок (електросвітильників).

Цей показник визначається на основі показника приміщення  і типу світильника.

Визначаємо показник приміщення за формулою [9]

, (4.21)

де l, b – довжина і ширина приміщення, м; Н_р – відстань від світильника до поверхні робочого місця (Н_р = 4 м).

За коефіцієнтом  = 24 , типом світильника ВН і показниками відбиття світла 0,5 ; 0,3 і 0,3 з таблиці 3.8 [9]  = 0,64.

Для ІV зорового розряду виконуваних робіт приймаємо з таблиці 3.4 [9] Е_н = 300 лк.

К – коефіцієнт, що враховує забруднення електросвітильників, К = 1,2.

F_ст – світловий потік стандартної електролампи; для електролампи потужністю N = 300 Вт маємо F_ст = 4500 лм.

Підставивши дані у формулу (4.20), отримуємо

%

З розрахунку видно, що електричне освітлення в основному відповідає вимогам СНиП ІІ – 4 – 79, воно забезпечує нормальний світловий режим умов праці в фанерному відділенні за умови збільшення кількості електро ламп.