
- •Ризикологія
- •1. Програма дисципліни
- •1.1 Пояснювальна записка
- •1.2 Тематичний план дисципліни для студентів денної форми навчання
- •1.3 Тематичний план дисципліни для студентів заочної форми навчання
- •1.4 Зміст дисципліни Модуль № 1. Поняття та аналіз ризику
- •Модуль № 2. Ухвалення рішень в умовах невизначеності
- •Тема 2.4 Ухвалення рішень в умовах невизначеності.
- •Модуль № 3. Управління ризиком
- •Тема 3.1 Управління ризиком. Основні підходи до
- •Тема 3.2 Запаси та резерви як способи зниження ступеня ризику
- •1.5 Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
- •Основні терміни та визначення:
- •Розподіл модулів навчальної дисципліни на кредити ects, їх оцінювання в балах та терміни підсумкового контролю за модулями
- •Нарахування балів за виконання окремих видів робіт з вивчення дисципліни „Ризикологія”
- •Поділ рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи у балах оцінкам за національною шкалою
- •2. Методичні поради по вивченню дисципліни Модуль 1 Тема 1.1 Концептуальні засади ризикології
- •Тема 1.2 Аналіз ризику. Якісний аналіз ризику
- •Тема 1.3 Кількісні методи аналізу ризику. Статистичний метод
- •Тема 1.4 Кількісні методи аналізу ризику. Експертні процедури та методи суб’єктивних оцінок у вимірюванні ступеня ризику
- •Модуль 2 Тема 2.1 Ухвалення рішень в умовах невизначеності. Елементи теорії корисності
- •Тема 2.2 Ухвалення рішення в умовах невизначеності на базі концепції теорії гри
- •Тема 2.3 Ухвалення рішень в умовах невизначеності. Теорія портфеля
- •Тема 2.4 Ухвалення рішень в умовах невизначеності. Імітаційне моделювання. Метод Монте-Карло
- •Модуль 3 Тема 3.1 Управління ризиком. Основні підходи до управління ризиком
- •Тема 3.2 Запаси та резерви як способи зниження ступеня ризику
- •3. Плани практичних та лабораторних занять для студентів денної форми навчання
- •Методичні вказівки та завдання до виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна рота № 1
- •Тема 1.3 Кількісні методи аналізу ризику.
- •Лабораторна робота № 2
- •Тема 2.2 Ухвалення рішення в умовах невизначеності на
- •Лабораторна робота № 3
- •Тема 2.4 Ухвалення рішень в умовах невизначеності.
- •4. Контрольні питання для самостійної роботи по вивченню дисципліни для студнтів денної форми навчання
- •Тема 1.1 Концептуальні засади ризикології – 3 год. Питання:
- •Тема 1.2 Аналіз ризику. Якісний аналіз ризику – 4 год. Питання:
- •Тема 1.3 Кількісні методи аналізу ризику. Статистичний метод – 4 год. Питання:
- •Тема 1.4 Кількісна методи аналізу ризику. Експертні процедури та методи суб’єктивних оцінок у вимірювання ступеня ризику – 4 год. Питання:
- •Тема 2.1 Ухвалення рішень в умовах невизначеності. Елементи теорії корисності – 3 год. Питання:
- •Тема 2.2 Ухвалення рішень в умовах невизначеності на базі концепції теорії гри – 4 год. Питання:
- •Тема 2.3 Ухвалення рішень в умовах невизначеності.
- •Питання:
- •Тема 2.4 Ухвалення рішень в умовах невизначеності. Імітаційне моделювання. Метод Монте-Карло – 4 год. Питання:
- •Тема 3.1 Управління ризиком. Основні підходи
- •Питання:
- •Тема 3.2 Запаси та резерви як способи зниження ступеня ризику – 4 год. Питання:
- •5. Тематика контрольних робіт для студентів-заочників Завдання № 1
- •Завдання № 2
- •Завдання № 3
- •Завдання № 4
- •Завдання № 5
- •Завдання № 6
- •Завдання № 7
- •Завдання № 8
- •Завдання № 9
- •Завдання № 10
- •Завдання № 11
- •Завдання № 12
- •Завдання № 13
- •Завдання № 14
- •Завдання № 15
- •Завдання № 16
- •Завдання № 17
- •Завдання № 18
- •Завдання № 19
- •Завдання № 20
- •Завдання № 21
- •Завдання № 22
- •Завдання № 23
- •Завдання № 24
- •Завдання № 25
- •Завдання № 26
- •Завдання № 27
- •Завдання № 28
- •Завдання № 29
- •Завдання № 30
- •6. Тематика рефератів
- •7. Тести з дисципліни Модуль № 1
- •Модуль № 3
- •8. Контрольні питання до змістовних модулів дисципліни
- •9. Рекомендована література
Модуль № 3. Управління ризиком
Тема 3.1 Управління ризиком. Основні підходи до
управління ризиком
Системний підхід в управлінні ризиком. Організаційно-методичні засади управління ризиком. Класифікація методів управління ризиком. Загальні підходи до зниження ступеня ризику.
