7. Тести з дисципліни Модуль № 1

1. Ризик відсутній за умови:

1. невизначеності щодо результатів прийнятого рішення;

2. можливості імовірнісної оцінки настання певної події;

3. непередбачуваності розвитку подій після прийняття рішення;

4. недостатньої наявності інформації про умови прийняття рішення.

2. В теорії ризику об’єктивна неможливість отримання абсолютного знання про розвиток конкретної системи – це:

1. невизначеність;

2. ризик;

3. непевність;

4. альтернативність.

3. Події, які можуть впливати на результати прийнятого рішення та з певною імовірністю можуть відбутися – це:

1. наслідки ризику;

2. фактори ризику;

3. імовірність ризику;

4. функції ризику.

4. При розробці нової техніки об’єктом ризику є:

1. генеральний конструктор;

2. активи підприємства;

3. зразки нової техніки;

4. ринок техніки.

5. При вкладенні коштів на депозитний рахунок банку суб’єктом ризику є:

1. генеральний директор банку;

2. власник коштів;

3. директор депозитного відділу;

4. менеджер банку.

6. До зовнішніх факторів ризику відносять:

1. ділова активність керівництва підприємства;

2. життя та здоров’я людини;

3. політика і тактика маркетингової стратегії;

4. рівень інфляції.

7. За Нейманом-Моргенштейном, ситуація (гра), в якій особа може отримати один і лише один із двох можливих виграшів А та В відповідно до імовірностей р та 1-р називається:

1. середній виграш;

2. проста лотерея;

3. детермінованим еквівалентом лотереї;

4. ризикована ситуація.

8. Зі збільшення величини очікуваного прибутку від реалізації проекту ризик:

1. збільшується;

2. зменшується;

3. залишається незмінним;

4. має випадковий характер зміни.

9. Якщо для особи більш привабливою є альтернатива отримати гарантований середній виграш, ніж участь у лотереї, то ця особа:

1. схильна до ризику;

2. несхильна до ризику;

3. нейтральна до ризику;

4. байдужа до ризику.

10. Якщо особа бажає взяти участь у лотереї, замість того, щоб отримати її гарантований середній виграш, то ця особа:

1. схильна до ризику;

2. несхильна до ризику;

3. байдужа до ризику;

4. нейтральна до ризику.

11. Якщо особі байдуже, чи брати участь у лотереї, чи отримати гарантований середній виграш, то ця особа:

1. схильна до ризику;

2. несхильна до ризику;

3. нейтральна до ризику;

4. заперечує ризик.

12. Непередбачене та ненавмисне зменшення вартості в результаті реалізації ризику – це:

1. небезпека;

2. необережність;

3. втрата;

4. ризикованість.

13. Ризик можна розглядати як наслідок прийняття рішення...

1. в умовах неповної, неточної і (чи) суперечливої інформації;

2. в умовах повної, точної, несуперечливої інформації;

3. в умовах, які не перешкоджають розвитку інноваційного продукту;

4. жоден з варіантів не вірний.

14. До основних характеристик ризику відносяться:

1. суперечливість;

2. альтернативність;

3. невизначеність;

4. всі відповіді правильні.

15. Основними джерелами ризику є:

1. обмеженість ресурсів;

2. імовірнісний характер науково-технічного прогресу;

3. відносна обмеженість свідомої діяльності людини;

4. всі відповіді правильні.

16. Неможливість точно визначити час та місце виникнення події – це:

1. невизначеність;

2. непередбачуваність;

3. ризикованість;

4. неявність.

17. Сутність ризику можна охарактеризувати як:

1. можливість відхилення від передбаченої мети;

2. неможливість отримання прибутку;

3. можливість отримання прибутку;

4. можливість досягнення результату

18. Ризик – це:

1. ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходу в порівнянні з прогнозованим варіантом;

2. економічний процес, котрому притаманні елементи невизначеності;

3. ймовірність досягнення бажаного результату;

4. всі відповіді правильні.

19. Процес отримання необхідних даних про види та величину ризику – це:

1. страхування ризику;

2. аналіз ризику;

3. врахування ризику;

4. самострахування ризику.

20. Виключіть варіант, що не відноситься до визначених Б. Берлімером критеріїв аналізу ризиків.

1. втрати від ризику не залежать один від одного;

2. втрата по одному з напрямків “портфеля ризиків” не обов’язково збільшує імовірність втрати по іншому (крім випадків форс-мажорних обставин);

3. величина втрати прямо пропорційна величині ризику;

4. максимально можливий збиток не повинен перевищувати фінансових можливостей підприємства.

