
- •1. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- •2. Аналіз рекламно-інформаційних засобів, що використовуються в магазинах Львова.
- •3. Асортимент послуг та його класифікація.
- •4. Вивчення попиту населення на товари.
- •5. Види аукціонних фірм.
- •6. Види господарських договорів
- •7. Види дистриб’юторів і дилерів, їх класифікація та роль в організації оптового продажу.
- •8. Види ефективності реклами.
- •9. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- •10. Види суб’єктів комерційної діяльності в торгівлі
- •11. Види суб’єктів комерційної діяльності
- •12. Визначення ефективності реклами
- •13. Використання елементів маркетингу в кд.
- •14/15. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- •16.Джерела комерційної інформації
- •18.Етапи укладання договору
- •20.Етика маркетингових досліджень
- •21.Забезпечення захисту комерційної таємниці
- •25.Зміст і функції дисципліни
- •27.Інфраструктура оптового ринку
- •28.Класифікація вітрин та їх характеристика
- •32.Комерційні функції у роздрібній торгівлі
- •1. Основні торговельні функції:
- •2. Основні технологічні функції:
- •33. Контроль якості продукції
- •34. Маркетинг та його взаємозв’язок з комерційною діяльністю
- •35.Методи оптового продажу товарів
- •1) Складський;
- •2) Транзитний.
- •1) Для великих роздрібних торговельних підприємств (універмагів, універсамів, супермаркетів, торгових центрів, гіпермаркетів та ін.);
- •2) По товарах простого асортименту, які не вимагають підсортування та комплектації (цукор, сіль, борошно, мило, сірники, крупи та ін.);
- •3) При постачанні товарів, які швидко псуються (молоко, м´ясо, риба, ковбасні вироби, пиво, сметана та ін.).
- •36. Методи продажу товарів і умови їх застосування
- •37.Методи роздрібного продажу товарів
- •38. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- •1.Фючерсні – укладаються на майбутнє і мають назву відтерміновані.
- •1.Вихідним етапом оптових закупівель є вивчення попиту споживачів.
- •42. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- •43. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- •44. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- •46. Основні стадії проведення аукціону
- •48. Показники ефективності комерційної діяльності
- •47. Особливості організації закупівельної роботи на оптовому ринку
- •49. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- •51. Поняття про оптові торговельні підприємства , та їх класифікація
- •50. Поняття про інформації , її види
- •52. Поняття та суть товаропостачання
- •53. Поняття , види, та завдання ярмарків та виставок
- •54. Послуги і вимоги до них
- •55. Принципи комерційної діяльності
- •56. Принципи та етапи формування асортименту у магазинах
- •57. Принципи товаропостачання
- •60. Роль і функції товарних бірж
- •58, 58. Процедура підготовки та проведення тендерів
- •72. Товар як об’єкт комерційної діяльності
- •73. Товарна біржа, її роль та функції
- •75. Управління товарними запасами
- •76. Фактори, які впливають на товаропостачання.
- •77.78. Фактори, які впливають на якість товарів.
- •79. Форми і методи товаропостачання
- •80. Форми оптового продажу
- •81. Формування асортименту товарів на підприємствах оптової торгівлі.
- •82. Функції комерційних служб оптових суб’єктів.
- •83. Функції оптових торговельних підприємств.
- •84. Характеристика особливих видів об’єктів комерційної діяльності.
- •85. Характеристика структурних елементів інституціонального ринку.
- •86. Юридична особа – суб’экт комерційної діяльності
75. Управління товарними запасами
Під управлінням товарними запасами розуміють систему економіко-організаційних заходів, спрямованих на встановлення і підтримання оптимальних обсягу і структури запасів, необхідних для забезпечення безперебійного постачання роздрібної торговельної мережі товарами. Основне завдання управління товарними запасами — не допустити перебоїв у товаропостачанні магазинів товарами своєї номенклатури та
запобігти затоваренню. Управління товарними запасами на оптових базах передбачає:
— визначення оптимального розміру товарних запасів;
— оперативний облік запасів і контроль за їх станом;
— регулювання товарних запасів.
