- •1. Аналіз і оцінка комерційного ризику
- •2. Аналіз рекламно-інформаційних засобів, що використовуються в магазинах Львова.
- •3. Асортимент послуг та його класифікація.
- •4. Вивчення попиту населення на товари.
- •5. Види аукціонних фірм.
- •6. Види господарських договорів
- •7. Види дистриб’юторів і дилерів, їх класифікація та роль в організації оптового продажу.
- •8. Види ефективності реклами.
- •9. Види оборудок і операцій на товарних біржах
- •10. Види суб’єктів комерційної діяльності в торгівлі
- •11. Види суб’єктів комерційної діяльності
- •12. Визначення ефективності реклами
- •13. Використання елементів маркетингу в кд.
- •14/15. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі
- •16.Джерела комерційної інформації
- •18.Етапи укладання договору
- •20.Етика маркетингових досліджень
- •21.Забезпечення захисту комерційної таємниці
- •25.Зміст і функції дисципліни
- •27.Інфраструктура оптового ринку
- •28.Класифікація вітрин та їх характеристика
- •32.Комерційні функції у роздрібній торгівлі
- •1. Основні торговельні функції:
- •2. Основні технологічні функції:
- •33. Контроль якості продукції
- •34. Маркетинг та його взаємозв’язок з комерційною діяльністю
- •35.Методи оптового продажу товарів
- •1) Складський;
- •2) Транзитний.
- •1) Для великих роздрібних торговельних підприємств (універмагів, універсамів, супермаркетів, торгових центрів, гіпермаркетів та ін.);
- •2) По товарах простого асортименту, які не вимагають підсортування та комплектації (цукор, сіль, борошно, мило, сірники, крупи та ін.);
- •3) При постачанні товарів, які швидко псуються (молоко, м´ясо, риба, ковбасні вироби, пиво, сметана та ін.).
- •36. Методи продажу товарів і умови їх застосування
- •37.Методи роздрібного продажу товарів
- •38. Обґрунтування вибору постачальників товарів
- •1.Фючерсні – укладаються на майбутнє і мають назву відтерміновані.
- •1.Вихідним етапом оптових закупівель є вивчення попиту споживачів.
- •42. Організація біржових торгів товарами і сировиною
- •43. Організація закупівлі товарів через брокерські контори
- •44. Організація та методи продажу товарів зі складів оптових баз
- •46. Основні стадії проведення аукціону
- •48. Показники ефективності комерційної діяльності
- •47. Особливості організації закупівельної роботи на оптовому ринку
- •49. Поняття і значення міжнародних торгів (тендерів)
- •51. Поняття про оптові торговельні підприємства , та їх класифікація
- •50. Поняття про інформації , її види
- •52. Поняття та суть товаропостачання
- •53. Поняття , види, та завдання ярмарків та виставок
- •54. Послуги і вимоги до них
- •55. Принципи комерційної діяльності
- •56. Принципи та етапи формування асортименту у магазинах
- •57. Принципи товаропостачання
- •60. Роль і функції товарних бірж
- •58, 58. Процедура підготовки та проведення тендерів
- •72. Товар як об’єкт комерційної діяльності
- •73. Товарна біржа, її роль та функції
- •75. Управління товарними запасами
- •76. Фактори, які впливають на товаропостачання.
- •77.78. Фактори, які впливають на якість товарів.
- •79. Форми і методи товаропостачання
- •80. Форми оптового продажу
- •81. Формування асортименту товарів на підприємствах оптової торгівлі.
- •82. Функції комерційних служб оптових суб’єктів.
- •83. Функції оптових торговельних підприємств.
- •84. Характеристика особливих видів об’єктів комерційної діяльності.
- •85. Характеристика структурних елементів інституціонального ринку.
- •86. Юридична особа – суб’экт комерційної діяльності
1) Для великих роздрібних торговельних підприємств (універмагів, універсамів, супермаркетів, торгових центрів, гіпермаркетів та ін.);
2) По товарах простого асортименту, які не вимагають підсортування та комплектації (цукор, сіль, борошно, мило, сірники, крупи та ін.);
3) При постачанні товарів, які швидко псуються (молоко, м´ясо, риба, ковбасні вироби, пиво, сметана та ін.).
Залежно від системи розрахунків розрізняють два види транзитного обороту: оборот з вкладанням коштів оптовика (з участю у розрахунках); без вкладання коштів.
Вибір конкретної форми оптового обороту вимагає врахування певних умов та залежить від величини товарообороту магазину, розмірів складської площі, специфіки товарного асортименту, транспортних умов та економічної доцільності. Форми обороту та методи оптового продажу в різних ланках оптової торгівлі складаються неоднаково. В одних оптових структурах основна частка обороту припадає на транзит, в інших — складська форма. Але в основній масі в оптових підприємствах переважна частка товарів реалізується через склади.
Товари складного асортименту вимагають особистої участі представника роздрібного підприємства у відборі товарів. Покупка товарів з особистим відбором за більшістю складноасортиментних товарів (галантерея, тканини, господарські товари, культтовари) дозволяє краще ознайомитись з наявними товарами у оптовика, швидше оформити замовлення, отримати необхідну консультацію по нових невідомих виробах.
