- •Анотація
- •Розділ 1. Техніко-економічне обгрунтування
- •1.1. Вихідні положення
- •Розміри та шаруватість фанери
- •Розміри лущеного шпону, мм
- •1.2. Аналіз використання деревинних напівфабрикатів
- •Межа міцності під час розтягування лущеного шпону листяних та хвойних порід
- •1.3. Аналіз використання клейових матеріалів
- •Основні фізико-механічні властивості карбамідоформальдегідних смол
- •1.4. Аналіз технологічного процесу виробництва продукції
- •1.5. Обґрунтування доцільності проекту
- •Розділ 2. Технологічний розділ
- •2.1. Виробнича програма
- •2.2. Розрахунок сировини
- •2.2.1. Розрахунок втрат сировини в процентах на етапах технологічного процесу
- •2.2.2. Розрахунок кількості продукції на етапах технологічного процесу
- •2.2.3. Розрахунок об’ємів втрат сировини на етапах технологічного процесу. Відомість використання сировини
- •2.2.4. Розрахунок втрат сировини від об’єму чурбака
- •2.2.5. Розрахунок корисного виходу фанери та питомої витрати сировини. Баланс сировини до об’єму шпону
- •2.2.6. Розрахунок потреб в клейових матеріалах та їх інгредієнтах
- •2.3. Опис технологічного процесу
- •2.4. Вибір і розрахунок основного технологічного обладнання
- •2.4.1. Методика розрахунку кількості обладнання
- •Розрахунок продуктивності і кількості пресів
- •Кількість пресів
- •2.4.3. Розрахунок продуктивності і кількості клеєнаносних верстатів
- •Розрахунок продуктивності і кількості пресів для підпресування
- •2.4.5. Розрахунок продуктивності і кількості охолоджувачів фанери
- •2.4.6. Розрахунок продуктивності і кількості обрізувальних верстатів
- •2.4.7. Розрахунок продуктивності і кількості шліфувальних верстатів
- •2.4.8. Розрахунок продуктивності і кількості верстатів для переобрізування фанери
- •2.4.9. Розрахунок продуктивності і кількості робочих місць пакування
- •2.4.10. Відомість обладнання фанерної дільниці
- •Відомість обладнання
- •2.5. Розрахунок складів
- •2.5.1. Розрахунок складу для добового запасу фанери
- •2.6. Розрахунок потреби в електроенергії
- •2.7. Розрахунок витрати пари
- •2.7.1. Технологічні потреби
- •2.7.2. Потреба пари на опалення і вентиляцію цехів
- •2.7.3. Витрата пари на побутові потреби
- •2.9. Розрахунок потреб у воді
- •Розділ 3. Будівельний розділ
- •3.1. Кліматичні дані для смт. Дзвиняч
- •3.2. Генеральний план
- •3.3. Виробничий режим цеху
- •3.4. Розряди зорової роботи
- •3.5. Архітектурно-конструктивне рішення будинку
- •3.6. Природне освітлення
- •3.7. Санітарна техніка
- •3.8. Адміністративно-побутові приміщення
- •Розділ 4. Охорона праці та безпека життєдіяльності
- •4.1. Характеристика розміщення цеху на території підприємства з позиції безпеки праці та екологічної безпеки
- •4.2. Аналіз технологічного процесу та обладнання з позиції безпеки праці та екології
- •Розрахунок річних валових викидів формальдегіду
- •4.3. Заходи щодо покращення умов праці у фанерному цеху
- •4.3.1. Заходи щодо покращення технологічного процесу
- •4.3.2. Заходи щодо покращення санітарно-гігієнічних умов праці
- •Колір пофарбування конструктивних елементів стін – блідозелений
- •4.3.3. Заходи щодо забезпечення електробезпеки в дільниці
- •4.4. Заходи щодо покращення пожежної безпеки на дільниці
- •Блискавкозахист будівлі цеху
- •Вибір індивідуальних засобів захисту обслуговуючого персоналу
- •Захист довкілля від шкідливих речовин, що виділяються з фанерного цеху
- •Розділ 5. Економічна частина
- •Висновок
- •Висновки
- •Список використаної літератури
2.4. Вибір і розрахунок основного технологічного обладнання
2.4.1. Методика розрахунку кількості обладнання
Розрахунок необхідної кількості обладнання починається з вибору обладнання. Відповідно до технічної характеристики встановлюється режим його роботи і розраховується змінна продуктивність кожного верстату (Пзм).