Оптимальний товарний запас повинен гарантувати можливість гнучкого маневрування і управління ним на всіх ланках товаропросування відповідно до зміни попиту споживачів, це не може бути стала величина, оскільки динамічність процесів торгівлі, постійна зміна умов її функціонування (попиту населення, товарної пропозиції тощо) вимагають систематичної зміни обсягів і структури запасів у кожній ланці товаропросування шляхом регулювання вхідних і вихідних потоків товарів. Під управлінням товарними запасами розуміють систему економіко-організаційних заходів, спрямованих на встановлення і підтримання оптимальних обсягу і структури запасів, необхідних для забезпечення безперебійного постачання роздрібної
торговельної мережі товарами. Під оптимальним запасом товарів розуміють мінімально необхідний розмір товарного запасу, який забезпечує наявність потрібного асортименту товарів відповідно до попиту оптових покупців, безперебійний їх продаж за мінімального рівня затрат на утворення, зберігання, обробку і переміщення. цих запасів.
76. Фактори, які впливають на товаропостачання.
На товаропостачання впливають об'єктивні та суб'єктивні фактории.
До об’єктивних факторів належать групи 1. Виробничі: До групи виробничих факторів відносять розвиток і розташування виробництва, його спеціалізація, сезонність, наявність сировинної бази, наявність достатнього асортименту і запасів готової продукції у постачальників тощо. 2. Транспортні: До транспортних факторів відносять: стан доріг, наявність транспортних зв'язків між магазинами та джерелами постачання, стан і структуру парку транспортних засобів, які застосовуються для завезення товарів. 3. Торговельно-організаційні: До найважливіших торговельно-організа- ційних факторів відносять чисельність і склад роздрібної торговельної мережі, її розташування на території районів, обсяги товарообігу підприємств, площі торгових залів і складських приміщень, рівень організації торговельно-оперативних і технологічних процесів, структуру й особливості асортименту товарів тощо.
До суб’єктивних: фактори –достовірність комерц. інф., яка використ. для визначення потреби в товарах; - рівень управління процесом товаропостач.; - кваліфікація працівників торг., підпр, які визначають потребу в товарах.
77.78. Фактори, які впливають на якість товарів.
До основних факторів, що впливають на якість товарів, відносять:
– виробничі (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, устаткування, інструменти, технології);
людські (професійні навички і знання, організованість і дисциплінованість працівників)
економічні (ефективні системи матеріального і морального стимулювання, визначення оптимально
собівартості)
На якість впливають різні фактори на всіх основних стадіях життєвого циклу продукції: при проектуванні, у процесі вироб-ництва й експлуатації.
На проектно-конструкторському етапі основними факторами є: ретельне маркетингове дослідження передбачуваних виробів, глибока передпроектна розробка продукції, техніко-екологічне обґрунтування продукції та експлуатаційних характеристик, використання стандартизованих та уніфікованих деталей, вузлів, скорочення паливних і паливно-мастильних матеріалів на одиницю виробу і т.д.
На виробничому етапі до основних факторів можна віднести: рівень технічного переозброєння і реконструкції підприємств, комплексну автоматизацію і механізацію процесів, стандартизацію та уніфікацію, ефективний вхідний контроль сировини та матеріалів і т.д.
На стадії експлуатації вирішальними факторами будуть: суворе дотримання режимів використання, передбачених технічною документацією; максимальне завантаження з урахуванням номінальної потужності і т.д.
Усі перелічені фактори діють в певних умовах. До них можна віднести форми організації праці, виробничих процесів і т.д. Для досягнення оптимального рівня якості продукції варто домогтися найбільш прийнятного співвідношення між факторами та умовами, що впливають на якість.
Фактори, що впливають на якість продукції, поділяються на: – об'єктивні (технічний рівень виробництва, устаткування, ор-ганізаційна підготовка виробництва, рівень технології та ін.);
– суб'єктивні (особиста зацікавленість у результатах праці, рі-вень освіти, професійна майстерність та ін.).