- •Анотація
- •Розділ 1. Техніко-економічне обгрунтування
- •1.1. Вихідні положення
- •Розміри та шаруватість фанери
- •Розміри лущеного шпону, мм
- •1.2. Аналіз використання деревинних напівфабрикатів
- •Межа міцності під час розтягування лущеного шпону листяних та хвойних порід
- •1.3. Аналіз використання клейових матеріалів
- •Основні фізико-механічні властивості карбамідоформальдегідних смол
- •1.4. Аналіз технологічного процесу виробництва продукції
- •1.5. Обґрунтування доцільності проекту
- •Розділ 2. Технологічний розділ
- •2.1. Виробнича програма
- •2.2. Розрахунок сировини
- •2.2.1. Розрахунок втрат сировини в процентах на етапах технологічного процесу
- •2.2.2. Розрахунок кількості продукції на етапах технологічного процесу
- •2.2.3. Розрахунок об’ємів втрат сировини на етапах технологічного процесу. Відомість використання сировини
- •2.2.4. Розрахунок втрат сировини від об’єму чурбака
- •2.2.5. Розрахунок корисного виходу фанери та питомої витрати сировини. Баланс сировини до об’єму шпону
- •2.2.6. Розрахунок потреб в клейових матеріалах та їх інгредієнтах
- •2.3. Опис технологічного процесу
- •2.4. Вибір і розрахунок основного технологічного обладнання
- •2.4.1. Методика розрахунку кількості обладнання
- •Розрахунок продуктивності і кількості пресів
- •Кількість пресів
- •2.4.3. Розрахунок продуктивності і кількості клеєнаносних верстатів
- •Розрахунок продуктивності і кількості пресів для підпресування
- •2.4.5. Розрахунок продуктивності і кількості охолоджувачів фанери
- •2.4.6. Розрахунок продуктивності і кількості обрізувальних верстатів
- •2.4.7. Розрахунок продуктивності і кількості шліфувальних верстатів
- •2.4.8. Розрахунок продуктивності і кількості верстатів для переобрізування фанери
- •2.4.9. Розрахунок продуктивності і кількості робочих місць пакування
- •2.4.10. Відомість обладнання фанерної дільниці
- •Відомість обладнання
- •2.5. Розрахунок складів
- •2.5.1. Розрахунок складу для добового запасу фанери
- •2.6. Розрахунок потреби в електроенергії
- •2.7. Розрахунок витрати пари
- •2.7.1. Технологічні потреби
- •2.7.2. Потреба пари на опалення і вентиляцію цехів
- •2.7.3. Витрата пари на побутові потреби
- •2.9. Розрахунок потреб у воді
- •Розділ 3. Будівельний розділ
- •3.1. Кліматичні дані для смт. Дзвиняч
- •3.2. Генеральний план
- •3.3. Виробничий режим цеху
- •3.4. Розряди зорової роботи
- •3.5. Архітектурно-конструктивне рішення будинку
- •3.6. Природне освітлення
- •3.7. Санітарна техніка
- •3.8. Адміністративно-побутові приміщення
- •Розділ 4. Охорона праці та безпека життєдіяльності
- •4.1. Характеристика розміщення цеху на території підприємства з позиції безпеки праці та екологічної безпеки
- •4.2. Аналіз технологічного процесу та обладнання з позиції безпеки праці та екології
- •Розрахунок річних валових викидів формальдегіду
- •4.3. Заходи щодо покращення умов праці у фанерному цеху
- •4.3.1. Заходи щодо покращення технологічного процесу
- •4.3.2. Заходи щодо покращення санітарно-гігієнічних умов праці
- •Колір пофарбування конструктивних елементів стін – блідозелений
- •4.3.3. Заходи щодо забезпечення електробезпеки в дільниці
- •4.4. Заходи щодо покращення пожежної безпеки на дільниці
- •Блискавкозахист будівлі цеху
- •Вибір індивідуальних засобів захисту обслуговуючого персоналу
- •Захист довкілля від шкідливих речовин, що виділяються з фанерного цеху
- •Розділ 5. Економічна частина
- •Висновок
- •Висновки
- •Список використаної літератури
2.5. Розрахунок складів
2.5.1. Розрахунок складу для добового запасу фанери
м3 (2.42)
де Qф. – річна кількість фанери, м3
м3
Кількість стоп:
шт (2.43)
м3 (2.44)
де L – довжина листа сухого шпону, м; B – ширина листа сухого шпону, м; H – висота стопи, Н = 1,5 - 2 м; Kвкл – коефіцієнт вкладання сухого шпону, Kвкл = 0,8.