21. Кількісний аналіз ризику передбачає:

1. числове визначення розмірів ризику;

2. ідентифікацію конкретних ризиків;

3. визначення факторів ризику;

4. визначення “зон ризику”.

22. Виявлення джерел, причин, факторів ризиків, установлення потенційних зон ризику – це:

1. експертний аналіз ризику;

2. якісний аналіз ризику;

3. статистичний аналіз ризику;

4. аналітичний аналіз ризику.

23. Якісний аналіз ризику передбачає:

1. визначення ймовірності появи факторів ризику та їх наслідків;

2. кількісне оцінювання ступеня ризику;

3. визначення практичної вигоди та ймовірних негативних наслідків, які можуть мати місце під час реалізації ризикованого рішення;

4. встановлення допустимого для конкретної ситуації рівня ризику.

24. Аналіз ризику поділяють на два взаємодоповнюючих один одного види:

1. інноваційний та перспективний аналіз;

2. виробничий та управлінський аналіз;

3. конструктивний та деструктивний аналіз;

4. кількісний та якісний аналіз

25. Середньозважений показник усіх можливих результатів, де ймовірність кожного з них використовується як частота або питома вага кожного сподівання – це:

1. дисперсія;

2. середньоквадратичне відхилення;

3. коефіцієнт варіації;

4. математичне сподівання.

26. Коефіцієнт, що порівнює ризикованість напрямів діяльності і конкретних ситуацій за ознаками (втратами), вираженими в різних одиницях виміру – це:

1. середньоквадратичне відхилення;

2. математичне сподівання;

3. семіваріація;

4. коефіцієнт варіації.

27. Показник, що характеризує розсіювання значення випадкового параметра від його середнього прогнозованого значення – це:

1. середньоквадратичне відхилення;

2. дисперсія;

3. коефіцієнт варіації;

4. математичне сподівання.

28. Показник, що показує максимально можливе коливання певного параметра від його середньоочікуваної величини та дає можливість оцінити ступінь ризику з погляду ймовірності його здійснення – це:

1. математичне сподівання;

2. середньоквадратичне відхилення;

3. середньоквадратичне сподівання;

4. математичне сподівання.

29. Випадкова величина – це:

1. середня величина, котра показує можливість настання певних видів втрат;

2. об’єктивна властивість випадкової події, котра полягає в визначенні ступеня можливості його настання;

3. величина, котра в результаті випробовування прийме одне і тільки одне можливе значення, котре наперед невідоме і залежить від випадкових причин;

4. немає правильної відповіді.

30. Об’єктивна властивість випадкової події, котра полягає в певній ступені її можливості – це:

1. випадкова величина;

2. ймовірність;

3. стійкість частоти;

4. частота.

31. Маючи однакове значення математичного очікування можливого прибутку від здійснення двох проектів та різні значення середньоквадратичного відхилення, то вибирають варіант у якого:

1. середньоквадратичне відхилення менше;

2. середньоквадратичне відхилення більше;

3. обирають за значенням математичного очікування;

4. немає правильної відповіді.

32. Графічне зображення залежності імовірності рівня утрат від їхнього рівня, що показує, на скільки імовірне виникнення тих чи інших утрат називається:

1. крива розподілу величини втрат;

2. крива розподілу імовірності втрат;

3. графік втрат;

4. немає правильної відповіді.

33. Метод аналізу економічного ризики, при якому група експертів отримує анкети з постановкою завдання та дає йому свої оцінки:

1. метод „мозкового штурму”;

2. метод „BERI”;

3. метод „дерева рішень”;

4. метод Дельфі.

34. Шкалу оцінок які дають експерти при оцінці ступеня ризику методом Дельфі розбивають на:

1. 2 частини;

2. 3 частини;

3. 4 частини;

4. 6 частин

35. При оцінці ступеня ризику експертним методом, рішення стосовно проекту приймається у випадку, коли різниця оцінок експертів стосовно будь-якого виду ризику не перевищує:

1. 1 / 2 від максимального значення;

2. 1 / 4 від максимального значення;

3. 1 / 5 від максимального значення;

4. 1 / 6 від максимального значення.

36. До експертних методів оцінки ступеня економічного ризику відносять:

1. метод Монте-Карло;

2. метод „BERI”;

3. метод Берлімера;

4. всі відповіді правильні.