Далі, користуючись результатами поетапного розрахунку сировини беремо необхідну кількість матеріалу (сировини) на даній технологічній операції і, враховуючи фонд робочого часу, визначаємо розрахункову (nр) кількість одиниць обладнання за формулою
(2.29)
де Np – кількість робочих днів за рік (251 день);
m – змінність роботи обладнання.
Отримане значення заокруглюється до цілого числа (nп) з таким розрахунком, щоб коефіцієнт завантаження не перевищував 110 %.
Коефіцієнт завантаження верстату
(2.30)
де nп – прийнята кількість одиниць обладнання.
Розрахунок продуктивності і кількості пресів
П = 30,34 м3/зм
Кількість пресів
Приймаємо 1 прес.
Кз = 96,6 %
2.4.3. Розрахунок продуктивності і кількості клеєнаносних верстатів
Можлива продуктивність клеєнаносних верстатів визначаємо по формулі:
,
лист/зм; (2.31)
де U – колова швидкість барабану, м/хв; L - довжина листа шпону, м.
При роботі на клеєнаносних верстатах з двостороннім живленням:
(2.32)
де Кк – коефіцієнт ковзання листа шпону в барабанах; l – торцеві розриви між листами шпону, що подаються, м
лист/зміну
Необхідна продуктивність клеєнаносних верстатів:
,
лист/зм; (2.33)
де n – число листів шпону, які намазані на одну запре совку; ц - час однієї запресовки пресу, хв.
(2.34)
де Z – число листів шпону, намазаних смолою в одному листі фанери
,
лист/зм;
Необхідна кількість клеєнаносних верстатів для забезпечення роботи одного гарячого пресу:
шт
Приймаємо 1 клеєнаносний верстат на один прес.
Відсоток завантаження:
Кз = 93,4 %
Розрахунок продуктивності і кількості пресів для підпресування
Мета даної операції – одержання пакетів зручних для транспортування і завантаження в гарячий прес. Підпресування проводиться при використання карбамідних клеїв, які не потребують підсушування. Підпресування виконується в однопрольотних пресах.
Продуктивність пресу виражена в числі одиничних пакетів:
,
шт/зм; (2.35)
де Н – висота робочого проміжку пресу, мм; Кu – коефіцієнт щільності укладки шпону; Sn – товщина одиничного пакету, яка рівна сумі товщин листів шпону, мм; 1 – час циклу холодного підпресування, хв.
шт/зм;
Необхідна кількість підпресовочних пресів:
,
шт; (2.36)
де m – число одиничних пакетів шпону, які розміщуються в одному проміжку багатоповерхового пресу; n – число поверхів пресу; Кр' – коефіцієнт використання робочого часу гарячого пресу; τ2 – цикл роботи гарячого пресу.
шт;
Приймаємо 1 прес для підпресування на одиницю головного технологічного обладнання.
Коефіцієнт навантаження
Кз = 37,9 %
2.4.5. Розрахунок продуктивності і кількості охолоджувачів фанери
Ця операція потрібна для зниження температури і вологості фанери, а також для усунення з неї вільного формальдегіду. Довжину конвеєрного охолоджувача знаходимо за формулою:
,
м; (2.37)
де nпр – кількість пресів, які обслуговує один охолоджувач; n1 – кількість робочих проміжків пресу; m – кількість листів фанери в одному проміжку пресу; z – час охолодження фанери; τц – час циклу одного пресу; a+b – крок планок конвеєрного охолоджувача; a – відстань між планками – 0,2 м; b – товщина підтримуючих планок – 0,015 м.
м;
Приймаємо довжину сушарки – 3,14 м.