Тема 3.2 Запаси та резерви як способи зниження ступеня ризику
Структура та види запасів та резервів. Резервування грошових засобів на покриття випадкових витрат. Моделі оптимізації ступеня ризику та деякі стратегії формування запасів і резервів.
1.5 Рейтингова система оцінювання набутих студентом знань та вмінь
Україна була і є активним учасником інтеграційних процесів у сфері вищої освіти європейських країн, тому обраний шлях модернізації вищої освіти України співзвучний загальноєвропейським підходам. Принцип Болонської декларації повною мірою вирішено запровадити в нашій країні у 2010 році, а 2005-й визначено як проміжний етап моніторингу зробленого.
Основним завданням на цей період є запровадження Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічній ECTS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб щодо можливості переходу студента з однієї навчальної програми на іншу, включаючи програми післядипломної освіти. Запровадження ECTS вважається багатоцільовим інструментом реформування навчальних програм, взаємовизнання кваліфікаційних рівнів підготовки фахівців, підвищення їх мобільності на європейському просторі та можливостей працевлаштування.
Основні терміни та визначення:
Кредитно-модульна система організації навчального процесу – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Змістовний модуль – це логічно завершена, системно впорядкована і структурована за окремими навчальними елементами частина теоретичних знань та практичних вмінь навчальної дисципліни або практики студентів, що реалізується відповідними формами навчального процесу протягом певного оптимального часу, визначеного на їх засвоєння.
Кредит (залікова одиниця) – це уніфікована одиниця виміру виконаної студентом аудиторної та самостійної навчальної роботи (навчального навантаження), що відповідає 36 годинам робочого часу.
Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.
Рейтингова система оцінювання (PCO) – це система визначення якості виконаної студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного (проміжного) та семестрового (підсумкового) контролю, з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS.
РСО передбачає використання поточної, контрольної, підсумкової, підсумкової семестрової модульних рейтингових оцінок, а також залікової та підсумкової семестрових рейтингових оцінок.
Поточна модульна рейтингова оцінка складається з балів, які студент отримує за певну навчальну діяльність протягом засвоєння конкретного модуля – виконання та захист індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо), лабораторних робіт, виступи на семінарських та практичних заняттях тощо.
Контрольна модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання модульної контрольної роботи з даного модуля.
Підсумкова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума поточної та контрольної модульних рейтингових оцінок з даного модуля.
Підсумкова семестрова модульна рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) як сума підсумкових модульних рейтингових оцінок, отриманих за засвоєння всіх модулів.
Залікова рейтингова оцінка визначається (в балах та за національною шкалою) за результатами виконання всіх видів навчальної роботи протягом семестру.
Підсумкова семестрова рейтингова оцінка визначається як сума підсумкової семестрової модульної та екзаменаційної (залікової – у випадку заліку) рейтингових оцінок (в балах, за національною шкалою та за шкалою ECTS).
Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на підставі результатів виконання ним усіх видів запланованої навчальної роботи протягом семестру: аудиторної роботи під час лекційних, практичних, семінарських, лабораторних занять тощо та самостійної роботи при виконанні індивідуальних завдань (розрахунково-графічних робіт, рефератів тощо).
Протягом навчального семестру, за яким вивчається дана дисципліна, студент максимально може набрати 100 балів. У випадку, коли студент за семестр набрав менше 35 балів, він вважається таким, що має академічну заборгованість і залишається на повторне вивчення кусу.
Залік отримують студенти, які виконали всі види навчальної роботи, при чому він не передбачає обов’язкову присутність студента і виставляється за умови, що студент виконав усі попередні види навчальної роботи, визначені робочою навчальною програмою дисципліни, та отримав позитивні (за національною шкалою) підсумкові модульні рейтингові оцінки за кожен з модулів. При цьому викладач для уточнення окремих позицій має право провести зі студентом додаткову контрольну роботу, співбесіду, експрес-контроль тощо.
Студенти, які набрали 60 балів і більше автоматично отримують оцінку „зараховано”, 35-59 балів – „незараховано з можливістю повторної перездачі елементів змістовних модулів дисципліни”, менше 35 балів – „незараховано з обов’язковим повторним вивченням курсу”.
Для студентів, які з поважних причин, підтверджених документально, пропустили значну частину занять одного з модулів в кредиті, можуть бути встановлені індивідуальні графіки навчання. Такі графіки затверджуються ректором за поданням заяви студента, завізованої старшим методистом, який підтверджує наявність документів щодо пропусків студента та успіхи студента щодо інших дисциплін.
Розподіл модуля навчальної дисципліни на кредити ECTS і структурні модулі, їх оцінювання в балах та терміни підсумкового контролю за модулями представлені в таблиці 1.
Таблиця 1