36. Методи продажу товарів і умови їх застосування
Спільною ознакою всіх магазинних методів продажу товарів є виконання операцій безпосереднього обслуговування покупців у торговому залі магазину, в якому створюються найкращі умови для організації торговельного обслуговування населення. Разом з тим при застосуванні різних методів продажу (основними з яких є традиційний метод продажу товарів через прилавок обслуговування і група т. зв. прогресивних методів продажу товарів — продаж товарів через самообслуговування, з індивідуальним обслуговуванням, за зразками, з відкритою викладкою тощо) зміст операцій з продажу товарів суттєво різниться.
Суть традиційного методу продажу товарів полягає в тому, що в процесі вибору товарів обов'язково беруть участь і покупець, і продавець, який особисто виконує основні операції з відбору і показу товарів покупцеві, проведення розрахунків та вручення покупки.
Продаж товарів через прилавок обслуговування здійснюють продавці. У магазинах, які застосовують цей метод, завершальний етап торгово-технологічного процесу складається з таких операцій: зустріч покупця і виявлення його намірів (попиту); пропонування і показ товару; допомога у виборі товару і консультація; пропонування супутніх і нових товарів; проведення технологічних операцій, пов'язаних з відмірюванням, нарізанням, зважуванням товарів тощо; розрахункові операції; упакування і видавання покупок. При цьому розрахункові операції можуть виконуватись на робочому місці як продавця, так і контролера-касира.
Продаж через прилавок обслуговування доцільно застосовувати для таких товарів, які не можна перевести на самостійний відбір покупцями, оскільки вони вимагають особливого, обережного поводження, що досягається присутністю та участю продавця в показі товару, роз'ясненням його властивостей та особливостей, перевіркою якості товару в присутності покупця, демонстрації в дії. У цілому продаж товарів через прилавок ефективніший від самообслуговування та інших прогресивних методів за умови забезпечення магазинів широким асортиментом нефасованих товарів і низької інтенсивності потоків покупців.
Впровадження прогресивних методів продажу суттєво змінює торгово-технологічний процес і порядок виконання основних операцій процесу безпосереднього обслуговування покупців та потребує застосування нових, сучасних видів торгового обладнання, поліпшення технічного забезпечення магазинів і забезпечення в роздрібній торговельній мережі широкого вибору товарів і стійкого їх асортименту.
Основними принципами організації прогресивних методів продажу товарів є:
- максимальне скорочення операцій обробки товарів у зоні обслуговування або на робочому місці продавця;
- наближення товарів до покупців і створення найліпших умов для вільного ознайомлення з товарами та їх відбору;
- розумне поєднання в одному пункті операцій з розрахунку за продані товари і відпуску їх покупцям.
Найбільш розповсюдженим та економічно ефективним серед прогресивних методів продажу товарів традиційно вважається самообслуговування.Самообслуговування — це метод продажу, при якому покупці мають вільний доступ до всіх товарів, відкрито викладених у торговому залі магазину на пристінному та острівному обладнанні, і повну можливість самостійно оглядати і вибирати товари без допомоги продавця, а оплачувати покупки у вузлі розрахунку, розташованому при виході з торгового залу магазину.
Принциповою відмінністю від традиційного методу продажу товарів є те, що при застосуванні самообслуговування час і місце виконання допоміжних операцій торгово-технологічного процесу не збігаються з часом і місцем виконання операцій з продажу товарів і обслуговування покупців.
Поряд з продажем товарів за методом самообслуговування, у підприємствах роздрібної торгівлі найбільш розповсюдженим с продаж товарів за зразками, з відкритою викладкою, з індивідуальним обслуговуванням.
При продажу товарів за зразками попередній вибір товару покупець здійснює на основі ознайомлення з натуральними зразками окремих виробів, виставленими в торговому залі. При цьому методі продажу в торговому залі магазину демонструються в зібраному вигляді лише зразки наявних у пролажу товарів, які виконують функцію демонстраційного запасу, а робочі запаси їх розмішуються в інших приміщеннях магазину чи навіть поза його межами.
При продажу товарів з відкритою викладкою покупці мають можливість самостійно ознайомлюватись і відбирати викладені на робочому місці продавця товари. Товари викладають на робочому місці продавця на прилавках, універсальних пристінних та острівних гірках, в гніздах касет прилавків, на стендах або вивішуються на кронштейнах.
Продаж товарів з індивідуальним обслуговуванням у вітчизняній торгівлі застосовується в основному тоді, коли покупцю необхідно отримати детальну консультацію. Це стосується коштовних прикрас, оптичних приладів, хутрових виробів тощо. Продаж з індивідуальним обслуговуванням доцільно застосовувати для продажу ювелірних виробів, годинників, дорогих парфюмерно-косметичних товарів (наприклад парфуми, губна помада), хутра і хутрових виробів, дорогих видів посуду та виробів з кришталю, музичних інструментів, автотранспортних засобів, а також при реалізації деяких продовольчих товарів (наприклад делікатесних гастрономічних та рибних товарів).