м3
стоп
Площа складу, що займається стопами, м2
м2 (2.45)
м2
Площа цеху з врахуванням проходів і проїздів, м2
м2 (2.46)
де Кпр – коефіцієнт, який враховує проходи проїзди; Кпр=1,8-2,0 м
м2
149
м2
2.6. Розрахунок потреби в електроенергії
Визначенню підлягає річна потреба об’єкту в силовій та освітлювальній електроенергії. Споживачами силової електроенергії є:
електродвигуни технологічного, вантажопідйомного та транспортного устаткування, в т.ч. і пневмотранспорту;
електродвигуни устаткування допоміжних цехів, дільниць та служб;
електронагрівальні установки, преси гарячого склеювання пакетів шпону та ін.
Розрахунок електричних навантажень та річного споживання силової електроенергії ведуть у послідовності, представленій таблицею 8. Спочатку визначають споживачів силової електроенергії, їх тип, марку та кількість. Потім на основі технічних характеристик (паспортів) устаткування, а для нестандартного устаткування – розрахунковим методом знаходять встановлену потужність споживачів Рв.
Розрахункова активна потужність струмоприймачів (тобто та частина енергії, яка перетворює механічну, теплову або світлову енергію) виражається у ватах (Вт) або кіловатах (кВт) і визначається за формулою:
,
кВт (2.47)
де Рв – встановлена потужність однотипних струмоприймачів, кВт; Кп – коефіцієнт попиту; враховує втрати потужності в двигуні, мережі, а також одночасність роботи та завантаження двигунів.
Коефіцієнт попиту електродвигунів, а також нагрівальних установок, які мають у своєму складі трансформатори, лампові генератори, випрямлячі, визначається за формулою:
(2.48)
Для нагрівальних установок (ТЕНів), які живляться безпосередньо від мережі напругою 220 / 380 В:
(2.49)
де Ко – коефіцієнт одночасності (0,6 ... 0,8); Кз – коефіцієнт завантаження (0,4 ... 0,9); д – коефіцієнт корисної дії електродвигунів (0,75 ... 0,90); м – коефіцієнт корисної дії електромережі (0,95 ... 0,97).
Коефіцієнт завантаження електродвигунів деревообробних підприємств рекомендується приймати в межах: для електродвигунів насосів, вентиляторів, компресорів, стрічкових транспортерів – 0,8 ... 0,9.
Електричні установки, що характеризуються індуктивністю, крім активної потужності, споживають реактивну потужність. До таких установок відносяться асинхронні електродвигуни, а також нагрівальні установки, які містять у своєму складі трансформатори, лампові генератори високої частоти, випрямлячі.
Розрахункова реактивна потужність цих струмоприймачів визначається за формулою:
,
кВАр (2.50)
де tg – тангенс кута зсуву фаз.
Повна розрахункова потужність (геометрична сума активної і реактивної потужностей) визначається за формулою:
,
кВА (2.51)
де cosн – номінальне значення коефіцієнта потужності.
Коефіцієнт потужності (cos) називається відношення активної потужності до повної (Р/S). Коефіцієнт потужності геометрично може виражатись косинусом кута між катетом Р і гіпотенузою S. Коефіцієнти сos та tg для основного устаткування цехів виготовлення матеріалів в деревини наведені у відповідній літературі.
Річне споживання електроенергії:
,
кВтгод (2.52)
де Тр – розрахунковий річний час роботи споживачів електроенергії, год.
Для технологічного устаткування Тр дорівнює фактичному фонду робочого часу устаткування, який враховувався при розрахунку необхідної його кількості.
