
- •1. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- •2. Аналіз рекламно-інформаційних засобів, що використовуються в магазинах Львова.
- •3. Асортимент послуг та його класифікація.
- •4. Вивчення попиту населення на товари.
- •5. Види аукціонних фірм.
- •6. Види господарських договорів
- •7. Види дистриб’юторів і дилерів, їх класифікація та роль в організації оптового продажу.
- •8. Види ефективності реклами.
- •9. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- •10. Види суб’єктів комерційної діяльності в торгівлі
- •11. Види суб’єктів комерційної діяльності
- •12. Визначення ефективності реклами
- •13. Використання елементів маркетингу в кд.
- •14/15. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- •16.Джерела комерційної інформації
- •18.Етапи укладання договору
- •20.Етика маркетингових досліджень
- •21.Забезпечення захисту комерційної таємниці
- •25.Зміст і функції дисципліни
- •27.Інфраструктура оптового ринку
- •28.Класифікація вітрин та їх характеристика
- •32.Комерційні функції у роздрібній торгівлі
- •1. Основні торговельні функції:
- •2. Основні технологічні функції:
- •33. Контроль якості продукції
- •34. Маркетинг та його взаємозв’язок з комерційною діяльністю
- •35.Методи оптового продажу товарів
- •1) Складський;
- •2) Транзитний.
- •1) Для великих роздрібних торговельних підприємств (універмагів, універсамів, супермаркетів, торгових центрів, гіпермаркетів та ін.);
- •2) По товарах простого асортименту, які не вимагають підсортування та комплектації (цукор, сіль, борошно, мило, сірники, крупи та ін.);
- •3) При постачанні товарів, які швидко псуються (молоко, м´ясо, риба, ковбасні вироби, пиво, сметана та ін.).
- •36. Методи продажу товарів і умови їх застосування
- •37.Методи роздрібного продажу товарів
- •38. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- •1.Фючерсні – укладаються на майбутнє і мають назву відтерміновані.
- •1.Вихідним етапом оптових закупівель є вивчення попиту споживачів.
- •42. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- •43. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- •44. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- •46. Основні стадії проведення аукціону
- •48. Показники ефективності комерційної діяльності
- •47. Особливості організації закупівельної роботи на оптовому ринку
- •49. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- •51. Поняття про оптові торговельні підприємства , та їх класифікація
- •50. Поняття про інформації , її види
- •52. Поняття та суть товаропостачання
- •53. Поняття , види, та завдання ярмарків та виставок
- •54. Послуги і вимоги до них
- •55. Принципи комерційної діяльності
- •56. Принципи та етапи формування асортименту у магазинах
- •57. Принципи товаропостачання
- •60. Роль і функції товарних бірж
- •58, 58. Процедура підготовки та проведення тендерів
- •72. Товар як об’єкт комерційної діяльності
- •73. Товарна біржа, її роль та функції
- •75. Управління товарними запасами
- •76. Фактори, які впливають на товаропостачання.
- •77.78. Фактори, які впливають на якість товарів.
- •79. Форми і методи товаропостачання
- •80. Форми оптового продажу
- •81. Формування асортименту товарів на підприємствах оптової торгівлі.
- •82. Функції комерційних служб оптових суб’єктів.
- •83. Функції оптових торговельних підприємств.
- •84. Характеристика особливих видів об’єктів комерційної діяльності.
- •85. Характеристика структурних елементів інституціонального ринку.
- •86. Юридична особа – суб’экт комерційної діяльності
42. Організація біржових торгів товарами і сировиною
Коло учасників біржових торгів включають в себе:
- учасники, що організовують укладання біржових угод, а саме службовці біржі, що перебувають (працюють) безпосередньо в торговій залі біржі, створюючи належні умови учасникам торгів для укладання угод. Такими зокрема є маклери, що ведуть торги, оператори (помічники маклера), клерки та інші службовці, що виконують різні обов’язки в торговій залі біржі;
- учасники, що укладають угоди, як то брокери, дилери, трейдери (біржові спекулянти), маклери (джобери);
- учасники, що контролюють хід ведення біржових торгів. До них належать Державний комісар і представники біржі. Повноваження Державного секретаря полягають у здійсненні безпосереднього контролю за дотриманням біржею і біржовими посередниками вимог законодавства.
- учасники, що спостерігають за веденням біржових торгів, якими є представники мас-медіа, а також разові відвідувачі, що не отримали права на укладення угоди, але мають право дати необхідну вказівку брокеру, що виконує їх доручення.
Варто зауважити, що біржові торги є складним процесом, участь в якому беруть вищезазначені суб’єкти, причому з виконанням власних повноважень. Однак головним учасником біржових торгів, можна вважати біржових посередників, суб’єктів, що забезпечують укладання біржових угод.
43. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
Комерційну діяльність на некомерційних за правовим статусом товарних біржах здійснюють брокерські контори і самостійні (незалежні) брокери.
Брокерська контора — це самостійна юридична особа або структурний підрозділ певного господарського суб'єкта, що виконує комерційно-посередницькі функції на тій біржі, на якій вона зареєстрована і придбала право "брокерського місця". Фізична особа, що володіє відповідною кваліфікацією і придбала на даній товарній біржі брокерське місце, діє як самостійний, незалежний брокер. Брокерські контори створюються членами біржі.
Брокерські контори і самостійні брокери від свого імені або від імені клієнта і за власний кошт (кошт клієнта) виступають контрагентами під час укладання оборудок в процесі біржових торгів, ведуть інші види господарської діяльності, пов'язаної із біржовою торгівлею.
Для закупівлі товарів на біржі торговельні підприємства повинні укласти з брокерського конторою (незалежним брокером) договір на брокерське обслуговування, згідно з яким підприємство (клієнт) може доручити брокерській конторі (брокеру) здійснювати закупівлю товарів від імені та за рахунок клієнта (на основі угоди-доручення і разової довіреності) та надавати клієнту інформаційні послуги, пов'язані з придбанням товарів. Відповідно до договору на брокерське обслуговування клієнт може дати брокеру такі види доручень щодо закупівлі товарів: "купити товар за поточною біржовою ціною", "купити товар за ціною не вище від обумовленої", "купити товар, коли ціна на нього досягне певного значення". Вид доручення та інші умови щодо закупівлі товару вказуються в угоді-дорученні. Вид доручення може бути оперативно змінений клієнтом телефонограмою, яка підлягає обов'язковій реєстрації кожною стороною. Клієнт також має право в угоді-дорученні як додаткову умову надати брокеру право купівлі товару в меншій кількості, ніж зазначено в угоді.
Клієнт направляє брокеру угоду-доручення, підписану з його сторони, а також надає гарантії своєї платоспроможності .
Брокер, отримавши доручення, зобов'язаний негайно розпочати роботу щодо його виконання.