Таблиця 2.4
Розрахунок електричного навантаження та річного споживання силової електроенергії
№ п/п |
Назва споживачів електроенергії виробничих та допоміжних приміщень |
Тип, марка |
Кількість устаткування |
Встановлена потужність |
Розрахункові коефіцієнти |
Розрахункові потужності |
Річний розрахунковий час роботи устаткування Тр, год |
Річне споживання електроенергії W,КВтгод |
|||||||||
Одиниці |
Всього |
Ко |
Кз |
д |
м |
Кп |
cos |
tg |
Р, кВт |
Q, кВАр |
S, кВА |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
1 |
Клеєнаносний верстат |
2 LV 20 |
1 |
6 |
12 |
0,7 |
0,7 |
0,8 |
0,95 |
0,64 |
0,75 |
0,88 |
7,7 |
6,8 |
10,3 |
6024 |
31071,2 |
2 |
Прес для підпресування пакетів шпону |
Переобладнаний П 714 Б |
1 |
38,5 |
38,5 |
0,7 |
0,7 |
0,8 |
0,95 |
0,64 |
0,8 |
0,75 |
24,8 |
18,6 |
31,0 |
6024 |
99686,6 |
3 |
Лінія гарячого пресування |
30-VPH |
1 |
130 |
130 |
0,7 |
0,7 |
0,8 |
0,95 |
0,64 |
0,8 |
0,75 |
83,8 |
62,9 |
104,8 |
6024 |
336604,2 |
4 |
Охолоджувальна камера |
“Рауте” |
1 |
2,8 |
2,8 |
0,7 |
0,7 |
0,8 |
0,95 |
0,64 |
0,5 |
1,73 |
1,8 |
3,1 |
3,6 |
6024 |
10874,9 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
5 |
Обрізний верстат |
ЛОФ |
1 |
23,3 |
23,3 |
0,7 |
0,7 |
0,8 |
0,95 |
0,64 |
0,65 |
1,17 |
15,0 |
17,6 |
23,1 |
4016 |
60329,8 |
6 |
Шліфувальний верстат |
“COSTA” |
1 |
220 |
220 |
0,7 |
0,7 |
0,8 |
0,95 |
0,64 |
0,55 |
1,52 |
141,8 |
215,4 |
257,9 |
4016 |
569637,9 |
7 |
Круглопилковий верстат для переобрізки фанери |
ЦФ-5 |
1 |
13,8 |
13,8 |
0,7 |
0,7 |
0,8 |
0,95 |
0,64 |
0,5 |
1,73 |
8,9 |
15,4 |
17,8 |
4016 |
53597,7 |
8 |
Робочі місця пакування |
- |
1 |
2,1 |
2,1 |
0,7 |
0,7 |
0,8 |
0,95 |
0,64 |
0,75 |
0,88 |
1,4 |
1,2 |
1,8 |
6024 |
5437,5 |
9 |
Конвеєр |
- |
1 |
16 |
16 |
0,7 |
0,7 |
0,8 |
0,95 |
0,64 |
0,5 |
1,73 |
5,2 |
8,9 |
10,3 |
6024 |
20714,1 |
Разом |
|
|
|
|
497,5 |
|
|
|
|
|
|
|
321,3 |
403,5 |
522,5 |
|
1312238,5 |
Освітлювальна електроенергія витрачається на освітлення виробничих та допоміжних цехів, складів, території, конторських та побутових приміщень. Розрахунок освітлювальної електроенергії проводиться в порядку, представленому в табл. 2.5.
Таблиця 2.5
Розрахунок річного споживання освітлювальної електроенергії
№ п/п |
Назва приміщень, об’єктів |
Площа приміщення, м2 |
Встановлена потужність, кВт |
Коефіцієнти |
Розрахункова активна (макси-мальна) потужність Р, кВт |
Річна розрахункова кількість роботи освітлювального навантаження Тр, год. |
Річне споживання електроенергії на освітлення W, кВт год. |
|||
Питома витрата електроенергії |
Всього |
Ко |
м |
Кп |
||||||
1 |
Виробнича дільниця |
1973 |
0,02 |
39,4 |
0,9 |
0,95 |
0,95 |
37,4 |
2080 |
77757,0 |
2 |
Побутові приміщення |
272 |
0,015 |
4,08 |
0,9 |
0,95 |
0,95 |
3,9 |
2080 |
8039,7 |
3 |
Допоміжні приміщення |
72 |
0,015 |
1,08 |
0,8 |
0,95 |
0,84 |
0,9 |
2080 |
1891,7 |
4 |
Склад |
576 |
0,015 |
8,64 |
0,8 |
0,95 |
0,84 |
7,3 |
2080 |
15133,6 |
Разом |
2893 |
|
|
|
|
|
49,5 |
|
102822,1 |
|
Визначаємо споживачів освітлювальної електроенергії, площу приміщень (м2), питома витрата електроенергії на одиницю площі (кВт/м2) і на їх основі – встановлену потужність об’єктів.
Величина коефіцієнта одночасності (Ко) коливається в межах 0,5…1,0, в т.ч. для світильників виробничих приміщень – 0,5...1,0, побутових приміщень – 0,9, складських – 0,6. Величина коефіцієнта корисної дії мережі (м) для освітлення складає 0,94...0,96, значення коефіцієнту попиту визначається за формулою 85, активної потужності – за формулою 83.
Загальна витрата електроенергії на освітлення цехом (дільницею) визначається шляхом підсумовування річних витрат всіма споживачами.
